«СЛУГА НАРОДУ» ТА «ОП-ЗЖ» — ЛІДЕРИ ФІНАНСОВОГО ПОПУЛІЗМУ У ВР

Комітет виборців України проаналізував експертні висновки Міністерства фінансів щодо законопроєктів, поданих народними депутатами під час карантину. За даними КВУ, йдеться на фейсбук-сторінці організації, негативні висновки Мінфіну отримали 33% законопроєктів, тобто кожен третій з поданих.

Всього за період з 11 березня по 1 липня Мінфін провів експертизу 607 законопроєктів, 203 з яких не були підтримані, йдеться у відповіді міністерства на інформаційний запит КВУ.

У Комітеті виборців зауважують, що найбільше нереалістичних законопроєктів зареєстрували депутати із фракції «Слуга народу»: у 108 із 203 відхилених «документів» серед авторів були представники саме монобільшості. «Срібло» фінансового популізму здобули депутати «Опозиційного платформи — За життя», в яких 61 нереалістичний законопроєкт. «Бронза» — в обранців від «Батьківщини»: 42 нереалістичні проєкти. Найменше популістських законопроєктів у депутатів «Європейської солідарності» (22) і «Голосу» (21).

«Депутати «Слуги народу» фактично очолили рейтинг фінансових популістів ВР, зареєструвавши більше сотні нереалістичних законопроєктів з початку карантину. Значна їх частина була авторськими розробками депутатів монобільшості, зокрема О. Василевської-Смаглюк, Є. Брагара, Д. Чорного, І. Фріс, З. Андрійовича, В. Кінзбурської та ін. Той факт, що депутати «Слуги народу» подають таку кількість нереалістичних законопроєктів, виглядає дивно. Як правило, представники більшості мають діяти в унісон з урядом, а не вигадувати власні ініціативи. В іншому випадку це виглядає як спроба перетягнути ковдру і зайнятися самопіаром на соціальну тематику», — пояснив голова КВУ Олексій Кошель.

«Однією з головним тем законопроєктів, зареєстрованих під час карантину, стала боротьба з коронавірусом. Депутати часто реєстрували законопроєкти, які мали надавати фінансові пільги для бізнесу, забезпечувати фінансову підтримку населення і зростання економіки. Однак їх автори не пояснювали, звідки взяти кошти на реалізацію таких пропозицій і як компенсувати різницю в десятки і сотні мільйонів гривень, які могли не надійти до державного бюджету», — додав очільник КВУ.

Нагадаємо, згідно з чинним законодавством Міністерство фінансів є відповідальним за надання експертних висновків до законопроєктів щодо їх впливу на показники бюджету, можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, і пропозиції щодо їх розгляду.