Ситуація з водною безпекою стає дедалі нестабільнішою як в Україні, так і в країнах ЄС

Цьогоріч WWF-Україна розпочинає напрацювання планів з управління посухами, адже проблема нестачі прісної води може стати однією з ключових уже в найближчому десятилітті. У своїх підходах ця природоохоронна організація (повідомляється на її сайті https://wwf.ua) застосовуватиме найсучасніші європейські практики та інструменти.

WWF є одним зі співзасновників Global Water Watch — платформи, що надає безоплатну глобально доступну інформацію про воду в режимі реального часу. Цю інформацію отримують за допомогою супутникових даних, машинного навчання та хмарних обчислень. Global Water Watch допомагає спростити доступ до даних, надає можливість адміністраціям реагувати на екстремальні погодні явища та керувати ризиками, спричиненими змінами клімату.

Торік було проведено перший аналіз з використанням дослідницької платформи Global Water Watch, розробленої Google, Deltares, World Resources Institute (WRI) та WWF. За даними цієї платформи, водосховища у Франції, Німеччині, Греції, Північній Італії, Нідерландах, Португалії, Іспанії та Великобританії обміліли до небачених раніше рівнів, а багато з них продовжують висихати та досягнуть нового історичного мінімуму вже цього року. Це породжує низку проблем щодо доступності води для промислового, сільськогосподарського та побутового використання. У серпні 2023-го у Німеччині вже перевищено рекордно низькі рівні водосховищ, що були зафіксовані у 2022-у. Рівні води у водосховищах Іспанії неухильно знижуються протягом останніх десяти років: торік вони в середньому були на 23,6% нижчими, ніж у 2013-у. Історично низькі рівні зафіксовані у 2022 році у Франції — на 19% нижчі від середнього значення.

«Нещадні хвилі спеки стали визначальною рисою літніх місяців у Європі, із різким зростанням температур і нерегулярними опадами, що зумовлено зміною клімату, погіршенням довкілля внаслідок руйнування природних середовищ й інтенсивного використання води. Це чинить величезний тиск на водні ресурси на всьому континенті, — зазначає Стюарт Орр, головний спеціаліст з водного напрямку WWF. — Спільноти всього світу, зокрема й громади Європи, відчувають зміну клімату, перш за все, стикаючись з водними проблемами — від більш екстремальних посух і повеней до нерегулярних опадів, зміни річкових потоків і танення льодовиків».

«Це дослідження показує, що водосховища перестають бути вирішенням проблеми: Європі терміново потрібно інвестувати в здорові річки, озера та водно-болотні угіддя, в активності, спрямовані на збільшення природних шляхів зберігання води. Треба забезпечити відновлення стабільніших річкових потоків, пом’якшення наслідків погодних явищ, що стають дедалі екстремальнішими, а також інвестування у кліматично стійку економіку, яка ощадливо використовує воду», — додає пан Орр.

Сільське господарство відчуває на собі наслідки нестачі води вже зараз: місцеві органи влади запроваджують обмеження на її споживання, а фермери стикаються зі зменшенням обсягів води для зрошення, що призводить до вигорання сільськогосподарських культур та збільшення ризику теплового стресу у тварин. Деякі фермери навіть змушені повністю зупинити обробіток своїх полів, що загрожує деградацією сільгоспугідь та банкрутством виробників.

«Наявність даних про стан водосховищ є украй важливим для розуміння довгострокових наслідків впливу кліматичних змін на водні ресурси, — підкреслює Хессель Вінсеміус, старший гідролог Deltares. — Проблеми з водою нікуди не зникнуть, і це очевидно з отриманої інформації. Ми потребуємо консолідованих зусиль усіх європейських країн, щоб впоратися з цими проблемами».