Наприкінці травня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація дослідження доктора історичних наук, заслуженого журналіста України Данила Яневського «За що воює Україна? Відомі історії нашої держави».

Перед зустріччю із шанувальниками автор відвідав Музей книги відділу рідкісних видань та рукописів, де несподівано був винагороджений за свою невгамовну жагу до правдивої минувшини та читання. Продемонстрована рукописна книга кінця XVII століття перевернула, як зауважив, догори дриґом його переконання щодо повного списку «Переяславських березневих статей 1659 року», ухвалених при обранні на гетьманство Юрія Хмельницького. Цей раритет у каталозі нашої книгозбірні має назву «Хрестоматія запорізької старшини». Більша частина рукопису — богословські, юридичні, історичні, географічні та літературні тексти. Його титульна сторінка втрачена.

Генеральна директорка ОННБ, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова вручила Данилу Яневському, який зареєструвався у найстарішій бібліотеці України, квиток читача, тому, вірогідно, невдовзі дізнаємося, чи й справді текст «Переяславських статей» є у цій «Хрестоматії...».

Саме Ірина Бірюкова і відкрила зустріч із гостем, привітавши присутніх та висловивши задоволення від спільного із благодійним фондом «Хвиля 91» проєкту, який щоразу збирає тих, хто шукає відповіді на гострі питання та виклики сьогодення.

Презентація видання «За що воює Україна? Відомі історії нашої держави» вийшла далеко за межі обговорення змісту цієї книжки. Цифри, наведені науковцем, справді вразили. Скажімо, на теренах нинішньої України існувало 30 систем права. А минуле й майбутнє проєкту «Україна», за підрахунками дослідника, — на перетині сорока (!) європейських цивілізацій.

Кілька штрихів до портрета історика, накреслених ним самим.

Данило Яневський почав читати у п’ять років. Першою книжкою були «Пригоди бравого солдата Швейка», на полях якої він писав свої дитячі враження. Згодом, будучи студентом, ховався від радянської влади у бібліотеці. Знайомство з керівництвом книгозбірні Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича, де він навчався, відкрило доступ до закритої частини фонду, умовно названого «білогвардійським архівом». Пізніше, задіявши всі можливі й неможливі важелі впливу, будучи кореспондентом у Верховній Раді України, отримав доступ до секретних архівів парламентської бібліотеки на Грушевського, 5. Тому на момент проголошення Незалежності України — 24 серпня 1991 року — Данило Яневський уже опрацював чимало історичних документів початку XIX століття та давніших, що дозволило йому стати, зокрема, першим публікатором архіву Павла Скоропадського, «батьком державної геральдики України» (увійшов до складу Геральдичної комісії Верховної Ради).

На запитання із залу щодо майбутнього київський гість відповів запитанням: «А ви коли останній раз із Богом розмовляли?» і розповів, що часто перечитує 38-у главу Іова, де у цій частині Старого Заповіту йдеться про нездатність людини зрозуміти задум Творця. І додав: «Просто відверто запитайте себе, для чого ви живете... Впустіть Бога у своє життя і своє серце; визначте свою місію і живіть із цим!». Щодо України майбутнього, то Данило Яневський бачить її єдиною.

Нинішня війна — це епізод у тисячолітній війні за ласі шматки території з привабливим для аграріїв кліматом, вважає історик. Відтак мільйони гектарів родючих земель України треба буде захищати і далі

На запитання про відомих українців спікер навів приклад: «Любомир Романків. Без нього ви б і досі крутили арифмометр, а не вмикали ноутбук натисканням кнопки. Його прізвище на табличці вибите поряд із ім’ям Стіва Джобса у всім відомій нам компанії».

Завдяки організатору заходу — благодійному фонду «Хвиля 91» — одесити мали можливість поспілкуватися з відомим істориком, замислитися над перспективою перезавантаження нашої держави, дізнатися більше з історії цивілізацій на наших теренах, які існували щонайменше сім із половиною тисяч років.

Присутнім Данило Яневський порекомендував до прочитання твори історика Сергія Плохія, теорію Фернана Броделя щодо цивілізацій лісу і цивілізацій степу та видання професорки Гарвардського університету Едіти Бояновської «Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом».