ОДЕСА, 02 БЕРЕЗНЯ 2024 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.

У повідомленні на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:

47.

Тут мав би далі йти текст про життєві досягнення та поразки. Про останні самі важливі 10 років життя. Плани про майбутнє.

Подяки батькам.

Але останнім часом вже викликає великий сумніви чи була ідея привести мене в цей світ гарною. Тому що війна..

і батьків зараз хочеться тільки обійняти та захистити — бо вони народилися під час війни та зустрічають свою старість в війні. Так хочеться їх захистити.. але як?

Тут мало б бути про сина, як я їм пишаюсь і як до нестями люблю — але буде тільки наше фото. Бо зараз мені неймовірно страшно кожного дня за нього і я під час обстрілів ненавиджу себе за прийняте рішення залишити його тут, бо «мати працює». Один з днів мого 46 річча на згадку — таких днів поруч з дитиною я за останні два роки можу порахувати на пальцях. Тому що війна..

Сьогодні я буду дякувати тим, завдяки кому я жива.

В першу чергу тим, хто вже ніколи не повернеться. Кожного дня.

Я буду пам’ятати. Навіть не знаючи імен.

І Тим, хто стоїть зараз стіною за всіх нас як би важко не було.

І буду дякувати всім вам, завядки кому вже більше 14 років свого життя я можу хоч якось змінювати цей світ поруч накраще. Багато років, кожного дня, я дякувала життю, що я зранку жива, що в мене є руки та ноги. Що я можу дихати — цьому мене навчила моя робота. Останні роки це знання набуло ще більшого сенсу. І тільки завдяки вам врятованні життя тепер рахуються десятками тисяч.

Сьогодні кожен з нас зустрічає новий день і не знає чи зустріне він наступний. Свій перший день 47 річча я зустрічала під грохіт пострілів та вибухів. Але я все ж таки його зустріла. А хтось вже ні...

В 47 років я відкриваю збір і мрію тільки про один подарунок- щоб цей збір швидко закрився.

Бо зараз мені, як всій країні щоб вистояти більше всього потрібні

Зброя та люди.

Людей я поки що не навчилась збирати) а ось зброю по трішечки вчусь

Цей збір Напевно найважливіший для мене ще й тому, що 1,5 року тому слова морська піхота стали для мене особистими, коли в моієму домі в з’явилися берці та блакитний берет. І всі побратими стали моєю родиною.

Всі в Одесі бажають зазвичай до 120)

Сьогодні ці цифри символічні. Саме до 120 треба..

10 млн на 10 мінометів 120 калібру для корпуса морської піхоти. Треба будо на вчора. Як завжди. Але спробує сьогодні

Бо це допоможе врятувати життя. Нашу в першу чергу, коли вони встануть в стрій у будуть намагатися втримати кожен метр нашої землі..

«В десяточку»

PayPal в $ serzheniuk.vladyslav@gmail.com

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21

Приват 4246001003297797

Всі рахунки фонду сьогодні відкриті на цей збір. Тому не важливо який в вас є. Ми все зведемо потім на окремий разунок мінометів.

В коментарях рахунки всіх банків.

Якщо моі друзі чи знайомі з бізнесу також захочуть прийняти участь в цьому зборі- Пишить. Зроблю всі потрібні листи та запити. Та дякую вам за багаторічну підтримку. Без вас буде складно зараз. Бо треба швидко

Дякую всім вам. Вірю, що ми зможемо встояти..

Одеса

На день ближче до перемоги