Українці повинні мати стратегію щодо Росії, бо не буде такого, що помре Путін і все закінчиться

Нещодавно у Варшаві побував президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод. Він зустрівся з представниками польської влади, зокрема з президентом Анджеєм Дудою.

Про свій візит до Польщі, стратегію розвитку світового українства і про те, як українська діаспора допомагає Україні в умовах широкомасштабної російської агресії, очільник СКУ розповів в інтерв’ю кореспондентові «Укрінформу» (www.ukrinform.ua).

— Пане голово, про що ви разом з іншими представниками СКУ говорили з президентом Польщі?

— У Польщі є відчуття, що це і їхня війна. Під час нашої зустрічі президент Дуда неодноразово згадував про свої розмови з президентом Зеленським, наголошуючи, що безпека України є також безпекою Польщі.

Ми обговорили з ним безпекові питання, гуманітарну допомогу Україні, чергові санкції проти росії. Від польського лідера ми почули, що його держава дає «зелене світло» безпековому, політичному, гуманітарному та іншим компонентам підтримки України.

У Європі зараз потрібно досягти згоди в розумінні, що росія — це небезпека для всього європейського континенту. Польща є лідером у Європі щодо протидії російській агресії. Під час розмови ми також закликали президента Польщі допомогти Україні отримати статус кандидата у члени ЄС.

— Польща планує організувати міжнародну конференцію донорів для допомоги українцям, зокрема українським біженцям. Чи обговорювалося це питання з президентом Дудою?

— Ні, ми цього питання не торкалися. Ми більше зосереджувалися на адвокаційних кампаніях, які дадуть нам змогу посилити підтримку України в різних країнах. Ми це вже робимо. Я нещодавно зустрічався з високопосадовцями в Лондоні, Брюсселі, деякими лідерами «Великої сімки». Зараз ми вже дуже добре розуміємо, в яких країнах Європи потрібно най-більше попрацювати, щоб підтри-мати Україну. Зокрема, йдеться про Німеччину, Угорщину, Нідерланди, Бельгію, Люксембург та деякі інші.

— Як ви бачите адвокацію українських інтересів у цих країнах?

— Починаємо з української діаспори, наших громад у різних країнах, щоб вони були політично активними, виходили на вулиці зі своїми лозунгами. Це початковий етап, фундамент. Далі громади мають заходити зі своїми аргументами у коридори парламентів, працювати зі ЗМІ, аналітичними центрами, громадянським су-спільством.

Європа зробила значний поступ в усвідомленні того, чим є сучасна росія, що вона (РФ. — Ред.) — агресор. Отже, приходить розуміння, яким чином протидіяти російській агресії. Але потрібно й надалі активно заохочувати європейські країни, щоб вони рухалися в цьому напрямку. Зараз триває вже другий місяць війни, і ми дуже побоюємося, аби у світі не звикли до цього жахіття в Україні, як у випадку з Афганістаном чи Сирією. Роль СКУ полягає у тому, щоб інформаційно тримати ситуацію України у топ-темах всієї планети. Крім того, нам потрібно посилювати українські громади в усьому світі.

— Як світове українство відреагувало на 24 лютого, початок війни росії проти України?

— Ми розуміли, що щось відбуватиметься. Загрозу широкомасштабного вторгнення, про яке говорили США та деякі інші держави, ми сприймали серйозно, готувалися до політичної і дипломатичної підтримки. Проте ніхто не очікував, що станеться те, що зрештою сталося. Ми думали, що це буде збройна ескалація на сході України чи росія спробує пробити наземне сполучення з Кримом. Але ніхто не вірив, що вторгнення відбуватиметься одночасно з різних напрямків. Агресія росії призвела до величезної кризи в Україні, але, з іншого боку, це консолідувало весь цивілізований світ.

— Україна зараз потребує значної військової, гуманітарної, політичної підтримки. Київ просить про максимальні санкції проти росії для припинення збройної агресії. Їх усе ще замало. Що робить СКУ щодо їх розширення?

— Погоджуюся, що санкції недостатні, їх потрібно посилювати. Потрібно завдати максимального удару по російській економіці, щоб путін не міг далі фінансувати цю терористичну війну проти України. Зараз треба відкрито показувати тих, хто працює в росії, хто фінансує російську економіку у часи війни. Тому ми почали акцію «Boycott russia», в рамках якої озвучуємо, які міжнародні компанії і далі займаються бізнесом у росії. Отже, ми просимо суспільства різних країн не купувати товари чи послуги тих чи інших компаній, які пов’язані з країною-агресором. У міжнародних компаній є так звані стандарти ESG (Environmental, Social, and Governance — ставлення до навколишнього середовища, соціальна відповідальність, корпоративне управління. — Ред.), і кожна з них дуже уважно ставиться до сприйняття свого бренду в cоціумі. Робота в росії повинна мати негативний вплив на їхні ESG-стандарти. Ми і надалі показуватимемо, хто в нинішніх умовах продовжує працювати з росією.

А ще потрібно максимально використовувати солідарність з Україною на рівні світових лідерів і впливати на них, аби ці країни обмежили економічні зв’язки з росією.

Дуже важливим питанням є енергетика. Канаді й США у цьому плані простіше, а Європа повинна зробити все можливе, щоб якомога швидше стати енергетично незалежною від росії. Польща це планує зробити до кінця цього року. Але, на превеликий жаль, багато країн Європи поки що не особливо поспішають у цьому напрямку. Треба переконувати європейських лідерів, щоб вони активніше запроваджували санкції проти москви. Наприклад, потрібно повністю припинити торгівлю наземним шляхом із Білоруссю та росією, заблокувати для російських суден морські порти країн світу.

— Україна також потребує серйозної військової допомоги, зокрема танків, літаків, артилерійських систем, систем ППО. Як СКУ бачить можливість впливу на уряди країн із метою надання Києву зброї?

— Наша діаспора у США працює з конгресменами і сенаторами, аби вони впливали на Білий дім щодо збільшення бюджету на збройну підтримку України. Вашингтон надає значну підтримку Києву зброєю не в останню чергу і завдяки сильному українському лобі у США. Також доволі впливовим є укра-їнське лобі у Канаді, Великій Британії, Австралії, і цей тренд потрібно посилити в інших країнах світу.

Успішна оборона України від агресора дає підстави й аргументи всьому світові активно підтримувати українців, зокрема у військовому сенсі. І зараз ми маємо показувати, хто це робить, а хто ні. Міністр Дмитро Кулеба певний час тому говорив мені, що бракує озброєння, і після цього ми відвідали Лондон, де переконували британський уряд й апелювали у британських ЗМІ, що Україні необхідно надати озброєння. Завдяки цьому тиску ми змогли розблокувати поставки. Наприклад, Німеччина дещо раніше заявляла, що військова допомога направляється до України, а насправді її не було. Українські дипломати, часом, не можуть це прямо сказати, а от ми можемо. Ми це робимо, і це дає свої позитивні результати.

— Чи СКУ, як організація, підтримує якісь українські військові підрозділи?

— Українська діаспора збирає кошти на різні проєкти. Наприклад, Канадсько-Українська фундація зібрала до кінця березня майже 30 мільйонів доларів фінансової підтримки для України. Наші громади по всьому світі дуже активно працюють, і ми намагаємося координувати їхню роботу й забезпечувати, щоб ця гуманітарна допомога швидко доходила до своїх адресатів.

CКУ також займається питанням надання підтримки Україні. Зокрема, ми створили проєкт «Unite with Ukraine» (unite-withukraine.com) і фокусуємо нашу увагу на закупівлі захисного спорядження: бронежилетів, касок, тепловізорів. До кінця березня ми зібрали 20 мільйонів доларів, і 75% цієї суми вже витрачено на придбання спорядження, яке відправляється в найгарячіші точки України. У Польщі ми створили логістичний центр СКУ, відтак активно співпрацюємо з підрозділами тероборони, Міноборони, МВС та іншими офіційними установами України. До кінця березня ми закупили 10 тисяч бронежилетів, 6 тисяч касок, більш як 100 тисяч турнікетів. Утім, це лише початок. Наша мета — зібрати найближчим часом у 10 разів більшу суму, щоб можна було купити повне спорядження для щонайменше 100 тисяч захисників України. Але працюємо також і в інших напрямках, наприклад, закуповували паливо для потреб української армії. Це — війна, і тут треба бути гнучким.

— Україна вже понад місяць просить Захід закрити небо, щоб агресор не міг безперешкодно бомбардувати наші міста. Що СКУ робить у цьому напрямку?

— Політики нам кажуть, що це нереально. Але раніше вони говорили, що відключення росії від банківської системи SWFT також є нереальним завданням. Ми це сприймаємо як виклик. Якщо нам кажуть, що це нереально — ми ще сильніше озвучуватимемо це питання.

Я вважаю, що ми можемо захистити повітряний простір України. Я не знаю, чи буде змога повністю закрити небо над Україною, але важливо, щоб наші союзники надали Україні зброю для захисту. І не йдеться лише про захист, а й про наступальні дії, оскільки територію України треба визволити від окупантів. Західний світ не може дозволити, щоб росія знову окупувала Україну. Відтак Київ потребує озброєння, щоб відвоювати свою територію.

Утім, НАТО та ЄС — це організації, які працюють за принципом консенсусу. США, Канада, Велика Британія готові робити набагато більше. Однак є деякі країни Європи, які дуже помірковані у питанні надання військової допомоги Україні. Отже, треба на них впливати, аби вони змінили свою позицію. Йдеться про Німеччину, Францію, країни Бенілюксу, Угорщину…

— Здається, Німеччина є головною країною ЄС, яка максимально блокує розширення санкцій…

— Так, і ми працюємо над тим, щоб переконати німців підтримати Україну. По-перше, німці відчувають історичну провину за Другу світову війну перед євреями і чомусь лише росіянами. Ми намагаємося переконувати, що німці під час війни знищили також багато українців. По-друге, те, що зараз відбувається в Україні, — це геноцид. Якщо цього не зупинити, то це буде відповідальність і німців. До того ж, Берлін значною мірою про-фінансував війну путіна, оскільки купував і продовжує купувати багато енергоносіїв у росії. Тому німці сьогодні повинні допомагати Україні. Це один із прикладів, яким чином СКУ веде діалог із різними країнами.

— Як ця війна глобально вплинула на світове українство?

— Наша діаспора, як і весь український народ, консолідується. Ми сьогодні бачимо, що всі співпрацюють. Найголовніше — приходить усвідомлення: разом ми можемо зробити більше, ніж поодинці. Так, зараз усі дії важливі, кожен допомагає, як може. Важливо, щоб кожен працював, але потрібно це робити разом, щоб ми підтримували одне одного. Наші вороги намагатимуться розсварити нас зсередини, ми це вже бачили…

— Як це виглядало?

— Наприклад, з’являється якийсь не відомий нікому «активіст», який обгортається українським прапором, купує якісь дві каски і виходить з лозунгом: «От я роблю, а ви нічого не робите». Це робиться для того, щоб спричинити розколи в українських громадах. Ми вже бачили такі дії в 2014—2015 роках. Коли ми фіксуємо це зараз, то одразу намагаємося довести громаді, що така людина, ймовірно, є провокатором, котрий хоче розколоти нашу єдність і послабити нас. Зараз ми стали більш зрілими.

Дуже важливо виходити на флешмоби, але треба також іти у своїх діях далі. Потрібно розуміти, як працювати з політиками, адже в кожній країні є свої традиції. Практика Канади не переноситься автоматично на Францію чи Польщу, кожна країна має свої особливості. Представники нашої громади повинні записуватися до політичних партій, ставати медійниками, науковцями. Таким чином можна краще впливати на мислення громадян країни, дії уряду. Це не робиться за день чи два, це копітка робота на багато років. Зараз спостерігаю, що наші громади у багатьох країнах світу стають зрілішими і впливовішими.

Російська агресія — це гра в довгу, ми її відчуваємо вже 500 років, пережили Голодомор та інші трагедії. Не буде такого, що помре Путін і все закінчиться. Ми повинні мати стратегію щодо Росії. Дуже важливо, щоб ми, як світове українство, збудували інститути, на базі яких можна було б виховувати свідомих українців на багато поколінь. Для нас дуже важливо, щоб ми усвідомили, що маємо сьогодні і що буде за одне-два покоління. Розбудова України є великим викликом для світового українства, і ми повинні до цього готуватися. Це — довга боротьба нашого народу.

— Наскільки світове українство чекає на ухвалення закону про подвійне громадянство? Що це змінить у функціонуванні діаспори?

— Наступного дня після інавгурації президента Зеленського ми обговорювали питання про те, як можемо створити умови для повернення українців на Батьківщину. Українська діаспора по всьому світу є дуже великою: нас приблизно 20 мільйонів. Це великий потенціал і ресурс. Подвійне громадянство — це дуже важливий ключ. Багато хто не хоче відмовлятися від громадянства своїх країн, але охоче прийняв би також українське. Принципово ми підтримуємо концепцію подвійного, повноправного громадянства. Звичайно, мають бути безпекові запобіжники, як-от позбавлення громадянства за антиукраїнську діяльність чи неможливість отримати українське громадянство людині, що є громадянином країни-агресора.