Мрії збуваються! Рік тому презентуючи на Волині дитячу пересувну виставку з проєкту «Мамай мандрує», я побачив цей диво-рушник у Музеї родини Косачів. Ба більше — пощастило долучитися до вишивання узорів з альбому Олени Пчілки — Ольги Петрівни Косач, матері великої Лесі Українки. Тоді й виникла ідея проведення подібного заходу, або, як тепер модно казати, флешмобу в Одесі.

І це була не просто забаганка. Адже перебуваючи в нашому місті Леся Українка разом зі своєю подругою Маргаритою Комаровою вишили рушник на могилу Тараса Шевченка. До того ж, в Одесі традиційно проводяться вишиванкові фестивалі, працюють досвідчені майстрині, як-от Ганна Михайлівна Онікієнко, до давнього народного ремесла, яке цілком заслужено вважається мистецтвом, активно долучається молодь. То чому б рушнику з Лесиного краю не побувати у Причорномор’ї?

Тоді директорка музею родини Косачів, чарівна жінка Людмила Петрівна Гамма охоче підтримала цей задум, але, на жаль, карантин не дав вчасно підготувати й провести захід у рамках вишиванкового фестивалю у Березівці. Та мрії, як я вже казав, рано чи пізно збуваються. Рушник єднання уже в Одесі, й 10 жовтня у «Степовій Україні» розпочнеться мистецька акція «Узори Олени Пчілки». Далі —Одеська національна наукова бібліотека, Український дім, Доброслав, Южне. А фінішує акція, принаймні так планується, саме у Березівці, куди пообіцяла приїхати зі Звягеля (стародавня назва Новограда-Волинського) й директорка Музею родини Косачів, авторка цієї прекрасної ініціативи пані Людмила Гамма.

Отже, рушник із конопляного полотна завдовжки 24 метри для вишивання узорів Олени Пчілки прибув до Одеси з гарними побажаннями від земляків Лесі Українки, чий 200-літній ювілей відзначатимемо наступного року.