Начальникові

Одеської обласної військової адміністрації

пану Марченку М.М.

Шановний Максиме Михайловичу!

Звертаємо Вашу увагу на термінову необхідність прийняття політичного рішення щодо прибрання пам’ятника «Імператриці Катерині» в місті Одесі.

Під час війни, масової загибелі громадян України, окупації частини території нашої Держави внаслідок військової агресії Російської Федерації, героїчного спротиву окупантам Збройних сил України вважаємо за неприпустиме знаходження російського ворожого наративу на центральній площі нашого міста.

Агресори розглядають сценарій щодо організації квазіутворення під назвою «Южная Русь» на захоплених російською армією українських територіях. Документ під назвою «Манифест Южнорусского народного собора» наголошує, що так звана «Южная Русь» є спадкоємицею «Новоросії часів Катерини Великої».

Утворення Катериною ІІ Новоросійської губернії було лише частиною її колонізаторського плану поневолення України і ліквідації найменших можливостей її існування як окремої держави чи навіть автономії у складі Російської імперії.

«Славетні» сторінки розправи імператриці Російської імперії Катерини ІІ над українською автономією добре відомі: ліквідація гетьманату в 1764 році, знищення Запорізької Січі та її вольностей у 1775-у, скасування козацького військового устрою Гетьманщини в 1783-у, варварський указ від 3 травня 1783-го про закріпачення селян Лівобережної України.

При цьому пропаганда агресора насаджує брехливий ворожий наратив, що саме імператриця Катерина ІІ є засновницею Одеси, й обґрунтовує цим своє право на Одесу як історичну частку Росії.

Пам’ятник «Імператриці Катерині», який було відновлено під нейтральною назвою «Засновникам Одеси», містить фальсифікацію історичних подій у вигляді цитати із неіснуючого указу: «Повелеваем быть порту и городу» на сувої, який Катерина ІІ тримає в руках.

Насправді ж Катерина II своїм рескриптом від 27 травня (7 червня) 1794 року почала лише будів-ництво військової гавані, купецької пристані та реалізацію нового генплану міста у колишньому османському містечку Хаджибеї. У самому ж рескрипті зазначалося: «Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали Мы нужным устроить тамо военную гавань, купно с купеческою пристанью...».

Пам’ятник «Засновникам Одеси» був встановлений відповідно до рішенням Одеської міської ради «Про комплексне відновлення та благоуст-рій Катерининської площі міста Одеси з відтворенням його історичного типу» (№1401-V від 04.07.2007 року) на гроші спонсора проєкту та замовника реставраційних робіт депутата міськ-ради Р.С. Тарпана, який зараз перебуває у розшуку за обвинуваченням у розкраданні бюджетних коштів в особливо великому розмірі.

Пам’ятник «Засновникам Одеси» не міститься у переліку Державного реєстру пам’яток національного або місцевого значення і не має жодної історичної цінності.

Лиття бронзової статуї Катерини ІІ повністю виконано заводом «Художник» з Києва у 2007 році.

Водночас скульптури, які входять до складу пам’ятника «Засновникам Одеси», є предметами державної частини Музейного фонду України, а саме скульптури Й.М де-Рибаса, Ф.В. де-Волана, Г.А. Потьомкіна-Таврійського, П.А Зубова, й повинні зберігатися у комунальній установі «Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова».

Вбачається, що без погодження з Міністерством культури України КУ «Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова» згідно з договором 100 від 29.12.2020 року передала начебто на тимчасове зберігання (продовжила тимчасове зберігання) управлінню з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради музейні предмети державної частини Музейного фонду України, а саме: скульптури Й.М де-Рибаса (інв. №ЖГС-1438); Ф.В. де-Волана (інв. №ЖГС-1437); Г.А. Потьомкіна-Таврійського (інв. №ЖГС-1439); П.А Зубова (інв. №ЖГС-1436), які протиправно включені до складу па-м’ятника «Засновникам Одеси».

Послуги з озброєної охорони музейних предметів державної частини Музейного фонду України, а саме вищезазначеної скульптурної групи у складі пам’ятника «Засновникам Одеси», становлять за 2021 рік 1 590 500,00 грн; за 2022-й — 2 170 000,00 грн, а взагалі на охорону музейних експонатів з місцевого бюджету витрачено близько 15 млн грн.

Звертаємо Вашу увагу, що міський голова пан Г.Л. Труханов упродовж п’яти років саботував на місцевому рівні і не виконував вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації щодо проведення демонтажних робіт пам’ятних дощок, присвячених маршалу Г.К. Жукову, а відтак, на нашу думку, не спроможний самостійно вирішити питання щодо демонтажу статуї Катерини ІІ в інтересах нашої Держави в умовах ведення бойових дій з російським агресором.

Вважаємо, що Ви як відповідальна особа Держави, начальник Одеської обласної військової адміністрації, маєте всі повноваження відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для прийняття рішення щодо демонтажу статуї Катерини ІІ і повернення музейних експонатів — скульптур Й.М де-Рибаса, Ф.В. де-Волана, Г.А. Потьомкіна-Таврійського та П.А Зубова до відповідної музейної установи.

Бронзове лиття статуї Катерини ІІ пропонуємо передати на потреби Збройних сил України.

Це звернення, зокрема, підписали ГО «Ветеранс хаб Одеса», «Чорноморське гайдамацьке з’єднання», «Всеукраїнська люстрація» та інші. Підтримує це звернення і наша газета, яка завжди виступала противстановлення пам’ятника катерині-катюзі українського народу.

Нині громадськість (передусім науковці й правники) готують ще одне звернення щодо прибрання радянської й імперської символіки з нашого українського простору. Детальніша інформація — у соціальних мережах.