Економіст-кібернетик за фахом, людинознавець і людинолюб за покликанням, грамотний і відповідальний спеціаліст, за уподобаннями — театрал і мистецтвознавець, чудова мама двох дітей. Це про Наталію Миронівну, очільницю відділу організації працевлаштування населення, в якому сьогодні працюють вісім фахівців.

Розмовляти з цією людиною — одне задоволення. Чула, як вона спілкується з відвідувачами. Ввічлива, грамотна, уважна до кожного. Іншим у колективі надовго не затриматися. Глибокі фахові знання, як і непідробне почуття поваги до людей, бажання їм допомогти, — за основу у їх непростій державній роботі.

У Суворовському районі мешкає 263 тисячі осіб, частина з яких побувала у цих стінах. І не з радістю на душі. Приходять сюди за підтримкою і надією. Дуже часто — у повному розпачі.

Вона бере на себе роботу із клієнтами, які потрапили у найскладніші ситуації. Сьогодні на вітчизняному ринку праці не стабільно. Значно поменшало вакансій службовців. Більш затребувані робітничі спеціальності, малокваліфіковані, наприклад, прибиральниці чи охоронці. Настали непрості часи для людей з інвалідністю. Тривожно тим, хто залишилися без роботи, а відтак і без засобів існування за п’ять-десять років до пенсії. Іноді без роботи і чоловік, і дружина, обидва годувальники родини… Що не ситуація — то своя життєва перипетія. Допомогти людині, яка звернулася, що називається, з найменшими емоційними втратами вийти з життєвої скрути — завдання Наталії Миронівни і фахівців її відділу.

Підхід до кожного клієнта — індивідуальний. Варто лише сповна зрозуміти людину у її намірах. Хтось просто хоче отримати гроші і швидше піти, але більшість все ж таки потребує соціальної задіяності, хоче офіційно працювати.

Стосовно офіційного працевлаштування. Трапляється, що людина надавала перевагу неофіційній роботі й заробіткам у конверті. В якийсь момент залишається на вулиці, без заробітку, без жодних гарантій, без офіційного трудового стажу, хоча багато років добросовісно працювала, часто — тяжко фізично.

Куди йти? За державною підтримкою, хоча про державу раніше не думала, водночас сповна користуючись її безоплатними сервісами, тією ж службою швидкої медичної допомоги.

Іноді доводиться переконувати людину не залишатися пасивним пошукачем роботи, а тимчасово зголоситися на менш престижну, менш оплачувану, а то й пройти курс навчання нової спеціальності. Хтось погоджується і потім задоволений своїм рішенням.

Робота існує для тих, хто її шукає. Не раз уже прозвучала ця фраза, тому що стала гаслом, тому що правильна, справедлива, стовідсотково відповідає дійсності.