Ірина Геращенко і Ярослав Железняк — найефективніші лідери фракцій у Верховній Раді 2020-го. Саме вони, свідчить аналіз, проведений Комітетом виборців України, найчастіше брали участь у голосуваннях, відвідували пленарні засідання, виступали з парламентської трибуни, подавали законопроєкти.

Найвищі показники роботи серед лідерів фракцій в Ірини Геращенко з «Європейської солідарності» та Ярослава Железняка з «Голосу». Найнижчі — у Вадима Рабіновича з «Опозиційної платформи — За життя», кажуть у КВУ.

Так, Ірина Геращенко має найвищі показники участі в голосуваннях ВР та виступів під час пленарних засідань. Упродовж року вона взяла участь у 78% голосувань, що є найвищим показником серед лідерів фракцій. Виступила 106 разів під час пленарних засідань (1-ше місце серед лідерів фракцій). Була присутня на 86 пленарних засіданнях (2-ге місце), зареєструвала 51 законопроєкт, 8 з яких схвалені (3-те місце).

У свою чергу, Ярослав Железняк відвідав у 2020-у всі — 89 — пленарні засідання ВР (тут у нього 1-ше місце). Народні депутати прийняли 16 проєктів законів його співавторства (1-ше місце). Загалом зареєстрував 103 законопроєкти, що також є найвищим показником. Взяв участь у 74% голосувань (3-те місце), виступив у ВР 101 раз (2-ге місце).

Але далеко не всі політики ставляться до довіри, висловленої виборцями, настільки ж відповідально. Як зауважили у КВУ, дехто з лідерів фракцій взагалі нехтує своїми обов’язками за тими чи іншими напрямками депутатської діяльності. Так, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія взяв участь лише у 54% голосувань. Такі ж низькі показники у лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко, яка голосувала у 40% випадків. Лідер «ОПЗЖ» Юрій Бойко взагалі взяв участь лише у 15% голосувань.

Найнижчими показниками роботи серед лідерів фракцій відзначився, за підрахунками КВУ, Вадим Рабінович. Співголова «ОПЗЖ» відвідав найменше пленарних засідань (48 із 89), має один з найнижчих показників участі в голосуваннях (долучився лише до 5% голосувань), найменше разів брав слово (9 виступів за рік) та має найнижчі показники продуктивності законодавчої роботи (лише 2 проєкти законів його авторства було прийнято).

Нам з вами, тобто виборцям, які й наділяють політиків найвищим мандатом довіри — мандатом народного депутата, варто взяти до уваги і загальнопартійну дисципліну роботи в законодавчому органі нашої держави.

Так-от, минулого року лідерами за відвідуваністю пленарних засідань й участю у голосуваннях стали депутати від «Слуги народу» і «Європейської солідарності». В середньому депутати «Слуги народу» взяли участь у 84% голосувань, «ЄС» — 78%. Дещо нижчі показники в депутатів «Голосу» — 74% та групи «Довіра» — 71%. Депутати ВО «Батьківщина» в середньо-му взяли участь у 63% голосувань.

Найчастіше ігнорували голосування у ВР депутати від «Опозиційної платформи — За життя» та групи «За майбутнє» (54% та 52% відповідно).

Як нагадують у КВУ, із 1 січня 2020 року по 1 січня 2021-го відбулося 4154 парламентських голосувань. Дев’ятеро з нардепів пропустили понад 90% цих голосувань. Найнижчий показник відповідальності до своїх депутатських обов’язків у Вадима Столара («ОПЗЖ»), який взяв участь лише у трохи більше ніж 1% голосувань (сукупно натиснув кнопку «за», «проти», «утримався» 80 разів). Схожі показники в Степана Івахіва («За майбутнє»), який взяв участь в 2% голосувань. Серед антилідерів також Олександр Дубінський («Слуга народу») та Вадим Рабінович («ОПЗЖ»), які взяли участь у 5% голосувань, Олександр Герега («За майбутнє») — 7%, Ігор Палиця («За майбутнє») — 8%, Дмитро Шенцев та Андрій Деркач (позафракційні) — по 9%, Ігор Абрамович («ОПЗЖ») — 10%.