Упродовж століть російські окупанти діють за принципом: спочатку мовна та культурна експансія, потім — військова агресія. Російське повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого стало яскравим тому свідченням. Про це в ефірі «Польського радіо» зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Політика лінгвоциду росіян на окупованих територіях жодним чином не відрізняється від полі-тики, яка була на українських землях що в часи радянської окупації, що в добу царату. Історія свідчить про 300-літній шлях знищення української мови, культури, шкільництва, університетської освіти. Нинішня стратегія російських злочинців на тимчасово окупованих територіях — випалене поле. Те, що окупанти не зупиняються перед найстрашнішими злочинами: вбивствами, ґвалтуваннями, викраденням дітей, спаленням книжок, різними видами терору щодо українців з метою змусити їх до колаборації, ми побачили на прикладі звільнених територій Київщини, Харківщини, Донеччини тощо. Все це говорить про те, що окупант діє системно, послідовно. Наша завдання — збирати факти лінгвоциду та передавати їх до відповідних структур, а також робити все можливе для наближення української перемоги», — зазначив Тарас Кремінь.

Як наголосив уповноважений, громадяни Польщі, Чехії, країн Балтії знають нашу проблему, адже у ХХ столітті вони на собі відчували ознаки лінгвоциду, витіснення своїх національних мов і нав’язування російської як мови так званого «міжнаціонального спілкування». «Сьогодні наша співпраця з цими країнами є надзвичайно важливою. Ми бачимо, як ці держави, численні міжнародні організації радо відкрили заклади освіти для наших дітей. Гуманітарні хаби, які працюють із 24 лютого, демонструють велику повагу і щедрість до українських громадян», — наголосив мовний омбудсмен.

У цьому ж інтерв’ю він зазначив, що впродовж 2022 року динаміка переходу на українську мову стала рекордною за весь час Незалежності. Мова справді стала маркером ідентичності й нашою консолідуючою основою.

«Останні три місяці, відколи набули чинності частини 2 та 6 статті 27 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що регламентують її використання в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів, стали надзвичайно важливими для посилення пози-ції державної мови. Хочеться вірити, що такий громадянський мовний рух спонукатиме до розширення мережі безкоштовних курсів, підвищуватиме попит на українську книжку, музику, театр, кі-но, сприятиме збільшенню українознавчих студій за кордоном», — сказав Тарас Кремінь.

За його словами, оборона наших кордонів — це питання цілісності, ідентичності та суверенітету. «Утвердження української мови — це посилення нашої обороноздатності. А боротьба на мовному фронті в умовах війни є ключовою. Адже, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України, будь-яка загроза державній мові рівносильна загрозі національній безпеці. Тому треба створювати максимальні можливості для опанування української мови як в Україні, так і за її межами», — наголосив омбудсмен.

Прикро, але в Одесі на мовному фронті — без змін. Уповноважений із захисту державної мови змушений був повторно звернутися до міського голови Геннадія Труханова щодо необхідності демонтажу вивісок, табличок, інших носіїв інформації для загального ознайомлення, а також зовнішньої реклами, розміщених лише недержавною мовою.

У листі також йдеться про необхідність внесення до правил благоустрою Одеси та інших актів, які регулюють розміщення вивісок, табличок та іншої інформації для загального ознайомлення на території міста, норм про те, що інформація на таких вивісках, табличках та інших носіях в обов’язковому порядку має подаватися державною мовою з можливістю, за потреби, дублювання іншими мовами.

«Ще в лютому цього року був надісланий відповідний лист щодо необхідності вжиття заходів із недопущення порушення на території міста Одеси вимог закону в частині розміщення інформації для загального ознайомлення, а також зовнішньої реклами лише недержавною мовою. Але станом на сьогодні ні відповіді, ні відповідних дій нема», — підкреслив Тарас Кремінь у листі.

Відтак нагадав, що із 16 січня 2020-го відповідно до статті 32 закону про державну мову вся реклама має бути виконана українською мовою. Однак на адресу Уповноваженого із захисту державної мови продовжують надходити численні звернення та повідомлення щодо порушень чинного законодавства: розміщення недержавною мовою інформації для загального ознайомлення, зокрема вивісок, табличок, написів тощо, а також зовнішньої реклами на території об’єктів благоустрою Одеси.

Це підтверджується й моніторингом, проведеним одеськими активістами, який показав, що зі 150 перевірених ними магазинів кожен другий порушує мовне законодавство.

«Ситуація щодо дотримання мовного законодавства в Одесі вкрай обурлива і несприятлива ще й у світлі того, що влада рф використовує російську мову як один з інструментів геополітичної експансії. Мовне питання є одним із головних у веденні російською федерацією війни проти України. Отже, розміщена з порушеннями зовнішня реклама на вулицях і проспектах наших міст повинна бути прибрана. Це — вимога Закону. Це — вимога часу. Це — одна із запорук перемоги України», — переконаний Тарас Кремінь.