ОДЕСА, 08 ГРУДНЯ 2025 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.

У повідомленні на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:

Вибачте. В кого з нервовою системою погане — краще листайте.

До 4 ранку не спала.

Тестую нову програму по звітам, вношу масиви якихось даних, розношу по категоріям номенклатуру.

Спілкуюсь також по півночі з хлопцями- коли там зʼявляється звязок тоді тут починається вся робота.

Ти маєш відключати телефон, каже мені знайома, яка поїхала з України вже давно.

Ти маєш спати і думати про своє особисте життя. Чому тобі пишуть вночі? Ти нервуєш, погано стала виглядати. Я хочу допомогти тобі!

Я відповідаю так так, і клацаю мишкою. Продовжую бесіду виключно через повагу 20 річного знайомства. Їй там складно за кордоном вона одна.

Але хочеться сказати лише одне.

Припини все це. Ти просто не зрозумієш..

починає розвпоідати як гарно прикрашають місто на Різдво. Колись я кожен рік їздила до Європи бо обожнюю

Різдво.

В Watsup 99 відсотків світлини які на аватарках — віськові. Все більше з них, коли дивишся листування давно вже стали чорним колом чи свічкою.

Просто мертві не вміють змінювати аватарку.

З ранку прийшли хлопці з ППО, які шукають людину, яка в 22 році не поставила щось на баланс. Просять перепідписати акти та знайти світлину отримувача.

«Робити вам нема чого» подумки «кажу» я, і починаю скролити світлини за ці перші роки. Скільки чудових світлин, скліьки зроблено- мала б думати про це.

Але око чепляє з цих світлин лише одне:

Ось цього немає вже, ось цього також. А цей каліка. А ось цей хлопець зник без вісті.

Я знайду вам світлину, хлопці. Знайду час- відчуваю, що всередині вже клокоче ненависть.

Ну які бумажки? Тут людей немає.. тисячами вже!

Вічливо посміхаюсь: я все знайду вам і все зроблю. Дайте час. Я розумію, що це не ваша ініціатива.

Іду в місто по справах.

Ялинка стоїть нарядно. Крамниці блимають вогниками. Купа людей.

Я пішов на війну відразу після школи — каже новобранець Азову. Смотрю армія тв.

Після школи… після школи. Син закінчує школу в 26 році. Через 7 місяців.

А ось чоловік, якого нагородили орденом. Сивий весь такий. Провів на позиції більше року. Він медик. Він був там один медик для всіх. Більше року на позиції.

Коли вийшов — вчився ходити прямо. Бо там постійно в окопі та бліндажі скрючний.

Нам не вистачає людей, каже медик який приїхав до нас вчора на день. Проїздом. Подякувати.

Він так само сидить як той, скручений.

Руки постійно щось смикають. В очах сум.

Не вистачає людей. Катастрофічно не вистачає. А ще й на придумували нових звітів та рапортів. А хто це буде робити? Та й коли?

Не знаю..

Вони постаріли та посивіли на очах. Рік за пʼять може.

Мірноград в оточені. Покровск нова фортеця.

Ми втратили Донбас — стаття на фб з ранку.

Останні міста під повним контролем дронів ворога.

Краматорськ, Дружківка, Лиман- назви відбиваються в голові.

Як так, це ж тил глибокий ще нещодавно був. Ми ж там зустрічалися ось нещодавно начебто. Там же було завжди безпечно.

Вбита мати з дитиною посеред вулиці. Полювали за військовими але потрапили під дрон вони.

В місті грає музика. І купа чоловіків кудись поспішають.

Свято наближаться

Вони рухаються все швидше. За останній місяць втрачено 500 км кв. Це не більше ніж за весь час війни за міс. Але це найбільша втрата теріторіі за 25 рік- з навушників якийсь експерт буденно надиктовує цифри.

Катя. Диви! Радісно блимає смс. Позиція моя зараз набагато ближче до тебе. Сумую. Хочу до дому.

Хочеться стриматися і не писати в істериці, що позиція може ось ось опинитися біля дому. І що заходити в листування стає змаганням з собою.

І що єдине бажання Як в дитинстві заплющити очі і тебе немає.

Він сидить на порозі старої хати, десь на Донбасі. Розповідає мені смішні історії, показує який чудовий зібрав дрон.

Чи як змонтував мені черговий фільм про вітряки, яки я так люблю. Чи ще щось..

Посеред бесіди він підстрибує і біжить кудись. Чутно рокіт наближаючогося дрона.

Він ближче і ближче. камера фіксує картинку старої хати, а я рахую про себе секунди.

Вдих видих. Вдих видих.. видих.

та сподіваюсь, що він і в цей раз зʼявиться в цій клятій картинці.

Все! Зʼявляється на екрані радісне облича. «Ебнулі» чи «десь поруч вїбав» і далі про людей, про кіно, про дітей, які вдома про майбутнє.

А ти все ще там, на порозі старої хаті на Донбасі. чекаєш, що колись обличча в камері може не зʼявитися

Рахуєш скільки вже не зʼявляються в листування з та на відео.

Вдих видих...

Я не був на новий рік дома 12 років. Уявляєш? Спочатку рейси а останні роки це вже буде 4 на війні. Чи третій? Я вже втратив відчуття часу.

Так хочеться на новий рік до дому. Ти не уявляєш. Але з відпустками зараз погано. Людей не вистачає.

Нам відали нову смугу, де треба стояти. Стягують людей. А там сенсу вже немає стояти. Розумієш?? Та й не ма якщо чесно з ким.

Плаче.

Ти уявляєш, хотіли поїхати на новий рік в Карпати і все заброньовано. Ну ось просто все — каже мені тиждень тому знайома, який пощастило і чоловікові надали відпустку.

А вчора каже — тай по фіг, що заброньовано. Там в них зараз така срака що він не приїде .

Ну зато гроші збережемо. Він витрачає все майже на війну. Це ще пощастило, що я працюю також.

В голові пульсує одна думка

Так не має бути. Так не може бути..

Що робиш, мала? Вітаю зі святом. Тільки вийшов з позиції тому привітання запізнилось. Надіслав вам з дівчатами подарунок. Люблю вас від землі до неба.

Не знаю як та коли побачимося — нас переводять у штурм. Не вистачає людей.

Мала, чому не відповідаєш?

Не хвилюйся тільки.

Мовчки закриваю watsup, Беру аптчеку, іду збирати.

Не знаю чи вона когось ще врятує але вона точно врятує мене від того, щоб остаточно не зійти з розуму.

Вибачте за скиглення. Це 1 відсоток історій які я чую бачу та відчуваю.

Мені боляче що стільки людей в цій країні живуть з широко закритими очима..

Друг дитинства тиждень тому мобілізувався. На цьому тижні женемо його автівку на Донбас. Не вистачаю автівок.

В 2025 році в Україну ввезені рекордна кількість елітних авто.

Зможеш вислати зарядну? У нас зі світлом зовсім срака. І звʼязку Маіже немає.

Спробую. Дуже

Багато запитів. Але я спробую.

Обіймаю тебе. Головне дочекайся..

Вдих видих.. вдих видих.

Свято наближається

2025 рік

За три тижні до нового року.

На зарядні тут. Треба. Всім.

HTTPS://next.privat24.ua/env/donate/076a37cf

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21

Основний рахунок карта Приват 4246001003297797

Для переказів з інших банків треба ввести реквізити : БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАЦІЯ МОНСТРІВ» код 41569293, IBAN UA543052990000026000004918005 , в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299

PayPal

oleksandra.podhorna@gmail.com