16 липня набирають чинності частини друга та шоста статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регламентують використання державної мови в мережі інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.

Це означає, зокрема, що із 16 липня:

• будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран, чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;

• усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

«Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів у мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо), вже із 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням», — підкреслив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

За його словами, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.

«Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації», — зазначив мовний омбудсмен.

Із 16 липня Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон. Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.