Я невимовно вдячний журналістам та оглядачам за репортажні й аналітичні матеріали. Ними всі ми живемо вдень і вночі. Моє ж нинішнє слово — для тих, хто хотів би поглянути на новітню російсько-українську війну крізь призму окремих уривків із Біблії. Бо в багатьох із нас очі, відірвавшись від екрана комп’ютера чи телевізора, вдивляються з надією все-таки в Небо…

«Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули» (Мт. 13:17).

Те, що я згадую ці слова, може звучати для когось як знущання: «То ми маємо бути щасливі від того, що бачимо кров і трупи наших краян?!»/ Ні, не від цього, а від іншого: на ваших очах сьогодні відбувається агонія путінської Росії. Україна стогне і кривавить; Росія — конає. Кожна ракета, пущена в наш бік, є цвяхом у її домовину.

Ми, політв’язні брежнєвського періоду, навіть перебуваючи у тюрмі, раділи, що бачимо агонію комуністичного режиму. До справжньої його кончини було ще далеко, але ми вже тоді чули його трупний запах. Отож багато моїх побратимів, які тоді не вижили, хотіли б бачити зараз те, що бачите ви. Я певен, що і воїни УПА також цього хотіли б. Бо ненависна їм російська імперія нарешті конає.

Так, звір в агонії дуже небезпечний. Так, він знову і знову кидається на свою жертву, щоб тяжко поранити її. Але він уже відчуває холод смерті.

«Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду; … бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди — захист». Тому так Господь Бог каже: «…Град змете сховок брехні, і захист води змиють. Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує… Єдино страх навчить вас» (Іс. 28:15—19).

Міра брехливості путінської пропаганди несамовита. Схоже, що цей «захисник російськомовних» намірився «захищати» їх до останнього російськомовного українця. Присягаючись у «щирій любові до братів», Путін уподібнився Святополку Окаянному, який своїх братів свв. Бориса і Гліба знищив. Саме в цій ролі окаянного вбивці й може Московія відшукати своє місце на сторінках давньоруської історії.

Кремль обгородив Україну щільним частоколом брехні, якій таки вдалося значною мірою збаламутити світ...

(Повний текст читайте у блозі Мирослава МАРИНОВИЧА, правозахисника, релігієзнавця, члена-засновника Української Гельсінської групи на risu.ua чи у друкованій версії «ЧН».)