20 січня в Одесі, за ініціативи Національного центру управління та випробування космічними засобами Державного космічного агентства України, підтримки Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради та сприяння Одеської облдержадміністрації, відбулася об’єднавча конференція регіональних інноваційно-косміч-них кластерів «Причорноморський», «Полісся», «Слобожанщина» та Дніпровського космічного, на якій створене всеукраїнське об’єднання таких кластерів.

Виступаючи на зібранні, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Сергій Тарута підкреслив, що об’єднання інноваційно-космічних кластерів додасть нового імпульсу розвитку космічної галузі, сприятиме співпраці наших підприємств з міжнародними компаніями у створенні спільних продуктів та сервісів, у тому числі інтеграції України у структури Європейського космічного агентства та інших міжнародних організацій.

«Ми розуміємо, що космос сьогодні — це саме та галузь, яка дає колосальні можливості для того, щоб наше життя зробити комфортнішим і при цьому ще й заробляти. І ми в цьому напрямку докладаємо багато зусиль. Нещодавно — вперше за 10 років — був запущений наш супутник «Січ», який надсилатиме багато інформації для всіх галузей, у тому числі й для оборони нашої країни. Наше завдання — зробити так, щоб цей наш уже об’єднаний кластер співпрацював з Європейським космічним агентством, з такими ж потужними кластерами в Європі», — сказав Сергій Тарута.

Як уже мовилося, об’єднавча конференція проводилася за ініціативи Національного центру управління та випробування космічних засобів. У своєму виступі начальник цього центру Володимир Присяжний, зокрема, зазначив: «Ми якраз і є тією організацією, яка є і буде ядром нашого об’єднання та всіх кластерів, створених зараз у нашій країні. До речі, перший кластер і перший результат ми отримали тут, у вас, на Півдні. Мені дуже приємно, що є велика підтримка голови облдержадміністрації, керівництва Одеси, Комітету з питань економічного розвитку ВР. Ми саме ті спеціа-лісти, які й будуть забезпечу-вати інноваційну інформацією всіх учасників кластера».

«Комерціалізація космічної діяльності — це сучасний світовий тренд. Україна рухається в цьому ж напрямку. Я бачу зацікавленість на місцях. Дуже багато місцевих рад, держадміністрацій, комерційних структур виявили увагу до нашого проєкту, і я думаю, що це свідчить про правильність шляху з упровадження в економіку космічних сервісів», — додав заступник голови Державного космічного агентства України Володимир Бень.

Голова правління Дніпровського космічного кластера Євген Рокитський наголосив, що Одеський регіон завжди був на передовій у розвитку космічних технологій: «Україна є космічною державою, і не лише у розумінні того, що є виробником ракет-носіїв та супутників. Найбільші ринки у світі стосуються використання дистанційного зондування землі та застосування орбітальних засобів зв’язку для навігації. Це все велетенські ринки, на яких Україна, зокрема й Одещина, присутня вже впродовж 40—50 років».

Виступаючи на конференції, голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький нагадав усім присутнім, що історія нашого краю пов’язана з найвідомішими іменами та космічними розробками.

«Завдяки апаратурі, розробленій одеситами, було здійснено багато відкриттів. Апаратуру для самохідних станцій «Марс-4» та «Марс-5», а також станцій, що досліджували Венеру, розробляли в Одеському політехнічному університеті, а фахівці Одеського науково-дослідного інституту телевізійної техніки виготовили першу у світі цифрову телевізійну апаратуру, системи зв’язку та подачі телевізійного сигналу між першими телекомунікаційними супутниками та наземною інфраструктурою», — наголосив очільник ОДА.

Сергій Гриневецький відзначив, що представники Одещини і сьогодні працюють у космічній галузі, а сфера ІТ безпосередньо пов’язана з розвитком технологій та космосу: «За експертною оцінкою, наша область входить у п’ятірку регіонів України з найбільш динамічно зростаючим ринком ІТ- послуг та найбільшою кількістю ІТ-спеціалістів: у 2021 році в ІТ- галузі регіону діяло понад 12 тисяч суб’єктів підприємництва. Провідні ІТ-компанії, засновані нашими земляками, є лідерами у розробці технологій точної геолокації, навігації у доповненій реальності. Розробляються також сервіси, що зможуть обслуговувати та утилізовувати супутники безпосередньо на орбіті — так звані космічні СТО, які займатимуться дозаправленням, ремонтом та переміщенням супутників. Перша тренувальна місія запланована вже на 2023 рік. А Одеський національний університет імені І.І. Мечникова в рамках спільної операційної програми прикордонного співробітництва Європейського Союзу «Басейн Чорного моря» реалізує проєкт «Екологічний моніторинг в басейні Чорного моря з використанням продуктів програми «Копернікус — PONTOS».

Окрім того Сергій Гриневецький наголосив, що запуск вітчизняного супутника «Січ-2-30» започаткував нову фазу космічної програми України: «Цифрові зображення поверхні нашої планети, отримані за допомогою українського супутника, мають використовуватися нашими фахівцями у багатьох сферах діяльності. В екологічній сфері — це моніторинг стану довкілля, зон ураження шкідниками, прогнозування можливих ризиків, управління біоресурсами, вирішення проблеми несанкціонованих сміттєзвалищ. В аграрній сфері це може бути моніторинг стану посівів, водних об’єктів, зрошення, лісових ресурсів, їх незаконних вирубок, лісових пожеж, інша діяльність у процесі землекористування. У транспортно-логістичній — управління суднами у басейні Чорного моря та завантажувально-розвантажувальними роботами в портах, убезпечення судноплавства».

І що надважливо, на думку голови Одеської ОДА, — це моніторинг надзвичайних ситуацій і стихійних лих, діяльність у сфері безпеки й оборони, виявлення протиправної діяльності.

Перший інноваційно-космічний кластер, який уже приносить користь Україні, зокрема й Одещині, — «Причорноморський». З його допомогою було створено карту несанкціонованих звалищ в Одесі (1258 об’єктів) та ведеться розробка проєкту реанімації насосних станцій для зрошувальних систем. До складу цього кластера входять одеські виші, IT-компанії, промислові підприємства та підприємства оборонної промисловості, які, до слова, є найбільшими платниками податків в Україні.

Наукові співробітники кластера створили також проєкт з використанням технологій інтерферометрії (зазвичай під інтерферометром мається на увазі прилад, що працює з електромагнітними хвилями, але його можливості значно ширші) на прикладі Чорноморська. Як зауважив заступник міського голови Одеси Павло Вугельман, який, до слова, очолив наглядову раду об’єднання кластерів, ця технологія дозволяє з точністю до міліметрів фіксувати зміни параметрів існуючих будівель та гідротехнічних споруд берегоукріплення. Отриманий досвід та практичні рекомендації вже застосовуються в діяльності управлінь містобудування та ЖКГ обласного центру.

Президентом Всеукраїнського об’єднання інноваційно-космічних кластерів учасники конференції обрали народного депутата України Сергія Таруту, віцепрезидентом — голову Одеської облдержадміністрації Сергія Гриневецького, а керівником об’єднання — голову правління Дніпропетровського космічного кластера Євгена Рокитського.