Виставка «Фальшивий паспорт, чи Право на життя» урочисто відкрилася в Міжнародному культурному центрі UNION. Експозиція, розташована на стендах, підготовлена громадською організацією «Одеський центр дослідження Голокосту» у рамках заходів до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.

Нагадаємо, що Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту встановили на 27 січня, оскільки у 1945 році саме в цей день війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау» в Освенцимі.

Організатори події Вероніка Комаха та Павло КозленкоОрганізатори події Вероніка Комаха та Павло Козленко

Історії співробітників зовнішньополітичних відомств різних країн, які в роки Другої світової війни виявили героїзм і громадянську мужність, рятуючи євреїв, за що удостоєні почесного звання «Праведник народів світу», вражають. В жахливі часи кожний робив свій вибір, і ці люди обрали не власний комфорт, а чиєсь життя. Тисячі людських життів рятували фальшиві паспорти та візи, видані чесними дипломатами.

— Для мене особисто та моєї родини це надзвичайно важливий день, — каже голова «Одеського центру дослідження Голокосту» Павло Козленко. — Моя родина втратила 50 чоловік. Батьку пощастило, він врятувався, його обміняли на корпус золотого годинника в німецького офіцера, тому я зараз стою перед вами… Ця виставка дуже важлива, вона розповідає про людей з великої літери. На жаль, мало хто про них знає. І більшість цих дипломатів не мали поваги в країнах, де вони проживали, лише після їхньої смерті становилося відомо про захист євреїв. Сьогодні теж іде війна, і дипломати цивілі-зованих країн ще можуть врятувати світ від шизофреніків-диктаторів.

Виконуючий обов’язки представника Міністерства закордонних справ України в Одесі Петро Сухомейло назвав дипломатів, про яких розповідає виставка, героями.

— Вони допомогли нам як біологічному виду пройти тест на цивілізованість, — підкреслив пан Сухомейло. — Попри жахи, які творилися тоді, ці дипломати знайшли в собі сили протистояти. Сьогодні, на жаль, ми бачимо, що уроки історії тих часів не вивчені. Наша країна знову проходить випробування війною. Загарбники прийшли під іншими знаменами, у іншій формі, але, в принципі, творять ті самі чорні справи, які робили їхні попередники. Нам важливо плекати, зберігати пам’ять про людей, котрі обрали шлях добра, шлях допомоги. Це необхідно для того, щоб у нас було майбутнє.