Недаремно кажуть, що літні люди живуть спогадами. Ось і я на своєму вісімдесят третьому році життя часто згадую про минулі дні та роки.

Коли ми, моряки торгового флоту, часто проходили повз Гібралтар, нам давали дозвіл заходити в порт за продуктами. На прохідній порту в спеціальній кабінці сидів англієць-полісмен, і ми здавали йому свої паспорти. А коли виходили з порту, то він їх нам повертав. За спиною полісмена висів на стіні портрет величної жінки, з короною на голові і при всіх регаліях. Це був портрет англійської королеви Єлизавети ІІ. Вона дивилася своїми блакитними очима власно і, здавалося, строго, адже вона була королевою всього Британського співтовариства. А це на той час Об’єднане Королівство Великої Британії, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія і ще багато островів.

У наші дні ми часто бачимо по телевізору маленьку сухеньку 94-річну бабусю. Але вона досі виконує свої обов’язки королеви, підписує різні документи. Іноді буває й на засіданнях парламенту. Веде активний спосіб життя, хоча їй уже пішов 95-й рік.

А тепер давайте згадаємо іншу знамениту жінку з Англії. Я маю на увазі Маргарет Тетчер. Дочка дрібного торговця бакалією здобула освіту і через партію (правлячу) стала прем’єр-міністром країни. Тоді у Великобританії через негаразди з бюджетом відбувалися як страйки шахтарів, так й інші великі потрясіння в суспільному житті. Й ось Тетчер закінчила свою першу каденцію прем’єром. Їй вдалося навести лад у такій непростій ситуації. На пресконференції, на яку зібралася велика кількість журналістів, першим питанням прозвучало таке: «Скажіть, будь ласка, як ви, жінка, з усім цим упоралися? З чого ви починали?». На нього вона відповіла так: «Я починала з того, що відсторонила зі свого життя всіх своїх друзів, колег по партії, а також родичів і знайомих. Я повністю стала жити інтересами своєї країни». Краще не скажеш!

А тепер давайте думкою перенесемося на протилежний берег Атлантики: як же справи в американських президентів, колишніх і теперішніх? Ми всі пам’ятаємо, як до керма Штатів став Клінтон, як він за зв’язок (любовний) з практиканткою мало не позбувся своєї посади. У радянські часи в радянських газетах була навіть рубрика «Их нравы». А «нрави» такі, що за дві каденції Клінтона його сім’я ледве зібрала десь 45 мільйонів на придбання заміського будинку. І це попри те, що Гілларі мала адвокатську контору.

А які «нрави» в Україні? Майже всі матеріальні надбання опинилися в руках колишньої ком- і радноменклатури, а також політичного криміналу різних мастей. Ось ці люди і мають Україну за територію, де можна нечесно заробити. Вони десятиліттями грабують державу і можуть продати її будь-кому і будь-коли. Мене дивує, як міг Порошенко так легковажно поводитися перед виборами і дражнити звіра. Невже не знав, що олігархи (він також) зі своїми каналами готують для українців сюрприз — тихий переворот? Подивіться, як вони на своїх каналах принижують нашу країну.

Я колись писав, що у нас багато населення, а мало народу. А зараз ті, що чекали дешевих електроенергії та газу, знову беруть пакунки і ходять на зібрання медведчуків-рабіновичів. І все це робиться у час, коли країна страждає від коронавірусу.

м. Чорноморськ.