За даними Головного управління ДСНС України в Одеській області, лише за одну добу на території нашого краю сталося 55 пожеж в екосистемах, загальна площа яких сягнула майже 80 гектарів.

Пожежі в екосистемах зафіксовані на територіях таких районів: Подільський — 19 загорань, Роздільнянський та Ізмаїльський — по 11; Березівский — 6; Болградський та Одеський — по 4. І це лише за одну добу!

Основна причина — весняні порання на городах і в садках, коли люди згрібають буцімто непотріб, а насправді — цінну органі-ку, спалюють її на місці чи вивозять на пустирі або в лісосмуги й підпалюють купи там. Некерований вогонь швидко перекидається на сухостій і торішнє листя, провокуючи масштабні пожежі, які без участі пожежно-рятувальних частин не зупинити.

Під час випалювань гине насіння рослин як на землі, так і під землею. Виживає, як правило, найгрубіша трава і бур’ян, заглушаючи при цьому ослаблену іншу флору, в тому числі й лікарські трави, рослинність, занесену до Червоної книги України. Шкода від цього непоправна.

При сильній степовій пожежі гинуть практично всі істоти, які живуть у траві та на поверхні ґрунту. Повне відродження на цьому місці можливе лише через 7—10 років!

До речі, гинуть і ті істоти, що беруть участь у процесі творення ґрунту, а також винищують різних шкідників саду й городу. Адже «прогрівання» сягає вглиб на 70—100 см. Гине корисна мікрофлора, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.

Випалювання завдає прямої шкоди й здоров’ю людини, оскільки дим від спалювання трави густий, неприємний, їдкий... А спалюючи траву у місті, ви спаюєте й солі важких металів, які тогоріч осіли на листі — такий дим просто отруйний. До того ж у покладах сухої трави часто таїться сміття, небезпечне для спалювання.

Трав’яні пожежі є одним з головних джерел викидів в атмосферу вуглекислого газу.

Суха торішня трава — не сміття, а частина екосистеми, створена самою природою. Ті, хто стверджує, що спалювати її корисно, дуже помиляються самі і вводять в оману інших. Розумні господарі не спалять жодної жмені торішнього листя, а закомпостують його, давши нової сили своїй земельній ділянці.

Фахівці ГУ ДСНС в Одеській області попереджають: кожен акт підпалу — це злочин проти природи, за який передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність.

Рятувальники також нагадують, що під час воєнного стану спалювання сухої рослинності в місцях загального користування, вздовж автомобільних, заліз-ничних доріг, на луках, пасовищах, у лісопаркових зонах тощо прирівнюється до диверсії.