|
НОВІ РАЙОНИ: 15 ВІДПОВІДЕЙ НА ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ
30.07.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 59(22177) / Тираж: 8525
Як уже повідомляли «ЧН», 17 липня Верховна Рада завершила один з важливих етапів реформи децентралізації України — проголосувала за ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. Так Україна вперше з часів Радянського Союзу отримала нове районування. Утім, революційне рішення далеко не для всіх стало «перемогою». Люди поставилися до нього практично: куди тепер їздити за довідками, що буде з моїми податками, а з моєю громадою? «Українська правда» (https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/27/7260764) вирішила розібратися з найпоширенішими запитаннями щодо нового районування та дати на них відповіді. Допомагали нам у цьому голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій БЕЗГІН і радник міністра розвитку громад та територій Іван ЛУКЕРЯ. ДЛЯ ЧОГО УКРАЇНУ ЗАНОВО ДІЛИТИ НА РАЙОНИ? З ПОПЕРЕДНІМ ПОДІЛОМ БУЛО ЩОСЬ НЕ ТАК? Коротко: так, попередній поділ на райони був застарілим і непропорційним. Детальніше: нинішні райони сформували ще в минулому столітті, коли територія сучасної України була частиною Радянського Союзу. Відтоді в районах багато що змінилося: кількість жителів, економічна спрямованість, співвідношення між сільським і міським населенням тощо. Однак самі райони залишилися незмінними. Один із наслідків — в Україні з’явилися непропорційні райони. У найменшому, Поліському, живе близько 6 тисяч жителів, у найбільшому, Харківському — близько 180 тисяч. І, як пояснює Іван Лукеря, проблема не з верхньою позначкою, а з нижньою. По-перше, держслужбовці в малих районах не достатньо завантажені, по-друге, настільки мала кількість населення не дозволяє об’єктивно «поміряти» економіку району. За європейськими мірками, для об’єктивної оцінки в районі має жити щонайменше 150 тисяч людей. Ще один наслідок застарілого районування — поділ на райони не відповідає політичним завданням держави. За часів СРСР у Західній Україні «дрібнили» райони, аби утворити якомога більше партійних осередків і легше керувати людьми та територіями. Нині тенденція інша: найбільше районів утворюють у тимчасово окупованому Криму (10) і частково окупованих Донецькій, Луганській областях (по 8) — щоб збільшити присутність влади на цих територіях після деокупації. Ще одна причина нового районування — дублювання повноважень районних органів і органів самоврядування новостворених громад на одній території. Так стається, коли на всій території району утворена лише одна громада — до нового поділу таких районів було 76 із 490. Покажемо це на прикладі освіти. Раніше школи у маленьких селах утримував район — платив за комунальні послуги, отримував від держави освітню субвенцію, виплачував учителям зарплати. Тепер кожна спроможна громада самостійно отримує субвенцію та виплачує зарплати вчителям — тобто вже не потребує опіки району. У неспроможних громадах питанням освіти продовжують займатися райони. З 1 січня 2021 року всі школи в Україні мають перейти у власність громад. ЯК ДІЛИЛИ РАЙОНИ? Коротко: за «методичкою« Мінрегіону, в основу якої ліг стандарт Європейського Союзу. Наочно це виглядало так: облдержадміністрації та експерти запропонували своє бачення нових районів, яке згодом пройшло кілька кіл обговорень, зокрема з депутатами. У спірних моментах до обговорення залучали місцеве самоврядування. Детальніше: серед критеріїв утворення району — розташування у межах однієї області, охоплення «як правило» щонайменше 150 тисяч жителів, компактність і нерозривність території. Центр району обирали в такій послідовності: найперше — міста-обласні центри, далі — міста з населенням щонайменше 50 тисяч. До районів, як правило, зараховували громади, розташовані в 60-кілометровій зоні доступності від районного центру. Якщо громада була рівновіддаленою від двох або більше райцентрів, її включали до того району, чий райцентр був ближчим до адмінцентру громади. ЩО ЗМІНИТЬСЯ З ПЕРЕРОЗПОДІЛОМ РАЙОНІВ ДЛЯ ПЕРЕСІЧНОЇ ЛЮДИНИ? Коротко: практично нічого, запевняє Віталій Безгін. Детальніше: фінансові зміни, про які всі говорять у контексті нових районів, стосуються переважно громад. Проте пов’язані вони не стільки з районуванням, скільки з реформою адмінтерустрою загалом. Громади на своїй території зберуть 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на нерухомість, 100% земельного податку тощо, а також пряму осві-тню субвенцію (кошти на зар-плату вчителям). «Ми приходимо до того, що громади отримують більше грошей і повноважень. З районів усе це «вимивається» — райони залишаються більше для державної координації», — пояснює Віталій Безгін. НАВІЩО ЗАЛИШАЮТЬСЯ РАЙОНИ? ГРОМАД І ОБЛАСТЕЙ НЕДОСТАТНЬО? Коротко: винятково для того, щоб держава могла ефективно керувати територіями. Детальніше: щоб уряду було легше організовувати роботу різних структур на місцях — судів, податкової, соцзахисту, пенсійного фонду, поліції тощо. Район — це адміністративно-територіальна одиниця для уряду, а не для громадян. Для громадян — громади. «У нас є певна радянська спадщина — люди звикли їздити в районні центри, там є «Білий дім», адміністрація, пам’ятник Леніну і взагалі районний центр — це центр життя. Ні, вже не так! У нас фактично кожен центр громади став районним центром у колишньому розумінні, де має бути культура, ЦНАП тощо», — пояснює Іван Лукеря. Чи можна обійтися без районів? Ініціатори та прихильники нового районування запевняють: не можна. У такій великій державі, як Україна, недостатньо лише громад і областей — має бути проміжний, районний рівень управління (чим він буде займатися — нижче). Райони записані в Конституції і закріплені в концепції 2014 року, відповідно до якої в Україні відбувається реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади. ЩО ТЕПЕР РОБИТИМУТЬ РАЙОННІ РАДИ ТА РАЙОННІ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ? Коротко: райради продовжать ухвалювати рішення, а РДА — їх реалізовувати. Утім, завдань стане трохи менше, адже частину повноважень — освіту, утримання ЦНАПів та іншого комунального майна — перебирають на себе громади. За районними органами частково залишається медицина, освіта, соцзахист і логістика. Детальніше: ключове у роботі РДА після 1 січня 2021 року — це соціальний захист, державні програми та координація різних органів на кшталт ДСНС, поліції, лісгоспів. «Хто реагуватиме на паводок у Рахові чи Вижниці, у гірських районах Чернівецької та Закарпатської областей? Найперше — рука держави, уряду, РДА. Україна — не Естонія, Україна достатньо велика територія, щоб просто мати область. Область усе не буде бачити, з усім не впорається», — пояснює Іван Лукеря. Райради стануть «підтримувальною подушкою» для тих закладів, які громади не зможуть взяти собі на утримання. Це частина районних лікарень, позашкільні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку. Ключове, що втрачає район після передачі повноважень на громади, — це гроші, а саме 60% податку на дохід фізичних осіб, які проживають у межах району. Замість району вони йтимуть одразу в громади. Районний бюджет тепер здебільшого поповнюватиметься за рахунок комунальних під-приємств, які залишилися на його балансі, та дотацій з державного бюджету. На думку Івана Лукері та Віталія Безгіна, районні ради з часом варто ліквідувати. АЛЕ Ж БУЛИ ЧУТКИ, ЩО ГРОМАДИ, НАВПАКИ, ВТРАТЯТЬ 60% ПОДАТКУ НА ДОХІД ЖИТЕЛІВ ПІСЛЯ НОВОГО РАЙОНУВАННЯ? Коротко: були, але це неправда. Детальніше: і депутати, і міністри запевняють: 60% податку на дохід залишиться на рівні громад. Чому залишаться? Бо з 2015 року їх отримують міста обласного значення та вже створені громади. ЩО БУДЕ ЗІ ШКОЛАМИ, ЛІКАРНЯМИ, БУДИНКАМИ КУЛЬТУРИ В ЛІКВІДОВАНИХ РАЙОНАХ? Коротко: поки що це не визначено, оскільки відповідний законопроєкт ще не ухвалений. Як пояснює Іван Лукеря, йдеться про автоматичну передачу майна. Тобто більшість об’єктів просто змінять юридичний статус — перейдуть від району до громади, на території якої вони фізично розташовані. Детальніше: райони разом з громадами мають вирішити, які саме об’єкти вони забирають у свою власність. Майно, на яке не буде попиту, наприклад, спортивна школа або велика районна лікарня, може залишитися району або перейти на рівень області. СТАРЕНЬКІЙ БАБУСІ ТЕПЕР ДОВЕДЕТЬСЯ ЇХАТИ ЗА ДОВІДКОЮ В ЦНАП У НОВИЙ РАЙЦЕНТР, ЯКИЙ ГЕН ЯК ДАЛЕКО? Коротко: не зовсім. Якщо в громаді, у якій проживає старенька бабуся, нема свого ЦНАПу (а таких в Україні 767 з понад тисячі), вона піде у територіально найближчий. Він може бути як у ген далекому райцентрі, так і десь значно ближче. Якщо бабуся жила в райцентрі, який перестане бути райцентром, їй точно не доведеться їхати в новий. ЦНАП фізично залишиться стояти на місці, однак може змінити своє підпорядкування. Хіба в громаді два ЦНАПи — власне громади та району — тоді один, можливо, доведеться ліквідувати. Детальніше: покращити ситуацію з ЦНАПами може законопроєкт, який уже пройшов перше читання. Він, зокрема, зобов’язує органи місцевого самоврядування утворювати ЦНАПи та розміщувати у громадах, які не мають ЦНАПів, їхні віддалені територіальні підрозділи. «Протягом двох років у нас будуть ЦНАПи у кожній громаді тотально», — переконує Віталій Безгін. ЩО БУДЕ З РАЙОННИМИ СУДАМИ, ВІДДІЛЕННЯМИ ПРОКУРАТУРИ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ? Коротко: поки що вони працюватимуть у звичному форматі, але згодом їм доведеться підлаштуватися під новий територіальний устрій, пояснює Іван Лукеря. Детальніше: рішення щодо відкриття/закриття конкретних структур ухвалюватиме Офіс генпрокурора та профільні міністерства. «Наприклад, Верховинський район Івано-Франківської області є в новому районуванні, але прокуратури там нема. Прокуратура є в Косові (зараз центр іншого району. — «УП»). У Верховинському районі не треба створювати ще одну прокуратуру, офіс прокурора так і залишиться в Косові — і цього буде достатньо. Він обслуговуватиме і Верховину, і Косів», — пояснює Іван Лукеря. Щодо пенсійного фонду, то ситуація дещо інша: управління ПФУ буде в райцентрі, але його структурні підрозділи працюватимуть у громадах. ЯК НОВЕ РАЙОНУВАННЯ ПОВ’ЯЗАНЕ З МІСЦЕВИМИ ВИБОРАМИ 25 ЖОВТНЯ? Коротко: місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новим районуванням. Детальніше: в Україні обиратимуть голів понад тисячі громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів понад ста районних рад, депутатів 22 обласних рад (у Луганській і Донецькій областях не обиратимуть). НАВІЩО МИ ЗМІНЮЄМО РАЙОНИ В КРИМУ, ЯКЩО ЙОГО НЕ КОНТРОЛЮЄМО? ЩО МИ ХОЧЕМО ЦИМ СКАЗАТИ ЖИТЕЛЯМ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ? Коротко: бо Крим — це територія України. Детальніше: над районуванням Криму працювала група, до якої увійшли переселенці з півострова та представники кримських татар. Територію Криму поки що розмежували лише за районами, поділ на громади має відбутися після деокупації. «Районування — це про державну владу. Якби ми в цій постанові не згадували Крим, як би ми виглядали політично й геополітично? Тобто ухвалюємо постанову про нове районування, у якій нема Криму? І Росія це одразу використовує, що ми відмовилися від нашої території? Я це кажу як кримчанин у принципі», — коментує Віталій Безгін. КОЛИ ФІЗИЧНО РОЗПОЧНЕТЬСЯ ПЕРЕРОЗПОДІЛ РАЙОНІВ? Коротко: після перших місцевих виборів 25 жовтня. Детальніше: райради втрачають свої повноваження наступного дня після виборів — тобто 26 жовтня. РДА працюватимуть до кінця 2020 року, бо на них розписані бюджетні кошти. Перехідний період до нового районування триватиме півроку — з 1 січня по 1 липня 2021-го. ТОБТО 25 ЖОВТНЯ РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ЗАВЕРШИТЬСЯ? Коротко: ні. Це завершення реформи адмінтерустрою, яка є частиною реформи децентралізації. Детальніше: попереду, за словами Віталія Безгіна, ще багато законодавчих змін — до Конституції, до закону щодо місцевих державних адміністрацій, ЦНАПів, Бюджетного кодексу тощо. КОМУ ВИГІДНЕ НОВЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ? Коротко: усім, запевняє Віталій Безгін. «Це дозволить підпорядкувати державне управління, збільшить надходження в громади, дозволить людям якісніше отримувати послуги і розпоряджатися своїм. Простіше сказати, кому не вигідно — місцевим політичним елітам, князькам і феодалам, які втрачають вплив. Зараз певна кількість районів функціонують як типове феодальне князівство, де є чи то підприємець, чи то латифундист, чи місцевий політик, які фактично використовують територію як свою вотчину, тому тепер вони провокують певні конфлікти, бо розуміють, що втрачають контроль», — каже депутат. ЧИ ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИ ПАСПОРТИ ЖИТЕЛЯМ ЛІКВІДОВАНИХ РАЙОНІВ? Коротко: ні. Автор: Ольга КИРИЛЕНКО
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.018 |