Кожного року у ці березневі шевченківські дні одеські художники немовби звітують творчими здобутками перед своїм, сказати б, патроном. Адже Тарас Григорович починав художником і залишався ним до кінця своїх днів.

Звітують не лише власними творами, а й, передовсім, своєю життєвою позицією, своїм розумінням й усвідомленням високої місії українського митця. Таке ось нині стоїть перед ними особисте завдання. Можливо, і цілком зрозуміло, що в інших країнах трохи інакше з цим. Наша країна — особлива. Навіть з проголошенням Незалежности не припинялася боротьба народу за власну ідентичність. Сьогодні, в часі цілком очікуваної, а все ж несподіваної жорстокої агресії московитів, ця боротьба набула найбільшої гостроти. Саме проблема національної ідентичности цього разу стала визначальною темою і виставки, що експонується у залі по вул. Торговій, 2, і виступів запрошених відомих у місті гостей. До речі, виставка триватиме до 27 березня, тож кожен охочий може ознайомитися з представленими на ній творами.

Триває війна. Страшна, кровопролитна. Деякі одеські художники сьогодні там, віч-на-віч з ворогом. Наша віра в перемогу несхитна. Але людська психіка — не залізо. Як ніхто інший, мистець тонко відчуває і суспільні настрої непевности, і стан тривоги за майбутнє. І цей стан у суспільстві дедалі зростає. Попри це, їхні твори виповнені оптимізмом, вірою і любов’ю. Тут присутні українські типажі, характерні українські краєвиди. Є роботи за мотивами творів Тараса Шевченка, його життєпису. Хоч подеколи зустрічається і зайва архаїка. Назагал виставка сонячна, світла, сказати б — це ніжний погляд на ріднизну. Бачимо наше море, місто, рідний край. Відчувається незнищенний одеський оптимізм, життєствердне начало. Виставка широка, багатожанрова, різноманітна за технікою виконання. Нема кон’юнктури, лише тепло і щирість.

Незмінний куратор шевченківських виставок, заслужений художник України Сергій Савченко цього разу запросив почесних гостей. Серед них — доктор історичних наук Олександр Музичко і кандидатка філологічних наук Ірина Нечиталюк з Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, представниця мовного омбудсмена в південних областях Ярослава Вітко-Присяжнюк. Говорили, назагал, про Шевченка. Кандидат педагогічних наук із Інституту ВМС України НУ «Одеська морська академія» Василь Дяченко з блиском, натхненно й артистично прочитав низку творів Кобзаря.

Як і завжди, за натхненням мистці йдуть до Тараса Григоровича, до його творчої спадщини, до його думок.