Урочиста церемонія закриття 11-го ОМКФ, як і сам фестиваль, уперше в історії відбулася в онлайн-форматі. Її провели відомі телеведучі Яніна Соколова та Олег Панюта.

За результатами глядацького голосування гран-прі в Міжнародній конкурсній програмі отримав фільм «Вечеря в Америці», а «Призу глядацьких симпатій» у Національній конкурсній програмі удостоїлася стрічка «Віктор_Робот».

Утім, про все по порядку.

Загалом на участь в 11-у ОМКФ було подано 964 фільми з понад 40 країн світу. Впродовж дев’яти днів шанувальники кіно мали можливість переглянути близько 120 стрічок, познайомитися з хітами, учасниками й переможцями фестивалів. А ще були онлайн-спілкування зі знімальними групами, авторами картин, всесвітньо відомими діячами кіномистецтва та секції для професіоналів.

Кожен з глядачів мав віртуальну можливість долучитися і до свята закриття фестивалю, бо ж саме вони, глядачі, визначали лауреатів головних нагород — гран-прі у міжнародній та національній конкурс-них програмах.

— Глядачів було стільки, що нема у світі такого кінотеатру, який міг би зібрати їх у залах, — зазначив ведучий Олег Панюта. — Тобто з точки зору популяризації кіномистецтва онлайн-фестиваль може виявитися дуже ефективним.

Першими оголосили переможців Конкурсу європейських документальних фільмів, у якому взяли участь вісім стрічок із 11 країн. Спеціальних дипломів журі удостоєні «Земля Ґеварa» режисера Кутайби Баргамджі та «Перед оркестром» Анни-Карін Ґренрос. Найкращим же документальним фільмом визнані «Воєнні канікули» режисера Моріца Шульца.

У Національній конкурсній програмі змагалися сім повнометражних та одинадцять короткометражних стрічок. Найкращим українським повнометражним фільмом за версією ФІПРЕССІ став «Бєс» режисера Єгора Трояновського, а серед короткометражок — «Чачь?» Віталія Гавури.

За версією журі Національному конкурсу най-кращою короткометражною стрічкою визнано «Прощавай, Головін» режисера Мат’ю Ґрімара, повнометражною — «Не все буде добре» Адріана Пірву та Олени Максьом. Останні отримали відзнаку й за найкращу режисерську роботу. Найкращою акторською роботою визнана роль Марії Хомутової у картині «Двоє» режисера Владислава Вітріва.

Гран-прі Національного конкурсу отримав анімаційний фільм «Віктор_Робот» Анатолія Лавренишина.

За головний приз Міжнародного конкурсу змагалися 12 фільмів-учасників. Винагороду за най-кращу акторську роботу отримав ансамбль акторок із стрічки «Материнство» (реж. Маура Дельперо): Лідія Ліберман, Деніз Каррізо та Аґустина Малале. Найкращим режисером став Фабріс дю Вельс, який зняв картину «Обожнювання». А найкращим фільмом журі назвало «Атлантиду» Валентина Васяновича.

«Дякую дуже! Для мене це неочікувана подія, я щасливий! Хочу подякувати Юлії Сінькевич, Антельму Відо, Ларисі Руснак — я в захваті від вас усіх й обожнюю Одеський кінофестиваль. Пишаюся тим, що вже не вперше прем’єри моїх фільмів відбуваються саме на Одеському кінофестивалі», — подякував Валентин Васянович.

До речі, українська драма «Атлантида» боротиметься за премію «Оскар» у номінації «Міжнародний повнометражний фільм». Таке рішення за результатами національного відбору ухвалив Український оскарівський комітет. За сюжетом, події у фільмі розгортаються в 2025 році, після перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас повертається до складу країни, але його території визнані не придатними для життя…

Спеціальна згадка журі — «Служителі» (режисер Іван Остроховський) та «Ти помреш у двадцять» (Амджаж Абу-Алала) за музику до стрічки.

Комедія «Вечеря в Америці» режисера Адама Ремейера (США) настільки припала до душі глядачам 11-го ОМКФ, що вони з великою перевагою віддали їй головну нагороду. Цей фільм зна-йомить нас з дівчиною-невдахою та крутим панк-музикантом, яким доводиться пережити разом цілу низку пригод.

Почесної нагороди — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво — удостоєні кінематографісти Рой Андерссон і Роман Балаян.

Під час закриття ОМКФ шанувальники кіномистецтва переглянули біографічну драму Аґнешки Голланд «Шарлатан», прем’єра якої відбулася на 70-у Берлінському кінофестивалі.

Попри новий онлайн-формат, в Одесі таки відбувся традиційний open air-перформанс на Потьомкінських сходах. 2 жовтня просто неба, у супроводі симфонічного оркестру кіномани дивилися стрічку «Ґолем, як він прийшов у світ». У секції «Спеціальні покази» побачили очікуваний фільм Олега Сенцова та Ахтема Сеітаблаєва «Номери», документальну стрічку Ґреґорі Монро «Кубрик про Кубрика» та роботу Люді Бокен «Останній кінопоказ у Бухаресті». У рамках фестивалю у київському Довженко-центрі була представлена українська ретроспектива «Одеські незалежні: вільне кіно 1990-х», яка об’єднала низку, здебільшого дебютних, фільмів одеських незалежних режисерів. Також у рамках 11-го ОМКФ уперше була представлена позаконкурсна програма «Візії» — фільми з оригінальним візуально-наративним кінематографічним підходом, високо оцінені на світових фестивалях.

— 11-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувся навіть у такий непростий час. Ми не побоялися ризикнути й провести його у гібридному форматі —онлайн та офлайн. У найкоротші строки ми створили унікальну платформу, яку вже відвідали 20 тисяч користувачів і до кінця періоду переглядів, протягом наступного тижня, очікуємо 30 тисяч. Ми отримали понад 150 тисяч онлайн-переглядів усіх подій. 100 кінодіячів віртуально взяли участь у цьогорічному фестивалі, — розповіла президентка ОМКФ Вікторія Тігіпко. — Надалі наша мета —синергія онлайн та офлайн і залучення ще більшої міжнародної аудиторії. Ми на 100% зустрінемося наступного року на 12-у ОМКФ, адже вся наша команда працює над тим, щоб привозити на Одеський кінофестиваль найкращі фільми з усього світу.

Як уже мовилося, в онлайн-форматі проходила й робота секції кінопрофесіоналів.

— Новий формат розширив можливості для підтримки галузі й розвитку українських проєктів та їх презентації міжнародній кіноспільноті. Ми представили проєкти Work in Progress, East Series, пітчинг, а також започаткували книжковий пітчинг Book Pitch разом з «Книжковим Арсеналом», — розповіла генеральна продюсерка ОМКФ Юлія Сінькевич. — Українські кінематографісти приєдналися до одноденного освітнього інтенсиву щодо ефективного просування кіно за кордоном і до панельних дискусій. Уже традиційно ми провели конференцію Cinema: Backstage Online Edition, у рамках якої порушили питання ментального здоров’я в такі непрості часи, які всі ми переживаємо зараз. Виклики 2020 року стали для кіноіндустрії пошуком альтернативних шляхів та методів роботи.