Ви зустріли давнього, доброго друга? Пригадайте, як радість хвилею захоплює вас. І, попри всі сьогоднішні карантини, хочеться обійнятися й відновити те хороше, що завжди житиме у душі спогадом.

Така зустріч друзів відбулася у Літературно-музичній вітальні Центральної міської дитячої бібліотеки. За одним з невеличких круглих столиків сиділи три жінки: Людмила Юхимівна Волкова, завідувачка відділу обслуговування книгозбірні, Лариса Іванівна Ліберда, колишня старша вихователька дитячого санаторію «Хаджибей», і я, педагог цього санаторію.

Дитячу бібліотеку і наш лікувальний заклад пов’язує давня дружба. Починалася вона ще в 1990-ті. Енергійні, креативні жінки кожна у своїй сфері шукали шляхів розвитку. Так відбулася перша зустріч.

Інна Юхимівна Ротштейн, бібліотекарка, була зацікавлена в роботі з дітками, що проходять реабілітацію в санаторіях, а Лариса Іванівна Ліберда намагалася знайти нові форми роботи, які дозволять (у ті важкі роки) без фінансових витрат розвивати у вихованцях почуття прекрасного через літературу, музику, живопис, театральне мистецтво. Взаємодія бібліотеки та санаторію стала прекрасним шансом для багатьох дітей відкрити для себе інший світ, який змінює особистість зсередини.

Співпраця почалася у 1995 році і продовжується зараз. Скільки заходів ми організували для дітей! Робота велася систематично, двічі на тиждень. Можна підрахувати, і вийде число із трьома нулями. Найбільше запам’ятовуються, звичайно, свята, а їх було чимало: до днів захисту дітей, Незалежності, Перемоги, святого Валентина…

Але особливо впливали на відвідувачів бібліотечної Літературно-музичної вітальні незабутні вечори, присвячені творчості О. Пушкіна, Т. Шевченка, Й. Штрауса, К. Паустовського, А. Солов’яненка, українському романсу. Я як педагог спостерігала за дітьми, котрі виходили з вітальні після таких заходів. Жива музика, пісні, романси, арії у виконанні справжніх музикантів, слайди, відео, цікаві розповідь полонили їх енергією «високих духовних частот», творили їхній світ, змінювали. Знаю, наскільки це важливо для кожної особистості.

А ще надзвичайно важливо, що багаторічна співпраця бібліотеки та санаторію стала місточком між дитиною і театром, музеями, філармонією. Одеський оперний відчиняв двері для діток з вадами зору, по можливості надаючи їм най-кращі місця. Музеї проводили екскурсії, філармонія запрошувала на свята. Все це завдяки дружбі, яку підтримують наші колективи і сьогодні. Завідувачка педагогічної частини санаторію Наталя Олександрівна Христюк продовжила співпрацю з дитячою бібліотекою. Новим напрямком стали вечори, розповіді, зустрічі у вітальні, які знайомлять дітей з Одесою та одеситами, колоритом, гумором, історією міста. У зв’язку з умовами адаптивного карантину змінився формат зустрічей, але не їх атмосфера, де світ мистецтва народжує в дитячих душах вічне.

Нині відчинені двері і книгозбірні, й Літературно-музичної вітальні. І ми, представниці санаторію «Хаджибей» та Центральної дитячої бібліотеки, сидимо серед книжок, стелажів в очікуванні свята, яке от-от має розпочатися. Ми це знаємо. У нас є підстави: ми не тільки пригадуємо, як працювалося колись, а й дивимося у майбутнє.

Фонди бібліотеки постійно поповнюються. От і нещодавно з Інституту книги надійшло 510 екземплярів нових видань. Сучасні діти люблять укра-їнську книгу — про ровесників, стосунки в колективі, фентезі, детективи, з гумором, з пригодами, декого приваблюють жахи.

Працівники книгозбірні, як і завжди, у пошуку нових форм роботи, щоб чарівним ключем творчості відчинити для нас самобутню, прекрасну, літературно-мистецьку Одесу. От і 7 червня бібліокафе ХЛАМ (Художники, Літератори, Актори, Музиканти) приймало перших відвідувачів. У програмі — зустріч з поетом Станіславом Савовичем Стриженюком. «Приходьте, буде цікаво!» — закликало запрошення. І ми знаємо, що тут, у Центральній міській дитячій бібліотеці, цікаво завж-ди. Наша дружба триває. І це прекрасно!