ОДЕСА, 29 БЕРЕЗНЯ 2024 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.

У повідомленнях на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:

На фото хлопці, які разом розмальовують ваши картини, які ми збирали на минулому тиждні і я навіть не очикувала, що тема допомоги пораненим та контуженим військовим, які продовжують нести службу на фронті, так відгукнеться у всіх. Діти, дорослі, літні люди несли картини, пензлики, краски та пазли. Ми відразу відсилали на ПДД і війсковий психолог досі в шоці від обсягів..))

Кожного дня присилає мені купу неймовріно чудових світлин з хлопцями.

Але сьогодні мені знов треба ваша допомга

Терміново треба зіьрати 870 тис грн на 30 зарядних станцій Бандера пауер бо за останній тиждень кількість запитів на зарядні перемогла навіть запити по дронах. А такого не було ніколи.

Нам всім, коли Одесу після обстрілів, почали відключати від світла дуже некомфортно.

Але це наше некомфортно навіть поруч не стоїть з тим, як залишитися без «світла» на нулі.

Дуже прошу допомги. Звісно всі запити ми не закриємо — бо запитів зараз вже куди більше. Але хоча б частину закрити- діло.

PayPal в $ serzheniuk.vladyslav@gmail.com

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21

Приват 4246001003297797

(Якщо з іншого банку обов’язково реквізити вводити. Інакше приват відхиляється. Реквізити в коментарях)

Одеса.

На день ближче до перемоги

Коменти які завгодно побажання хлопцям або (вірші, улюбленці домащні- що завгодно) та репости чи особисті дописи дуже допомагють.

***

Знов півночі не має сну.

Летять не до нас (с) але яка різниця куди летять? «Ми» у кожному місці країни.

Всю ніч спостерігала як ракети летять на Львів, Тернопільщину, Стрий.

Стрий..місце закарбоване в моїй пам’яті як місце найкращіх спогадів — ось ми маленькі чекаємо електричку з батьками повертаючись з Рожанки, де наши львівськи родичі мають хату.

Ось я, вісімнадцятирічна дівчина гуляю по цьому маленькому місту разом з Львівським архітектором, в якого захохана до нестями.

Ось ми вже з моїм маленьким сином очикуємо на вокзалі трансфер до Буковелі і розмовляємо с таксистами. Ось син вже виріс а ми знов туті начебто тут ті самі таксисти)

Ви з Одеси? Файне місце! Ось тут у нас гарна кава принощаітнся поки чекаєте.

Після останього обстрілу вирішила відправити на декілька днів дівчат у відпустку на Львівщину — бо моральний стан, після того як на тебе все падає і повз летить скло трішечки похитнувся.

Там спокійніше, трішечки відпочинете — кажу я. А я поки знайду приміщення. Все буде добре- кажу я.

Не можу дивитися, як ті залізні кнопки, які пройшли два роки жаху в ковіді та вже два роки війни працюють як скажені плачуть та в них тремтять руки. Плачуть, але виходять на роботу все одно.

Але я розумію — немає місь спокійніше..

Нашу країну перетворили у пекло, де ніде не має спокою. Вони методично знищують нас і тепер взялися методично знищувати наші енергосистеми.

Що таке бути без електрики ви всі знаєте на особистому досвіді зими 22/23.

Що таке залишитися без електрики на війні ви не уявляєте. Сліпі, глухі, безпорадні.

Не працює пральна машина! Я вчора руками все прала.

Не можу приготувати сніданок дітям- наш Дом не має газу.

Вмикай генератор треба якось бухгалтерію підключити. Все встало.

Тролейбуси зняли за маршрутів- як на работу доїхати — ми всі жалкуємося один одному

Та Да.. нам би ваші проблеми — каже військовий десь в донецкій області, який два тиждня намагається підтримувати життя підрозділу завдяки двум старим генераторам які живлять всі зарядні станції які працюють на позиціях. Рації мовчати. дрони не вміють літати без заряджених батарей..

За вчора ми зібрали лише сто тис з необхідних 800 на термінові запити по зарядним станціям.

Все розумію- купа дописів, купа зборів але я буду писати ще й ще, щоб виправити це. Щоб достукатися, зібрати, купити..

Щоб не відповідати кожного дня «вибачте, не має. Не можемо, нн вистачає грошей. Вибачте ви в черзі лише на нас центр місяць»

Я не вірю в кордони 1991. Але ми маємо це хоч би зупинити на тих кордонах, де ми зараз є.

Ми маємо це якось зупинити, бо інакше все життя так і будем жити в пошуках безпечного місця, якого в краіні не існую поки існує країна гній.

Коли я кажу ми я маю на увазі тих, хто кожного дня ціною неймовірних зусиль та втрат це дійсно робить. Ми тільки іноді «подаємо набої».

Бо Поки ми жалкуємося тільки на «непрацюючу пральну машину». Але якщо нк допмогати війську то вони не встоять. І непрацююча пральна машина чи чайник вже покажуться нам найменшою проблемою…

Відати гроші найменше, що ми можемо зараз зробити.

заради себе по суті . Заради свого життя в свому місці.

В чистому одязі та з філіжанкою гарячої кави

Доброго ранку, місто.

Виходячи з вчорашнього допису Я в бані- витягайте мене звідти будласочка коментарями благаю)

PayPal в $ serzheniuk.vladyslav@gmail.com

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21

Приват 4246001003297797

(Якщо з іншого банку обов’язково реквізити вводити. Інакше приват відхиляється. Реквізити в коментарях)