Цей звук, який ми, українці, чуємо чи не щодня, від якого тягне всередині (під грудьми), хвилею накочує безпорадність, страх і думки про те, що, можливо, це кінець... Від початку війни ми змушені проводити свій дорогоцінний час в укриттях, ховаючись від потенційної, а часто і від реальної загрози, тоді як ворог «високоточними» ударами знищує «військові об’єкти», а насправді — лікарні, школи, дитячі садочки, житлові будинки разом із мешканцями.

Сповіщення про повітряну тривогу лунають по всій Україні. За повідомленням волонтерського сайта air-alarms. in.ua, за час війни по всій Україні прозвучало 52998 тривог. Зокрема, в Одеській області — 1838, і це майже втричі менше, ніж на Донеччині (5633), і в 3,5 раза більше, ніж на Закарпатті (571 тривога).

2024-й видався для Одеси роком постійної напруги. Місто почуло сигнал повітряної тривоги 811 разів. Ця цифра наочно показує масштаби за-грози, з якою стикається обласний центр та весь регіон.

Патрульна поліція Одещини невтомно нагадує нам про важливість дотримання правил безпеки, коли вмикається сирена. Під час звукових сигналів потрібно негайно ховатися в укриттях, де й чекати на відбій. Якщо нема можливості перечекати в укритті, необхідно перейти у приміщення без вікон або скористатися правилом двох стін (перша стіна візьме на себе силу вибуху, друга — руйнування).

Хоча, як показує досвід, життя в Одесі під час тривог не припиняється: працюють базари й магазини, транспорт і бізнес. Частенько єдиною реакцією одеситів на тривогу є перегляд телеграм-каналів, що там пишуть про загрозу.

Якщо ж говорити про укриття, то й там життя не завмирає: ведуться дискусії, в якихось — відбуваються виступи, презентації, в якихось — продовжується навчання, аби не втрачати безцінний час на «просто чекання», поки все закінчиться.

На жаль, сирени минулого року не були просто сигналом задля обережності. Відбувалися реальні атаки на цивільну інфраструктуру, які забрали життя 97 наших земляків, серед яких десятеро дітей. Ця трагічна статистика майже вдвічі перевищує показники за попередні два роки, що підкреслює загострення ситуації в регіоні.

Найдовша тривога на Одещині тривала 7 годин 36 хвилин: вона почалася 10 квітня о 23 годині ночі і закінчилася наступного дня після сьомої ранку.

Про тривогу сповіщають не лише звук сирени, після якого звучить мовне повідомлення «Повітряна тривога. Негайно прямуйте в укриття…», а й численні телефонні додатки, як-от «єТривога», «Повітряна тривога» тощо.

Сподіваємося, що 2025 рік принесе нам менше тривог і більше радісних та щасливих моментів.

Нехай усі тривоги ідуть туди, звідки прийшли — на територію ворога.