Як уже повідомляли «ЧН», 1 липня відбулася позачергова сесія Одеської обласної ради, яку провів її голова Сергій Паращенко. На засіданні був присутній й очільник облдерж-адміністрації Максим Куций.

Стало відомо, що в обласній раді створено нову депутатську групу «Ініціативи громад» (досить символі-чно, бо ж голосу наших громад, як і їх ініціатив, практично не чують сьогодні у столиці, відтак, сподіватимемося, діяльність цієї депутатської групи зуміє зламати ситуацію і повернути нам на користь). Отож нині в обласній раді діють 16 депутатських груп, а також шість фракцій (семеро обранців залишаються поза-фракційними).

Порядок денний сесії складався лише з кількох питань. А статус позачергової свідчив про те, що їх розгляд не терпить зволікань.

Не вперше Одещина озвучує претензії до запропонованого урядом адміністративно-територіального устрою. Чергове звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — з цього ж таки питання.

Нагадаємо, проєктом постанови «Про утворення та ліквідацію ра-йонів», яка змінює адміністративно-територіальний устрій субрегіонального рівня в країні, в Одеській області передбачено залишити шість ра-йонів.

Ми вже писали про те, як саме виглядає затверджений урядом план:

Одеський район (Одеса, Лиманський, Біляївський, Овідіопольський і Березівський райони);

Білгород-Дністровський район (Білгород-Дністровський, Саратський, Татарбунарський райони);

Роздільнянський район (Роздільнянський, Іванівський, Великомихайлівський, Захарівський, Ширяївський, Миколаївський райони);

Подільський район (Подільський, Окнянський, Ананьївський, Любашівський, Савранський, Балтський, Кодимський);

Болградський район (Болградський, Арцизький, Тарутинський ра-йони);

Ізмаїльський район (Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський райони).

У результаті такого поділу від багатьох населених пунктів до нових райцентрів — більше 150 кілометрів, що робить вкрай складною доступність цих райцентрів і сервісних структур, які там є, для жителів віддалених населених пунктів, а особливо в умовах поганих доріг. Відтак нашій області необхідно вісім, а то й усі десять районів, аргументували свою позицію депутати. Он, мовляв, Львівська область удвічі менша від нашої, а має сім районів, а Донецька і Луганська — аж по вісім.

Як зазначив Сергій Паращенко, нову схему розробляли без участі представників обласних рад, нехтуючи тим, що мешканці, скажімо, нашої області вважають запропоновану кількість районів непродуманим кроком.

За звернення-протест-пропозицію до столичної влади проголосували 53 депутати облради, ніхто не був проти й один утримався.

У зверненні пропонується збільшити кількість районів на Одещині до восьми, а краще — до десяти, і наголошується, що деякі запропоновані райони є непропорційними за площею та, відповідно, створюють непропорційне економічне навантаження. Надмірне укрупнення районів, вважають обранці нашої обласної громади, значно звужує і право громадян на управління місцевими справами, знижує якість соціальних послуг, не враховує культурні та економічні особливості багатонаціональної Одещини.

Одноголосно було підтримане і звернення облради до прем’єр-міністра, міністра розвитку громад та територій України і голови Верховної Ради щодо недопущення примусової децентралізації в Одеській області та необхідності врахування позицій громад.

Починаючи з 2015 року, йдеться у зверненні, в Одеській області добровільно утворилася певна кількість громад, а значна кількість сіл, селищ та міст не змогли скористатися правом на добровільне об’є-днання задля гармонійного соціально-економічного розвитку у майбутньому. У перспективному плані об’єднання громад у нашій області, ухваленому урядом, на жаль, не дотримані принципи ані добровільності, ані соціально-економічної спроможності. Наразі, наголошують депутати, органи місцевого самоврядування Одеської області не полишають спроб самостійно скоригувати побудову територіальних одиниць і вкотре закликають найвищу владу дотримуватися принципу, закріпленого у статті 140 Конституції України, за яким місцеве самоврядування — це, насамперед, право територіальної громади, що мало б бути основою реформи децентралізації в Україні.

Відтак депутати облради закликають столичних профільних чиновників дотриматися принципу врахування інтересів усіх територіальних громад Одеської області.

Посуха натворила біди на Одещині: сільгоспвиробники цього року зможуть зібрати лише десяту частину від очікуваного. Особливо постраждав південь області, де загинули практично 80% посівів. Як наслідок фермери втратили колосальні кошти, не мають засобів для подальшого господарювання, навіть елементарного виживання, і не можуть заплатити пайових внесків, з яких живе більшість наших земляків-селян.

Уся надія — на державу, яка, хочеться вірити, не залишить у такій скруті. Ще в травні, пригадали, у нас був вістовий із Міністерства розвитку економі-ки, торгівлі та сільського господарства, який наобіцяв державної компенсації від шести до 60 з половиною тисяч гривень за гектар. Але відтоді про цю обіцянку в столиці ніхто не згадує.

Сьогодні ж сільгоспвиробникам Одещини вкрай необхідна допомога. Скажімо, на термінове створення насіннєвого фонду, щоб було чим засівати ниви, і хоча б на часткову компенсацію взятих кредитів. Господарства, що найбільше постраждали, потребують ще й відстрочення виплат за кредитами і податкових канікул хоча б до кінця цого року, оскільки опинилися на межі виживання і багато фермерів можуть просто розоритися.

Звернення до керівництва держави щодо необхідності невідкладного реагування на ситуацію у сільськогосподарській сфері регіону через посуху депутати облради підтримали одноголосно.

І ще про одну біду, яка нависла над Одещиною. Про загрозу затоплення. Бо ж на очах руйнується Кучурганська дамба, що числиться на балансі державного підприємства «Кучурганське», яке визнане банкрутом і нині перебуває у стані ліквідації. Відповідно, ніяких укріплювальних чи ремонтних робіт воно не проводитиме.

Фахівці вже зробили відповідні розрахунки і попереджають: у разі прориву дамби буде затоплено значну частину прилеглої території, включаючи саме село Кучурган у Роздільнянському районі, а також сусіднє селище Лиманське.

Спеціально створена комісія, наголошувалося на сесії, повинна оперативно проаналізувати ситуацію і без зволікань запропонувати шляхи її вирішення, щоб порятувати дамбу і відвернути лихо.