Потріскані під палючим сонцем чорноземи, засохлі стебла пшениці на тисячах гектарів угідь, обезводнені русла малих річок. Це не кадри фільму жахів, а жорстка реальність, з якою рік тому вперше зіткнулись тисячі аграріїв Одещини — південні степи України поволі стають напівпустелею без пісків. Щоб пристосуватися до змін, аграріям потрібно якомога швидше переходити від звичного господарювання в умовах степового клімату і навчитися вирощувати сільськогосподарські культури методами сухого землеробства.

Про те, чим зумовлені нинішні кліматичні зміни, які регіони України неминуче зазнають найістотнішого впливу глобального потепління і як адаптуватися до господарювання в нових умовах, — в інтерв’ю кореспондента «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua/) Михайла Аксанюка з ректором Одеського екологічного університету Сергієм Степаненком.

— Прогнози метеорологів про несподівані перепади погоди насторожують жителів Півдня України. Для прикладу, фахівці італійської метеослужби ESTOFEX спрогнозували на 24 травня для Одещини штормовий вітер, зливи, великий град і навіть торнадо, віднісши наш край до 1-го рівня небезпеки. І хоч торнадо того дня, на щастя, не сформувався, дощі та грози на регіон таки обрушилися, а згодом істотно похолоднішало, що теж збентежило багатьох. Хіба це прояви потепління чи посушливості клімату?

— Почну з того, що погода і клімат — дещо різні речі. У першому випадку йдеться про фактичний стан атмосфери і гідросфери, а клімат — це усереднений за кілька десятиліть стан кліматичної системи, яка, крім атмосфери та гідросфери, включає кріосферу, верхній діяльний шар ґрунту та біосферу. Звісно, погодні умови у травні 2022-го можуть суттєво відрізнятися від травня 2021-го або іншого року. Якби вони не відрізнялися, то роботи у синоптиків було б набагато менше.

Короткострокові прогнози погоди, на які ви посилаєтеся, попереджають про погодні умови та їх зміни на термін до 7—10 днів, а такі грізні прояви, як град, смерчі й торнадо, можуть бути до-стовірно спрогнозовані не більш як за 3—6 годин до їх початку.

Але така міжрічна мінливість погодних умов, зокрема холодна весна 2021-го, зовсім не свідчить про характер багаторічних змін у кліматичній системі Землі, які досліджують учені-кліматологи. Хіба що в сукупності зміни можуть засвідчити, що кліматична система вийшла зі стану рівноваги, в якому вона перебувала останні 10 тисяч років, та швидко наближається до критичної межі. Цей процес учені назвали «сучасною зміною клімату», що зумовлена передусім діяльністю людей. Нам, тим, хто живе в епоху цих кліматичних змін, потрібно звикати до різких міжрічних змін погодних умов.

Що ж стосується уже дослідженої тенденції до зростання посушливості клімату Півдня України, то, за даними моїх колег — професорів університету Інни Семенової та Наталії Лободи, середньорічна частота і сила таких аномальних явищ, як посухи, зростатимуть. Сумними фактами є й підвищення температури повітря, зменшення водності та зникнення малих річок, що досі живили озера регіону...

Продовження — у наступному номері «ЧН».

Щодо погоди на наступний тиждень, то, за прогнозом синоптиків, ситуація буде лагіднішою: вночі — 17—21, вдень — 25—29 вище нуля, але й дощі (щоправда, не такі тотальні, зливові), а короткочасні, грозові все ж таки завдаватимуть хліборобам, які вже почали жнивувати, серйозного клопоту.