|
НЕВІЛЬНИКИ НАШИХ ДНІВ
01.08.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 60(22178) / Тираж: 8525
Не всі безробітні поспішають шукати кращої долі за кордоном. Багато з них, а переважно жінки, намагаються заробити на життя не виїжджаючи за межі України. У селі, скажімо, можна знайти сезонну роботу в полі, але як прожити рік? Тому їдуть з надією у великі міста. Зокрема і в Одесу. А зважаючи на наплив робочої сили ще й із сусідньої Молдови, конкуренція серед охочих влаштуватися у приватні будинки прибиральницями, куховарками, гувернантками, покоївками, нянями, сиділками, двірниками, садівниками, охоронниками дуже висока. Цю ситуацію і враховують агентства з працевлаштування. Деякі з них ставляться більш-менш шанобливо до претендентів на робочі місця, беруть певні зобов’язання щодо захисту їхніх інтересів. У договорах низки фірм зазначається, що наймач зобов’язується створити нормальну психологічну обстановку для роботи, а у випадку образи працівника останній має право розірвати угоду. Та, в основному, зневажливе ставлення до пошукачів робочих місць починається вже з реклами. Якщо обіцяють безкоштовне працевлаштування, то насправді виявляється, що одразу або частинами треба буде віддати, як правило, не менше місячного заробітку. Агентства всіляко догоджають роботодавцям за рахунок найманців. В одній з інструкцій для новачків ідеться: «Найнятий працівник не має права проявляти невдоволення, якщо господарі роздратовані або поводяться грубо». І далі: «Господарів згідно із загальноприйнятим етикетом слід називати на ім’я та по батькові й на «Ви», а працівників — на ім’я і на «Ти». Та хоча останнє слово й написане з великої літери, само собою зрозуміло, що в даному разі на домашню працівницю чи няню радять дивитися з позиціїї всім відомого Свирида Голохвостого, для якого простолюдин — «он тоже человек, но махонький-махонький». Посередницькі фірми прагнуть знизити оплату найманої праці, щоб у них було більше замовників на робочу силу. Якщо розрахунки ведуться через фірму, то вона ще й залишає за собою право утримувати додатково частину заробітку, коли господарі поскаржаться на недобросовісне, на їхній погляд, виконання обов’язків нянею чи домробітницею. Якщо ж вийде з ладу побутова техніка (пилосос, пральна машина, мікрохвильовка і т.п.), працівниця, здебільшого, повинна відшкодувати вартість ремонту або самої речі. Нерідко трапляється, що у господарів щось зникає. Ось конкретний випадок. Не знайшли сорочку голови сімейства. Покоївку звинуватили у крадіжці, обзивали, як хотіли, погрожували судом. Вона зі сльозами переконувала, що ніколи в житті не брала чужого. Але зобов’язалася за сорочку заплатити або відпрацювати. Жінку не вигнали, бо за мізерну зарплату такої старанної, як вона, годі було й шукати. До того ж господиня підозрювала, що чоловік забув сорочку у коханки. А через тиждень пропажа знайшлася в чохлі знизу матраца. Господарі гроші повернули, але вибачатися і не збиралися. Ось після цього терпелива наймичка й висловила «благодійникам» усе, що про них думала, хоча й знала, що тепер зароблені гроші їй не віддадуть, а судитися — собі дорожче. Або інший випадок. Куховарка, підходячи вранці до воріт, натискала кнопку. Господарі через відеокамеру дивилися, хто прибув, а затим подавали сигнал на замок хвіртки. Працівниця потрапляла у двір і проходила до будинку мимо закритих у клітці собацюр. Та в один із днів, тільки-но за нею клацнув замок хвіртки, назустріч стрибнув вовкодав. Пес збив жінку, почав рвати одяг, ноги. Потім почав шукати горло. Вратувала випадковість. Звір з люттю схопив колючу брошку, і та застряла в його пащі. На шум вибіг дорослий син господаря і кинувся рятувати собаку. Жінка якось дісталася до коридора. Пес брошку таки виплюнув. Господарі полаяли сина за те, що не закрив клітку, а постраждалу кухарку негайно перевезли додому, «подарувавши» 400 гривень. Опісля викликали «свою» медсестру, яка й надала першу допомогу. Два тижні наймичка не могла ходити, а коли зміцніла, то вже до тих господарів не повернулася. Дякувала Богові, що хоч не викинули за ворота, та й телефонували кілька разів. Щоправда, почувши, що поправляється, дзвонити перестали. Щоб якось вижити, доводиться погоджуватися на драконівські умови праці, виписані навіть не для наймитів, а для невільників. Залишаємо в даному разі випадки, коли в дом-працівниці запрошують «симпатичну, лагідну дівчину віком до 25 років, бажано з проживанням». Тут, як мовиться, завдання зрозуміле і мета визначена. Говоримо лише про тих жінок, котрі хочуть заробити працею, а не тілом. Агентства бувають на подив винахідлиаими в експлутації тих, хто до них звертається. Новачкам наполегливо радять пройти курс навчання. Часто це марна трата часу, але, зрозуміло, за плату. А далі починається ще цікавіше. Бажаючим працевлаштуватися пропонують показати здібності на практиці. Вони повинні, скажімо, приготувати обід для персоналу агентства. Ясна річ, без оплати за працю. Інший іспит складають у потенційних роботодавців. Одержавши адресу якоїсь там Капітоліни Едуардівни, кандидатка в дом-працівниці їде на випробування. Їй дають купу м’ятої білизни, щоб випрасувала. .Після виконання завдання господарка уважно все розглядає. Зупиняється, наприклад, на модних штанах і зневажливо заявляє, що все доведеться виправляти самій, бо після такого прасування чоловік її або поб’є, або взагалі з дому вижене. Знічена прасувальниця про плату вже й не заїкається. А як домовляється господарка з агентством — то вже їхня таємниця. Не варто стверджувати, що ставлення до тих, хто готовий працювати у будинках заможних господарів, завжди зневажливе, шахраювате. Є приклади, коли нянечки, гувернантки, куховарки стають ледь не членами сім’ї, працюють на одному місці багато років. Але сотні випадків свідчать про інше. Зокрема, поширений прийом господарів — створювати нестерпні умови для наймитів, коли їх хочуть позбутися, не заплативши за кілька тижнів, а то й місяців. Для цього досить висунути звинувачення в крадіжці речей чи продуктів, грубості, безвідповідальності. У подібних ситуаціях ті, на кого вішають мало не смертні гріхи, практично беззахисні. В інтернеті вже не один рік існує «Чорний список домашнього персоналу». Невдоволені господарі викладають у ньому всі паспортні дані звільнених наймитів, а далі додають характеристики на зразок: «Крадійка», «Псує майно», «Грубіянка», «Психічно неврівноважена», «Брехлива», «Хамовита»... А то висловлюються начебто й інтелігентно, але не менш підступно: «Завищена самооцінка». Тут уже спробуй довести, в кого вона завищена — у тих, хто звинувачує, чи навпаки. Здавалося б, має бути так: ті, кого паплюжать через засіб масової інформації, можуть звернутися до суду і вимагати захисту честі та гідності. Досвідчений адвокат, набравши через інтернет сотні потерпілих клієнтів, міг би на таких справах озолотитися. Та адвокати не беруться за захист, бо добре знають, що у нашої Феміди пов’язка на очах поки що прозора. За кордоном домашній персонал відстоює свої права по-різному. В одних країнах усе до дрібниць розписано законом. В інших — це один з напрямків діяльності профспілок. Ще в інших — працівники самі об’є-днуються і наймають фахівців, котрі, в разі потреби, наполегливо захищають постраждалих. У нас же так званий домашній персонал ніким і нічим не захищений, хоча сьогодні він один з найчисленніших в Україні. Що-правда, з’явився закон про нянь, який передбачає виплату державою зарплати доглядальницям дітей віком до трьох років. Хоча в ньому й залишилися лазівки для шахрайства, але будемо розлядати цей документ як першу ластівку в системі захисту домашнього персоналу. А ще — сподіватися, що зростання кількості домашніх працівників призведе до їх організованості в самозахисті та вимог до влади законодавчо врегулювати цей сегмент ринку праці. Автор: Вадим ГОЛУБЕНКО
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.014 |