«6 січня 1985 виконано енергетичний пуск енергоблока № 2 Южно-Української АЕС. Другий «мільйонник» синхронізовано з об'єднаною енергетичною системою країни та виведено на сталий режим потужності 350 МВт. Прилади на блочному щиті управління зафіксували вироблення перших кіловат».

За цим лаконічним повідомленням, що з'явилося в місцевих, обласних та центральних ЗМІ 25 років тому, — майже 1000 напружених днів і ночей будівельників, монтажників і наладників — усіх, хто наближав дату пуску другого енергоблока на южно-українському майданчику.

Офіційним початком робіт зі спорудження южно-українського «мільйонника» № 2 вважається липень 1981 року. Проте ще до цього, у вересні 1979-го, було закладено фундаментну частину під його реакторне відділення. Компонувальна схема першої черги станції така, що окремі об'єкти — машинний зал, спецкорпус — використовуються одночасно для двох блоків АЕС. Таким чином, у ході будівництва першого було зроблено значний наробок для зведення другого. Завдяки цьому, а також придбаному в ході спорудження мільйонника-первістка досвіду, блок № 2 став до лав діючих у півтора разу швидше. З моменту встановлення реактора на штатне місце до його фізичного пуску — пройшов усього один рік. Подібних результатів у атомному будівництві Радянського Союзу на той момент не було.

Черговий атомний енергоблок став результатом праці 13 тисяч людей — фахівців 12 проектних інститутів, 30 будівельно-монтажних і налагоджувальних організацій, понад 400 підприємств-постачальників. Ініціативу будівельників гідно підхопили експлуатаційники. Проектну потужність другого южно-українського блока було освоєно на 3 місяці раніше нормативного терміну. 6 квітня 1985-го його було виведено на проектну потужність — один мільйон кіловат за годину.

За чверть сторіччя внесок блока-2 в енергетичний добробут країни становив 140 млрд. кіловат-годин. Завдяки його роботі:

не спалено 52 млн. тонн вугілля, які довелося б використати для виробництва аналогічної кількості електроенергії (понад 1 млн. залізничних вагонів — вишикувані в одну лінію, вони

здатні зайняти майже половину земного екватора або двічі покрити протяжність усього державного кордону України);

в атмосферу не надійшло 116 млн. тонн вуглекислого газу і 106 тис. тонн золи, що виділяються при згоранні твердого органічного палива; у повітряній оболонці Землі збережено

42,5 млн. тонн кисню, який було б використано під час виробництва аналогічної кількості кіловат на тепловій електростанції.

Не менш важливо й те, що викиди радіоактивних речовин при роботі атомної станції від 2 до 5 разів менші в порівнянні з тепловою.

Енергоблоки № 1 та № 2 ЮУ АЕС належать до блоків малої серії. При цьому близнюками їх назвати не можна. Другий був наступним кроком на шляху розробки серійного проекту ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор потужністю 1000 мегават). За інформацією заступника головного інженера з експлуатації першої черги ЮУ АЕС Миколи Феофентова, тільки по реакторному відділенню між першим і другим «мільйонниками» налічується понад 100 відмінностей.

- Не лише новий блок, а й кожна одиниця нового обладнання — це серйозне та відповідальне випробування, — ділиться досвідом багаторічної роботи на атомній станції Микола Олексійович. — Не можна сказати, що другий ми пускали, як то мовиться, по вже второваному шляху. Було чимало складностей, що виникали, до речі, не тільки в пусковий період. Причини їх різні, але вже з перших днів стало зрозуміло, що блок, як у нас говорили, виявився з характером. Тим вагоміша заслуга персоналу, який зміг визначити та усунути всі виявлені «вузькі місця» й уже 25 років забезпечує його надійну та безпечну роботу.

Серед основних завдань, що стоять перед колективом атомників сьогодні, — подальше підвищення ефективності роботи АЕС, підготовка до продовження експлуатації енергоблоків. Піонером у цьому процесі є блок № 1, проектний термін роботи якого (30 років) спливає в 2012 році. Для другого аналогічна дата настане 3 роки по тому — в 2015-му. Накопичений досвід, регулярні дослідження та випробування, оцінки технічного стану, а також світова практика свідчать, що за умови виконання вимог існуючих нормативних документів України й МАГАТЕ термін їх експлуатації може бути продовжений. Але для цього необхідно серйозно готуватися.

Щоб обґрунтувати можливість роботи в надпроектний період, атомникам належить провести переоцінку безпеки енергоблоків, виконати великий перелік реконструктивних і модернізаційних робіт, повне ресурсне обстеження елементів, які не можуть бути замінені (головний з них — корпус реактора), реалізувати програму управління старінням, завершити всі заходи, передбачені комплексною програмою підвищення безпеки атомних блоків, затвердженою Кабінетом Міністрів України. На першому «мільйоннику» така робота у розпалі. За аналогією з

ним, розпочато підготовку до подовження терміну служби на другому.

При цьому атомники підкреслюють, що продовження експлуатації — не самоціль. Первинні в цьому ряду — зміцнення надійності та підвищення безпеки. А реалізація затвердженої урядом великої багаторічної

програми, спрямованої на вирішення цих завдань, дозволить додати в послужний список атомних енергоблоків ще по 10-15 років.

- Зміцнення надійності та підвищення безпеки — процес безперервний. Завершити або зупинити його неможливо, — підкреслює Микола Феофентов, підкріплюючи свої слова конкретними прикладами: за ці роки на блоці-2 модернізовано систему продувки парогенераторів, реконструйовано перевантажувальну машину, встановлено систему шарикоочистки теплообмінних трубок конденсатора турбіни, впроваджено систему представлення параметрів безпеки. Деякі модернізації проводилися вперше в Україні. Так, першим серед вітчизняних ядерних блоків другий «мільйонник» ЮУ АЕС оснащено сучасною системою управління живильною водою парогенераторів, він став піонером і в переведенні регуляторів першого контуру на цифрову апаратуру з новими алгоритмами управління та регулювання. Можна перерахувати ще цілий ряд вже виконаних складних модернізаційних операцій, для реалізації яких залучалися значні трудові та матеріальні ресурси: заміна інформаційно-обчислювальних систем, апаратури контролю нейтронного потоку, реконструкція системи внутрішньореакторного контролю, систем управління перевантажувальних машин, заміна теплоізоляції в реакторному відділенні, реконструкція водоприймальних пристроїв систем безпеки та інші. Повний список усіх вдосконалень займе не одну сторінку.

Підводячи ювілейну межу, як правило, заведено будувати плани на майбутнє. За словами Миколи Олексійовича Феофентова, у персоналу АЕС, який обслуговує блок-ювіляр, вони оптимістичні. Колектив налаштований на наступні півтора десятиліття повноцінної роботи другого «мільйонника». Атомники готуються до чергової серйозної реконструкції — заміни конденсатора турбіни, яка дозволить суттєво підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності (до речі, у цьому процесі ЮУ АЕС також стане піонером). Енергетики мають намір і надалі залучати накопичений світовий досвід, новітні розробки вітчизняної та зарубіжної науки, рекомендації спеціалізованих міжнародних організацій.

- Постійно вдосконалюватися, доводячи беззастережну прихильність до принципів культури безпеки, — такі головні і незаперечні основи нашої роботи, — підкреслює Микола Феофентов.