|
Поради, що треба, а чого не можна писати під час війни у соцмережах
16:52 / 17.03.2022
ОДЕСА, 17 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР'Я – Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський припортовий завод» опублікувало поради громадянам щодо того, що не можна і що можна писати в соцмережах, щоб не зашкодити українській армії. Про це ІА «Контекст-Причорномор'я» повідомили в прес-службі Одеського припортового заводу. У повідомленні підприємства сказано: Під час війни всі ми можемо боротися на інформаційному фронті. Проте, як попереджають експерти, кожен кадр в інтернеті чи на телебаченні може бути використано проти нас. Надаємо поради Міністерства оборони України й Мінцифри про те, що можна та не можна публікувати у соціальних мережах, а також перелік перевірених ресурсів, куди можна надсилати відомості про злочини ворога. Що не можна публікувати: 1. У соцмережах, публічних виступах та інтерв'ю для ЗМІ не називайте точні цілі й об'єкти враження. І тим більше не можна стрімити в прямому ефірі ракетний обстріл і бомбардування. За даними Міноборони, 80% розвідувальної інформації відпрацьовується з відкритих джерел. Наприклад, не варто говорити – ракетою цілились у вокзал, але потрапили в лікарню, що знаходиться недалеко. Такими кадрами ви тільки допоможете ворогу скоригувати вогонь: прилетить друга, третя ракета – і вже точно влучить у вокзал. Це ж стосується номерів будинків, що постраждали під час обстрілу. Не публікуйте матеріали, де явно видно розпізнавальні знаки — адресні таблички, номери будинків, відомі супермаркети, станції метро тощо. Допускаються фото, відео масштабних планів, без прив’язування до місцевості. 2. Фатально небезпечно повідомляти про знаходження або відсутність будь-якого озброєння та військової техніки ЗСУ з прив'язкою до населених пунктів. Зокрема, не знімайте ППО та не розповідайте, що в нас немає ППО на конкретній ділянці фронту. Як пояснюють у Держспецзв'язку, протиповітряна оборона ефективна — коли ворог про неї не знає і не має уявлення звідки «прилетить». Усі відео вильотів і влучення ракет демаскують системи ППО. Це знижує захист українських міст, а отже, може призвести до смерті ваших близьких і друзів. 3. Вказувати інформацію, що може скоординувати дії окупантів. Наприклад, не можна говорити, що для заїзду в місто залишилася безпечною лише одна дорога і називати, яка саме. 4. Не фотографуйте військові частини, пункти територіальної оборони, блокпости, укріплення та не публікуйте інформацію про переміщення або дислокацію українських захисників. 5. Не поширюйте інформацію про зброю й техніку, яку інші країни передали або планують передавати в Україну. Як пояснює заступниця Міністра оборони Ганна Маляр, на цю тему, коли є потреба, мають право висловлюватись лише офіційні особи й органи влади. Чиновниця зазначила, що дописувачі все одно не володіють перевіреною інформацією, бо вона з грифом «секретно», і своїми постами і репостами шкодять державі. 6. Не публікуйте неперевірену інформацію: фейки, платформи для збору коштів, російські пропагандистські матеріали тощо. Що можна публікувати: 1. Спростування фейків і репости офіційних органів влади. 2. Як рекомендують у Мінцифрі, через деякий час після атаки, коли ця інформація вже пройшла в офіційних каналах органів влади, можна опублікувати в інтернеті всі злочини окупантів: зруйновані об'єкти архітектури, будинки, постраждалих. Світ має знати правду. 3. Інформацію про загиблих, поранених, полонених окупантів — це шанс достукатися до звичайних росіян. 4. Оперативно ділитися кадрами про місцеперебування окупантів і їхньої техніки із ЗСУ завдяки чатботу єВорог у Telegram. Три чатботи, що збирають докази про злочини окупантів: Проте всі ці обмеження не означають, що не треба фіксувати все те, що зараз бачите довкола. Якщо ви стали свідком злочинів окупантів, повідомляйте про них надійним ресурсам і чатботам у Telegram. Як пояснюють у Мінцифрі, повідомлення громадян у майбутньому стануть цінними доказами в судових процесах для відновлення українського довкілля. Фіксовані докази будуть оброблені та передані до Офісу Генпрокурора, Міністерства юстиції, МЗС, Міндовкілля й іншим особам у цілях подальшого захисту інтересів України у національних і міжнародних судових інстанціях. 1. War Crime Bot. Сюди можна надсилати докази порушень міжнародного гуманітарного права, прав людини та злочинів РФ. 2. TRIBUNAL UA. Надсилайте фото- та відеодокази вбивства, насильства, пограбування цивільних чи військових окупантами 3. SaveEcoBot. Повідомляйте про злочини проти довкілля, які здійснюють російські війська на території України: шкоду заподіяну на АЕС, руйнування очисних споруд, підпал лісів тощо. 4. Сайт «Доказ». Там приймають докази воєнних злочинів проти українців, матеріальних збитків, порушень прав людини. Щоб долучитися, вам потрібно залишити інформацію про себе, детально описати порушення та завантажити фото- або відеопідтвердження. 5. Застосунок «Бачу». СБУ створила його, щоб люди могли повідомляти про переміщення російських військ, навіть якщо у них немає інтернет-з'єднання. Поки що він доступний у Google Play і як веб-версія. Версію для iOS тестують – вона буде доступна пізніше. |
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
Останні новини:
17:32 22.11.2024
17:16 22.11.2024
16:46 22.11.2024
16:25 22.11.2024
16:14 22.11.2024
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 1.483 |