Ніч проти 2 березня Одесу спіткала одна з найстрашніших трагедій з початку повномасштабного вторгнення російської орди на українську землю. Масована атака дронів, більшість з яких силами Протиповітряної оборони було збито на підльоті до міста, все ж досягла кровожерливого наміру москви — забрала життя 12 українців, серед яких аж п’ятеро діток: 4-місячний Тимофій, 7-місячна Ліза, 3-річний Марк, 8-річна Злата і Сергій, якому в липні мало сповнитися 10 років.

Біль, жах і ненависть до ворога. Які ще емоції можемо відчувати ми, українці, супроти котрих підлий ворог щоночі скеровує дедалі більше «шахедів» і всілякого іншого смертоносного залізяччя — керованих авіа-ційних бомб, ракет і т.п.? Щодоби, передусім у прифронтових, але часто й у віддалених від лінії бойових дій містах та селах гинуть люди — від крихіток до сивочолих…

Цього тижня Одещина у скорботі (3 березня був оголоше-ний Днем трауру в нашій області) разом з усією Україною оплакувала жертв московського терору.

3-річний Марк загинув разом із татом Віталієм Погожиним, який родом із Нью-Йорка Донецької області. Мама Анастасія — у важкому стані під опікою лікарів.

Анна Гайдаржи була донькою пастора Пересипської церкви Миколая Сідака. Вона загинула разом із 4-місячним сином Тимофійком. Її чоловік врятувався дивом, бо ввечері пішов у сусідню кімнату читати казочку доні. Тепер вони залишилися удвох. Як сказали рідним лікарі, мама із сином пішли із життя уві сні. Тимофійко лежав із закинутими догори ручками, як часто сплять дітки...

73-літня Ганна Олексіївна Чебан загинула у власній квартирі на 9-у поверсі. Вона 43 роки працювала лікаркою-педіатринею у дитячій міській полікліні-ці №2. Любила свій фах. Колеги розповідають, що обожнювала малечу і завжди була готовою прийти на допомогу. На дозвіллі любила вишивати.

Родина військових — Олег і Тетяна Кравці — загинули разом із трьома дітками. Сиротою залишився старший син Володимир, який у той фатальний час гостював у бабусі. Полковник Олег Кравець — колишній заступник командира 56-ї бригади з морально-психологічного забезпечення. Його дружина донедавна теж служила у цій бригаді. Тіла батьків і 7-місячної Лізи, 10-річного Сергія та 8-річної Злати знайшли під завалами. Олег і Тетяна познайомилися на службі. Жінка звіль-нилася, щоб доглядати за новонародженою донькою. Чоловік був останнім сином у своїх батьків — його брат Євген загинув у 2014-у в зоні АТО.

У День жалоби стало відомо, що в лікарні померла постраждала під час попереднього терористичного удару, завданого рашистами по Одесі 23 лютого: 61-літня жінка стала третьою жертвою тої атаки.

Ніч на 5 березня видалася, м’яко кажучи, не менш спокійною: над Одещиною було збито 18 «шахедів». На щастя, обійшлося без жертв. Руйнувань зазнав непрацюючий рекреа-ційний об’єкт, приватний будинок з причалом і господарськими спорудами.

Ще один наш оздоровчий комплекс постраждав унаслідок чергової масованої атаки ворога на Україну, здійсненої у ніч на 6 березня. Загалом рашисти запустили аж 42 дрони, 38 з яких силам ППО вдалося збити. 18 із цих летючих убивць знову намагалися щось «нацистське», як кажуть у кремлі, знищити на Одещині. А поцілили у черговий рекреаційний об’єкт, промислові об’єкти у прибережній зоні, газогін та житлові будинки у приватному секторі.

Учора вранці в Одесі кілька разів поспіль знову вили сирени. Кровожерливі «сусіди» шукають чергові цілі для своїх воєнних злочинів.