В останню земну дорогу Україна провела свого великого сина — письменника і державотворця Володимира Яворівського.

«Завершив земний шлях видатний українець Володимир Яворівський. Письменник, Шевченківський лауреат, який на порі становлення нашої Незалежності своїм словом запалював серця мільйонів. Усі, хто його знав ближче, сьогодні кажуть: «Не вірю». Не хочеться вірити й мені. Він фонтанував енергією, незрівнянним гумором, дивовижною працездатністю. Після романів про княгиню Ольгу, Івана Мазепу до останнього дня працював над книгою всього свого життя — про Тараса Шевченка. Тепер він пішов», — написав Василь Шкляр на своїй facebook-сторінці, додавши: «Донька Леся близько півночі так і написала мені два слова: «Тато пішов». Іншого слова вона не змогла вимовити. Не можу і я. Володю, ти пішов. Я вже не зможу тебе обійняти. З невимовним болем обіймаю твоїх рідних».

Володимир Яворівський народився 11 жовтня 1942 року у селі Теклівка на Вінниччині.

Був одним із засновників Народного руху України, очолював оргкомітет НРУ. Народний депутат України І-ІІ cкликань (1990—1998) та ІV-VII скликань. Був членом партії ВО «Батьківщина» з 2007 року.

Член Спілки письменників України з 1971-го, голова НСПУ — з жовтня 2001-го по листопад 2011-го. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за повість «Вічні Кортеліси» (1984).

Серед найвідоміших романів Володимира Яворівського — трилогія «Ланцюгова реакція», «Оглянься з осені», «Автопортрет з уяви», «А тепер — іди», «Марія з полином у кінці століття», «Криза», «Найдовша ніч президента», «Лягти! Суд іде!», «У мене вечеряв Ісус», «Іван Окаянний».