До участі в роботі колегії, яку провів голова облдержадміністрації Сергій Гриневецький, були запрошені голова облради Григорій Діденко та міський голова Геннадій Труханов. Засідання транслювалося в режимі онлайн, що дозволяло не лише представникам ЗМІ, а й кожному зацікавленому стежити за роботою виконавчої влади Одещини.

Питання про погашення заборгованості з виплати заробітної плати винесли на обговорення першим. Доповідав директор департаменту економічної політики та стратегічного планування ОДА Дмитро Радулов, який сказав, що на початок ни-нішнього року, тобто впродовж 2020-го, сума боргів зросла удвічі: зі 47,3 млн грн до 83,5 млн. Ідеться про 21 підприємство-боржник, найбільшим серед яких залишається Одеський нафтопереробний завод (понад 30 млн грн невиплат).

Ніяк не вдається викоренити загальну тенденцію «тіньової» зайнятості та «тіньових» зарплат у провідних галузях економіки, що спустошує бюджетне наповнення і шкодить самим працівникам, які погоджуються на такі умови розрахунків із працедавцями і для яких тимчасова вигода обертається проблемами у майбутньому.

Офіційно наша область суттєво відстає за рівнем заробітної плати в окремих галузях економіки. Для прикладу: будівельників наймають (судячи з оголошень) за щомісячний заробіток у 10—15 тис. грн, тоді як у фінансових звітностях фігурують зарплати не вищі 6—7 тис.

Досить непропорційне співвідношення між офі-ційними показниками кількості суб’єктів господарювання, офіційно працевлаштованих осіб та середньої заробітної плати простежується у низці територіальних громад (Криничненська, Новоборисівська, Стрюківська, Чегодарівська сільські) тощо.

Роботу у цьому напрямку, йшлося під час засідання, впродовж минулого року практично було зведено нанівець, адже не працювала навіть спеці-ально створена комісія із погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

Сергій Гриневецький дав завдання відповідним службам негайно відновити роботу комісії та ефективно працювати на виправлення ситуації за такими пріоритетами: проведення моніторингу погашення заборгованості з виплати зарплати з боку підприємств-боржників; легалізація зайнятості населення у територіальних громадах як основа належного та ефективного наповнення місцевих бюджетів; виведення з «тіні» трудових ресурсів та впровадження контролю за детінізацією доходів.

Актуальні питання розвитку відновлювальної та альтернативної енергетики і впровадження енергоефективних заходів на території нашої області під час засідання колегії детально окреслив директор департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності ОДА Антон Шалигайло.

Він нагадав, що альтернативна енергетика у нас представлена всіма основними видами — з використанням енергії сонця, вітру, води та біогазу. Нині функціонують 57 об’єктів загальною потужністю 553,26 МВт (53 сонячних електростанцій, вітрова, два комплекси з перероблення органічних відходів на біогаз, гідроелектростанція тощо). Це дозволило, наприклад, зменшити споживання природного газу на 15% й удвічі збільшити кількість котелень, які використовують альтернативні види палива.

У найближчих перспективах — введення в експлуатацію до 2023 року ще 22 сонячних електростанцій, реалізація низки інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 440 млн євро у сфері вітроенергетики, зокрема Дністровської вітрової електростанції у Старокозачому Білгород-Дністровського району.

На часі — термомодернізація та реалізація енергоефективних проєктів: державної програми «теплих кредитів» для підтримки населення та ОСББ, проєкту Фонду енергоефективності (програма «Енергодім»), регіональної цільової програми енергоефективності Одеської області на 2020—2022 рр. тощо.

Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації регіональної політики і вирі-шенні питань місцевого значення доповідала т.в.о. начальника управління комунікацій та інформаційної політики ОДА Ольга Полторак, яка говорила про готовність влади працювати максимально відкрито й прозоро. Ми знову, зазначила вона, повернемося до створення та функціонування громадських рад на основі відповідальності, розуміння та пошуку консенсусу між людьми і владою. Саме громадські ради, особливо наголошувалося під час обговорення цього питання, мають стати практичною основою для підготовки та виховання майбутніх представників депутатського корпусу як обласного рівня, так і вище.