В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбулася презентація книжки Тетяни Тхоржевської «Одеса очима «понаєхавших»: Усна історія урбанізації 50 — 80 рр. XX ст.».

Попри цікаву художню назву, ця книга — наукова. Кандидатка історичних наук, викладачка ОНУ ім. І.І. Мечникова Тетяна Тхоржевська збирала інтерв’ю людей, які переїхали жити в Одесу з різних міст та сіл, починаючи з 2016 року.

— Як історикині мені передусім було цікаво ввести в науковий обіг, запропонувати досить новий тип історичних джерел — усну історію. Поєднання методу усної історії та теми урбанізації у ХХ столітті виявилося дуже цікавим. Мені не подобається саме слово «понаїхали», винесене у заголовок видання. Але це правда: в Одесі існує цей публічний дискурс, який ділить одеситів на «справжніх» і тих, що «понаїхали» та «лузають насіння просто на підлогу». Дискурс дуже неприємний, тож мені хотілося надати слово саме цим людям.

У своєму дослідженні Тетяна Тхоржевська використовувала метод усної історії, якому навчалася у професорок Гелінади Грінченко та Анни Скорейко у рамках проєкту «Хранителі часу онлайн».

— Мені було цікаво, яким люди побачили місто вперше, що вони знали про Одесу до того, як переїхали. Багато хто не знав про місто нічого. Люди їхали в Одесу з різних причин: на роботу, на навчання, через сімейні обставини. Це дуже різні долі, різні погляди, різні місця, з яких ці люди приїхали. Ці інтерв’ю є, скоріше, прикладом, який дає поштовх для досліджень історії ХХ століття. У нас, в Одесі, так склалося, що ми полюбляємо ХІХ століття, початок ХХ. Але у публічному дискурсі нема історії ХХ століття, і це ми намагалися виправити.

Олена Іванова, докторка наук із соціальних комунікацій, декан факультету журналістики, реклами та медіакомунікацій ОНУ ім. І.І.Мечникова, вважає:

— У цій книзі небагато авторського тексту. Але відсутність авторського тексту — це спеціальний прийом, який застосовує дослідниця. Пані Тетяна, з одного боку, використала науковий підхід сучасної історії, антропології й водночас надала слово тим, хто завжди виступає реципієнтом. У цій книзі люди стали її су-б’єктами, через них розкривається тема міграційних процесів в Одесі у ХХ столітті.

Ірина Воробйова, директорка видавництва «Поліграф», переконана:

— Видання цієї книжки стало для нас справжньою пригодою. Адже ми здали її до друку в перший день війни. Те, що зробили друкарі під обстрілами, — вони неймовірні молодці, це можна сказати без зайвого пафосу. Книга була надрукована у Харкові, який постійно бомбардується рашистами.

Отже, ця книга — маленький герой нашого часу.

Тексти інтерв’ю об’єднані десятиліттями: 50-ті, 60-ті, 70-ті та 80-ті роки. Сам новодрук зроблений у дуже елегантному чорно-білому стилі, містить багато гарних старих фото. Сподіваємося, ця книжка стане справжнім путівником для тих, хто досліджує історію нашого міста, допоможе зрозу-міти причини і наслідки конфліктів у суспільстві, послужить поштовхом до роздумів про наше сьогодення.

Як відомо, книги живуть власним життям. Цій судилося розпочати своє життя під обстрілами та бомбардуваннями.

На презентації панувала чудова атмосфера, лунали пісні у виконанні Олексія Семеніщева. Учасники заходу розповідали особисті історії, пов’язані з переїздом до Одеси. Як з’ясувалося методом простого підняття рук, 90% присутніх приїхали до Одеси у минулому, ХХ, столітті. Уся Одеса складається із тих, хто «понаїхав»...

Книга видана у рамках проєкту «Хранителі часу онлайн», який реалізується ГО «ВСАД «ІТ-бабусі» за підтримки ГО «Forum ZFD» та уряду Німеччини.