Саме час згадати фразу відомого американського дипломата про те, яку загрозу для людства становить ядерна зброя. Очевидно становить, сказав він. Але значно більшу загрозу для людства становить телебачення. Ішов 1945 рік. Хіросіма. На пророцтво не звернули належної уваги. Думали, що під час «холодної війни» рівновага сторін у володінні зброєю масового знищення упередила велику війну. А телебачення набирало ваги. І до кінця ХХ століття перетворилося на тисячу «хіросім».

Під спекотним небом Аргентини

Не подумайте, що цей огляд присвячений виборам 2019 року в Україні та серіалу «Слуга народу». Сипати сіль на рани під час війни — найгірше з можливого. Але далеко від нашої країни, в Південній Америці, громадяни Аргентини у неділю, 19 жовтня, обрали президентом телеведучого, «лібертаріанця» Хав’єра Мілея, відомого в полі-тичному середовищі як Псих. Бекграунд цієї людини такий, що їй необхідно довго лікуватися. І не факт, що вилікують. Щоправда, в його оцінці є пом’якшувальна обставина. Для нас, українців. Та про це — пізніше.

А поки що зауважимо, що майже без війни Аргентина за допомогою неврівноважених керівників на чолі держави (лівих популістів і диктаторів правого штибу, які змінюють один одного) довела себе до стану економічної розрухи. І тільки що із цього стану почала повільно виходити. Але небезпека повернутися у минуле зберігається. Суперником Хав’єра Мілея на виборах (отримавши понад сорок п’ять відсотків голосів) був лівак, політичний спадкоємець колишнього президента Хуана Перона та його дружини Евіти Перон. Економічна розруха — справа переважно рук цих прихильників со-ціальної рівності.

Не дивно, що сприйняття держави як ворога народу, політиків як покидьків суспільства і чиновників як злодіїв та паразитів, під час аргентинської виборчої кампанії знайшло живий відгук. А телебачення цей відгук вдесятеро посилило і довело до абсурду. До цього додалася конспірологія. Мілей практично все, що відбувається у світі, вважає результатом змови підступного істеблішменту. У тому числі розмови про глобальне потепління, про епідемію ковіду і навіть про землетруси. У цьому сенсі Псих фактично йде у фарватері своїх улюбленців Трампа та колишньо-го бразильського президента Болсонару. З тією різницею, що радикальні заходи готовий утілити в життя. Ліквідувати половину міністерств, національний банк та песо, перейти у внутрішніх розрахунках на долар і так далі в тому ж дусі. До чого це призведе, невідомо. Чи зупиниться шалена інфляція в Аргентині — не зрозуміло. Але по «паразитах та покидьках су-спільства» вдарить напевно.

А тепер про пом’якшувальну (для нас) обставину. Ще до початку виборчої кампанії, у перший же день масштабного вторгнення російських військ в Україну, Хав’єр Мілей на екрані телебачення і на сцені почав з’являтися з українським прапором і, на відміну від лідерів деяких країн Латинської Америки, однозначно засудив російську агресію. Цілком імовірно, заява була зроблена на зло лідерам Куби, Венесуели і всім комуністам, яких Мілей ненавидить. Як ненавидить їх і його духовний учитель Трамп.

Яйцям нудно в одному кошику

Ця новина могла загубитися у соціальних мережах і розчинитися у дрібних газетних заголовках. Але не загубилася й не розчинилася.

У понеділок, 20 листопада, редактори «Української правди» винесли це повідомлення на першу шпальту. І правильно зробили. Бо йдеться про яйця. Не ті, що із скандалу по 17 гривень. Вони у минулому. Мова про політичні яйця майбутнього, які, на загальну думку, не можна складати в один кошик. І розраховувати, що на президентських виборах 2024 року у США переможе представник Демократичної партії Джо Байден.

Президент України Володимир Зеленський якось поставив не на того коня. Йому довелося кілька років гасити скандал. Президент Дональд Трамп (через свого адвоката Джуліані) буквально викручував руки українським прокурорам та слідчим, щоб знайти у нашій країні компромат на Хантера Байдена. Цей скандал досі не погашено. Він — наче тліючий ґніт. Його можуть використовувати як проти президента США та кандидата в президенти Джо Байдена, так і проти України, якщо у Білий Дім повернеться Дональд Трамп. А він може повернутися. І слід знайти спосіб пом’якшити удар.

Судячи з усього, такий спосіб знайшов голова Офісу президента Андрій Єрмак. Він запросив до Києва лідерів телевізійної преси трампістів, генерального директора Fox Corporation Лаклана Мердока із провідними журналістами телеканалу та влаштував в ОП зустріч із главою нашої держави. У пресрелізі багато йдеться про обговорення справ на українсько-російському фронті, про готовність ЗСУ до активних дій, про постачання американської зброї Україні тощо. Але оцінювати зустріч Зеленського з могутніми телевізійниками варто за правилами прямого маркетингу. Володимир Олександрович, схоже, щось пообіцяв Трампу. І щось отримав натомість. Наш президент, будучи при владі, вже багато чого навчився і не дав себе об’їхати на кривій кобилі.

Найближчим часом (до Різдва) стане зрозумілим, чи можна продуктивно працювати в умовах, коли Палата представників Конгресу США зусиллями трампістів здатна заблокувати виділення нашій країні термінової допомоги або відтягувати її надання до наступного року. Якщо об’єднаний проєкт видатків (включаючи допомогу Україні) у бюджеті США буде підписаний без ускладнень, прямий маркетинг в Офісі Зеленського виявився успішним. ТБ Трампа донесло до господаря результати. А якщо ні — то ні, як кажуть в Одесі. Доведеться спробувати інші інструменти. Шукати інших посередників. Але не забувати про яйця. Про те, що складати їх в один кошик небезпечно.

На відміну від Хав’єра Мілея, Дональд Трамп не псих. Він будівельник і чітко бачить свою вигоду. Він враховує наслідки ухвалених рішень. У його рішеннях екстравагантність — не головне. Це спроба, не завжди вдала, прикрити певні розрахунки. Якщо ці розрахунки збігатимуться з українськими — чудово. Якщо не збігатимуться, у США є багато друзів України. Вони нас не залишать у біді, хто б не переміг на президентських виборах 2024-го.

Слава нашим союзникам! Слава Україні!