|
Володимир Зеленський: «Тільки одна емоція — вдячність. І тільки одне побажання — перемогти»
07.12.2023 / Газета: Вечерняя Одесса / № 97-98(11337-11338) / Тираж: 10407
6 грудня — День Збройних Сил України Вчора вранці Президент України на вулицях Києва записав звернення з нагоди свята наших військових. 6 грудня. Сьома ранку. День Збройних Сил України. День сильних. День сміливих. День незламних. Чоловіків і жінок. Воїнів. Героїв. Усіх, хто продовжує боронити державу. І всіх, хто віддав своє життя, аби не віддати України. І саме зараз я йду до Стіни їхньої пам’яті. Багато хто знає, де це, багато хто був там. Ну а тим, хто поки не був, варто сходити. Побачити обличчя наших героїв. Зазирнути їм в очі. І просто помовчати. Та в цій тиші подумати. Пригадати. Усвідомити. Порівняти цей ранок і ранок 651 день тому. Як було гучно. І чимало кому було страшно. Але страх програв. І тепер про нас почули всі. Як було важко тоді і як не соромно тепер. Згадати, що могли втратити й що зберегли. Знаючи, завдяки кому саме. Заради чого саме. Знаючи, що саме всі ми захищаємо. Захищаємо ми своє. Захищаємо наше. І сьогодні більшість із нас мають змогу жити й працювати у своїх містах. Ходити по наших вулицях. Не Кірова, до речі, а Грушевського. Так. Уже майже два роки тут блокпости, тут укріплення. Їжаки. Але наші їжаки, не чужі шакали. Ті, хто наївно вірив, що може бути інакше. Що вистачить трьох днів, що буде по-їхньому. Але в нас є ті, хто довів і доводить: буде по-нашому. Доводить щоденно. Ті, хто б’ється за нашу свободу. На передовій, в окопах, танках, літаках. У всіх родах наших військ, у всіх наших бригадах. На нашому сході, нашому півдні, нашій півночі. По всій нашій Україні. Хто дає бій на фронті й боронить наші мирні регіони. І зараз я йду по столиці нашої прекрасної держави, а не чиєїсь губернії у складі чиєїсь імперії. Від Офісу Президента України йду, а не чужого гауляйтера. Попереду у нас — Європейська площа, де наші синьо-жовті прапори, а не триколори. Попереду — Володимирська гірка. На честь нашого великого князя, а не їхнього дрібного царка. «Започатковуємо нову спеціальну ініціативу для усіх Героїв України — їх на сьогодні 360 від початку повномасштабної війни. Кожен воїн та рідні воїна, якому звання Героя України присвоєно посмертно, отримають від держави квартиру. Не за роки, не колись потім, а зараз» І такі миті навіюють чимало думок, робиш чимало висновків. Пригадуєш, що в нас позаду, і знаєш, що у нас попереду. Позаду — щоденна боротьба за тимчасово окуповані території. Попереду — їх визволення. А як інакше? Це наші землі, це наші люди. Хіба є альтернатива? Ні. Позаду — дев’ять років і 651 день війни. Попереду — перемога. А як інакше? Хіба може бути альтернатива? Всі ми знаємо: ні. І поруч ось бачимо прекрасний стадіон «Динамо». І колись сюди та на всі стадіони в Україні повернуться вболівальники. Тисячі з яких зараз у лавах ЗСУ. Б’ються за наше. Як усі, хто не дозволив окупанту пройтися тут парадом. І тому поруч — пам’ятники нашим. Нашому Чорноволу. Нашому Лобановському… Пам’ятники нашим видатним діячам. І на вулиці трішки холодно, але тепло на душі. І слизько, але знаю: дійдемо. В усіх сенсах. Бо знаю, що йдемо насправді разом. Було важко, але ми вистояли. Зараз непросто, але ми рухаємося. Хоч би як було складно — дійдемо. До наших кордонів, до наших людей. До нашого миру. Миру справедливого. Миру вільного. Всупереч усьому. Разом із вами. І завдяки вам, нашому народу, нашим Збройним Силам України. Я вітаю всіх вас із професійним святом. Сьогодні тільки одне слово — молодці. Тільки одна емоція — вдячність. І тільки одне побажання — перемогти. Командири, будь ласка, бережіть своїх солдатів. Бережіть себе, будьте собою. Я вітаю вас з Днем Збройних Сил України! І пам’ятаймо: до тих, хто поводився добре, прийде Святий Миколай Чудотворець. До тих, хто поводився нікчемно, прийдуть ЗСУ. Творці справедливості. Ну що ж… Я майже на місці, за декілька хвилин буде Стіна пам’яті. Стіна пам’яті про наших героїв. Впевнений: для кожного з нас вона буде нагадуванням і служитиме стіною для нашого духу. Стіною, яку не подолають і не проб’ють страх, зневіра, розпач, розбрат, думки опустити руки. Ми міцні. Ми — стіна. Ми стоїмо. Щоб захистити нашу землю. Щоб захистити наших людей. Щоб здобути перемогу. Слава всім нашим воїнам, слава нашим Збройним Силам! Слава Україні! Автор: З офіційного сайту Президента України
|
Пошук:
Роман Сирінський
Стаття присвячена аналізу ленінської національної політики та розвінчанню як радянського міфу про її кардинальну відмінність від практик, які мали місце в національній політиці СРСР постленінського періоду, так і міфологем сучасної російської пропаганди, яка вслід за своїм диктатором часто твердить про «створення» України Леніним та більшовиками.
За сприяння кіберполіції України, компанії Binance, Харківського національного університету внутрішніх справ та ГО «Брама» незабаром стартує національний конкурс для студентів CYBER SECURITY CAMP. Метою заходу є підвищення обізнаності молоді в питаннях цифрової безпеки, протидії онлайн-загрозам та навичок у сфері кібербезпеки.
Останні моніторинги:
00:00 10.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 10.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 10.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 10.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 10.10.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012 |