|
Є У ЛАТИШІВ СВІЙ ВІРАСТЮК. І ВІН — ПРОУКРАЇНСЬКИЙ
13.08.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 63(22181) / Тираж: 8525
Розглядаю кольорове фото. Могутня будова тіла, козацькі вуса, оселедець... У руках чолов’яги — шаблюка; на спортивній майці, у яку він убраний, — зображення січовика і відомий усім політизованим українцям напис: «Рабів до раю не пускають». Спочатку подумав, що це якийсь колоритний український атлет. З’ясувалося, ні. Латиш. Хоча і з нетиповим латиським прізвищем — Буринський. Фітнес-центр Олега Буринського був першим таким залом у Латвії. Водночас це була перша група ініціативних людей, яка в 1997 році проголосила ідеї розвитку фітнесу у цій країні. Саме на його основі створений кістяк збірної Латвії, яка потім предствляла цю балтійську державу на європейських та світових чемпіонатах. З Олегом ми відносно швидко познайомилися через Фейсбук. Виявилося, що він живе у Латгалії (а це, можна сказати, латиський Донбас), російської мови там багато, тому й прізвища відповідні. Відверто запитав атлета: чи не має він часом польського коріння? Бо ж певний час Латгалія входила до складу Польщі і людей з польською кров’ю там чимало. Однак Олег відповів категорично: «Ні, до поляків жодного стосунку не маю. Латиш!». Тут саме час додати кілька слів про текст, який був під «козацьким» фото Буринського: «У моїх жилах нема жодної краплі української крові. Але мені дуже подобається цей волелюбний і мужній народ. Рішучий і з загостреним почуттям справедливості. У наших країн дуже подібні долі. І в цей непростий для України час хочу підтримати їх і висловити впевненість, що все у них буде добре. Слава Україні!». Приємно таке читати про свою Батьківщину. А згодом мою увагу привернув ще один цікавий пост Олега: «У травні 1990 року «совок» готувався до бійки і відпускати Латвію не збирався. Якраз напередодні 4 травня я мав бесіду із заступником міністра внутрішніх справ Латвійської РСР та своїм колишнім комбатом, полковником міліції Миколою Степановичем Гончаренком. На той момент Гончаренко очолював усі підрозділи ОМОНу у всіх країнах Балтії і був напряму підпорядкований Кремлю. Його пропозиція для мене була такою: очолити взвод ризького ОМОНу. Оскі-льки попереду будуть дуже гарячі події з розгону «латвійських фашистів». Хто себе добре покаже, має шанс на стрімку кар’єру в МВС і навіть зможе отримати хорошу посаду в Москві. Від цієї пропозиції Гончаренка я відмовився зі словами: «Dievs, sveti Latviju» (Боже, благослови Латвію. — Авт.) і сказав, що ми з ним будемо воювати по різні сторони барикад. Гончаренко поставився до цього зовні спокійно і навіть сам відвіз мене на міністерській «Волзі» до ризького вокзалу. Тож знаю точно: «совок» готувався до бійки за Латвію. Відпускати нас вони не збиралися. Чому ж потім «злився»? Аналізуючи події тих років, зробив для себе такий висновок: для них став шоком запеклий спротив наших литовських друзів у Вільнюсі. Але й ми були готові до боротьби — аж ніяк не менше, ніж литовці. Щороку 4 травня тішу себе думкою, що моя тодішня відмова Гончаренкові також вплинула на його рішучість, на готовність пролити в Латвії велику кров. Переконаний, що Горбачов приймав рішення, орієнтуючись на доповіді з місця подій. А головним «силовиком» країн Балтії, напряму підпорядкованим Кремлю, був Гончаренко». Будучи патріотично налаштованим латишем, Олег Буринський часто послуговується і російською. Адже Даугавпілс — це щось на зразок наших Харкова чи Одеси. Просвітництво російською мовою в цьому місті, вважаю, якоюсь мірою навіть виправдане. Мені, скажімо, приємно було (хоч і російською) прочитати ось таке: «Сегодня — понедельник. А знаете, почему он так называется? В украинском языке день недели «воскресенье», звучит как «неділя». А после неділі (воскресенья) наступает следующий день — ПоНедiлок. Понедельник, то есть. А знаете, почему воскресенье по украински неділя? Потому что это выходной день, в котором «нет дела». Недiля. Неділя уже, к сожалению, закончилась и сегодня наступил следующий день — понедельник». Ось такий своєрідний лікбез для латгальців. Але ще цікавіше читати пости Буринського на політичні теми: «До «побєдобєсія» ставлюся погано. Адже це для мене повний «сюр» — святкувати перемогу країни, яка припинила своє існування, над країною, навколо якої об’єднана вся Європа з фінансовим і політичним центром у Берліні...». Або ось таке: «Маршал Перемоги Жуков давав присягу тричі: 1) На вірність царю і Російській імперії. 2) Тимчасовому уряду. 3) СРСР. Після закінчення Другої світової війни його судили офіцерським судом честі за мародерство, зняли з посади міністра оборони. Формулювання було таким: «За вчинки, які ганьблять високе звання члена ВКП(б) і честь командира Радянської Армії». І далі: «… встав на шлях мародерства, зайнявшись присвоєнням і вивезенням з Німеччини великої кількості різноманітних коштовностей...» (постанова П61/84 від 20 січня 1948 року). Як бачимо, все чітко — з документами і посиланнями. Тож не лише фітнес пропагує в Даугавпілсі «латиський Вірастюк» — він є правдолюбом, справжнім європейцем і великим другом України. Автор: Сергій ЛАЩЕНКО
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 18.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012 |