ОДЕССА, 22 МАРТА 2020 ГОДА, КОНТЕКСТ-ПРИЧЕРНОМОРЬЕ — Ко Всемирному дню театра Одесский академический украинский музыкально-драматический театр им. В. Василько порадует зрителей онлайн-трансляцией спектакля «Тени забытых предков».

Об этом ИА «Контекст-Причерноморье» сообщили в пресс-службе Одесского академического украинского музыкально-драматического театр им. В. Василько.

Представление Ивана Урывского можно будет 25 марта в 19:00 посмотреть по ссылке: https://www.youtube.com/watch?v=WWnjEus9aIM&feature=youtu.be

В описании спектакля сказано:

У центрі сценічної оповіді – історія стара як світ: юні закохані Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта – змушені ховатися зі своїм щирим коханням, адже їхні роди ворогують. Пронизливо трагічний сюжет відомий і зрозумілий усьому світу, перш за все завдяки генію Шекспіра, але дія відбувається в українських Карпатах, що надає історії абсолютно іншого звучання.

Вистава Івана Уривського, звісно ж, не є копією ні літературного твору, ні світового кінохіта. Це абсолютно інше, відмінне від звичного, сприйняття світу, відтворене у кожному звукові, рухові й слові.

У цьому музично-пластичному дійстві з безліччю метафоричних сцен, образів-символів йдеться про автентичність і спадковість поколінь, про витоки народу. У свідомості героїв тісно переплелися язичницький (природний) і християнський (нав’язаний) світогляди, що проявляється у діях, які часто є не усвідомленими й суперечать одна одній.

Багато у виставі й авторських домислів і трактувань режисера, які доповнюють уже знану з попередніх прочитань реальність. Глядач повністю занурююється в атмосферу звичаїв і побуту горців завдяки вібраціям чистих голосів і диких танців акторів, безпосередній близькості дій, коли задіяні всі органи чуття.

Притаманні повісті містичність і трагізм, які рухають сюжет твору, у виставі Івана Уривського набувають нового звучання й наповнення.

Дика й неприборкана молода й така споконвічна енергія, що народжується на сцені, підіймає глядача у вищі світи, де й відбувається катарсис. І слова тут не обов’язкові, адже пробуджується дух предків, який живе в глибинах наших душ. Треба лише відчути цю споконвічну єдність з пращурами, продовженням яких ми є.