Сповнюється 30 років нашій незалежній Українській державі. І ми задумуємося: які у нас успіхи і які невдачі. Що зроблено, а що — ні. У якому напрямку нам рухатися далі. І постає питання: в чому полягає сучасна українська національна ідея, яка повинна об’єднувати наш народ і давати напрям розвитку нашого суспільства?

У 2004 році завдяки співпраці Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (тоді я був головою обласного об’єднання «Просвіти») з державними установами в Одесі було проведено ІІ міжнародну науково-практичну конференцію «Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє» з виданням програми і тез доповідей цього зібрання.

Готуючи доповідь на конференцію, я «придумав» («винайшов велосипеда») формулювання сучасної української національної ідеї: розбудова Самостійної Суверенної Соборної Української держави, яка повинна бути матір’ю для своїх громадян (див. стор. 63 тез доповідей). Сьогодні я би сказав: «для всіх своїх громадян». У це означення входять і мова, і збройні сили, і правосуддя, і наука, і культура... Важливо — рівноправність людей, які розмовляють різними рідними мовами при одній державній мові. Відсутність злочинного протиставлення україномовних і російськомовних українців.

Для розбудови Української держави дуже важливо реалізувати правосуддя — справедливу, не корумповану судову систему. Августин Аврелій (Блаженний Августин), один із батьків християнської церкви, родоначальник християнської філософії історії, у IV столітті нашої ери написав: «Де нема справедливості (правосуддя), нема й держави (Ubi iustitia non est, non esse respublicam)».

Українська національна ідея включає і кардинальне поліпшення добробуту громадян. Нинішні злиденні умови життя виганяють на заробітки за кордон біля 10 мільйонів наших співвітчизників, понад третину працездатного населення. Найбільш освічена й активна українська молодь знаходить роботу в інших країнах.

Поняття про Українську державу як матір для своїх громадян має глибоке історичне коріння. Воно співзвучне з висловом «Україна-ненька», що вживався нашими козаками — захисниками свого народу і побутував серед україномовної інтелігенції, розсіяної по всіх світах. На першому місці для матері стоїть піклування про дітей, захист їхніх інтересів, формування доброзичливих і справедливих стосунків між ними (в тому числі й покарання недбайливих дітей). А для дітей святий обов’язок — захист своєї матері, піклування про неї.

У Совєцькому Союзі держава була ворожою до своїх громадян, відголоски чого збереглися у свідомості багатьох і досі.

Олігархія, корумповане численне чиновництво, тіньова економіка — взаємно пов’язані фактори, що перешкоджають реалізації української національної ідеї.