12 березня відбулося планове засідання постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин, сільського будівництва та соціального розвитку села (голова — Володимир КЛЮЧНИК). Участь у роботі взяла голова обласної ради Тетяна Демченко. І хоч питань було розглянуто небагато — всього сім, проте майже всі вони викликали гострі суперечки.

Із настанням весни одразу ж постало питання про стан підготовки агропромислового комплексу області до проведення весняно-польових робіт у поточному році. Як повідомив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Лагодієнко, який доповідав з цього питання, передбачений план роботи виконується. Зокрема відбувається підживлення ґрунту, наскільки дозволяють погодні умови, засипка і перевірка насіння, заготівля добрив, перевіряється стан сільськогосподарської техніки. До того ж, Володимир Лагодієнко зазначив, що саме через погодні умови посівну кампанію в цьому році доведеться провести дуже швидко: «Сніг почне скоро сходити, і днів до тих суховіїв чи дощів, які передбачаються після п'ятого квітня, залишиться дуже мало». Що стосується озимини, то, за даними, які озвучив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, 62-65% площ посівів знаходиться у задовільному стані, 2-7% пропало, все інше — у хорошому стані.

Проте все одно залишається багато питань. Зокрема на прохання голови облради уточнити кількість озимих культур, що загинули по районах, Володимир Лагодієнко зазначив, що відповідних актів ще не складено, і назвав лише приблизну попередню цифру — 2-7%. Крім того, на сьогодні ніхто не може гарантувати господарствам стабільність цін на добрива, в першу чергу на аміачну селітру. Як зауважив Володимир Лагодієнко, обіцянки з Міністерства аграрної політики України є, але поки далі обіцянок справа не йде. Щодо багаторічних насаджень, то інформація також не була достатньо чіткою. Тому Тетяна Демченко разом із депутатами постійної комісії вирішили рекомендувати головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації провести відповідний аналіз і стосовно озимини, і стосовно багаторічних насаджень, отримати реальну картину їх стану в області, а потім, відповідно, за наявності тих чи інших проблем, можна буде звертатись і до уряду з проханням виділяти додаткові кошти на допомогу області, але вже по факту, адже бравірувати і робити вигляд, що все гаразд і ми з усім впораємось власними силами, вихід не завжди найкращий.

Другим питанням стояв розгляд звіту щодо виконання обласного бюджету за 2009 рік. Як констатували депутати, у минулому році були майже позбавлені фінансування обласні програми, кошти виділялися лише на заходи Програми розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2007-2010 роки та Програму підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім», фінансування якої становило лише 58 % від запланованих коштів. Голова облради порушила питання й про те, чому ОДА не передбачала і не передбачає виділення грошей для підтримки таких необхідних для села програм, що стосуються зрошення полів та розвитку тваринництва. Не можна говорити про нестачу коштів, зауважила вона, адже у бюджеті наявні вільні залишки. Тоді чому питань стосовно фінансування обласних програм розвитку села і, відповідно, виконання бюджету залишилося більше, аніж відповідей на них?

Проте найбільш проблемними виявилися питання щодо розпаювання земель. Вогнищем таких негараздів став Березанський район, де жителі відразу кількох сіл зіткнулися з такою проблемою. Так, мешканці с. Коблеве вимагають розпаювання земель підприємств ВАТ «Коблево» та ДП «Агро-Коблево», які згідно з рішенням місцевої районної ради були віддані в оренду даним підприємствам строком на 49 років. Відповідно до законодавства власники підприємств зобов'язані задовольнити вимоги людей щодо отримання ними власних земельних паїв, але вони побоюються, що із виконанням цих вимог можуть втратити виноградні насадження, а тоді про їх нормальне функціонування не може бути й мови, мовляв, селяни, отримавши землю, не зважатимуть на те, що вона передається на умовах збереження підписаного раніше договору (про оренду на 49 років), і використовуватимуть її на власний розсуд. Люди вже зверталися до суду, прагнучи розірвати контракт про оренду, підписаний між РДА, ВАТ «Коблево» та ДП «Агро-Коблево», але судовий процес програли. Виходом із цієї ситуації могла б стати відмова підприємства від частини земель, зокрема тих, що не засаджені виноградниками, і часткове розпаювання земель. Проте на сьогодні між самими селянами немає єдиної думки: одні погоджуються на таку пропозицію, інші вимагають свого паю у повному обсязі.

«На цьому етапі домовленість була така, — пояснює голова правління ВАТ «Коблево» Віталій Бабинін, — селяни, претенденти на паї, мають виробити єдине рішення, чи згодні вони на часткове розпаювання. Коли такої згоди буде досягнуто, ми виходитимемо на власників (приватна фірма «Баядера» (м. Київ). — Авт.) для того, щоб це питання вирішити компромісно. В іншому разі, якщо це буде посягання на повне розпаюваня і земель під виноградниками, ми, звичайно ж, оскаржуватимемо дане рішення в суді. Проте, як слушно зазначила Тетяна Демченко, досягти повної згоди між 350 претендентами на пай буде досить складно, якщо взагалі можливо. «В ситуації, що склалася, вимальовуються всього-на-всього два варіанти, — констатувала вона, — або добровільна відмова підприємств від певної частини землі і її розпаювання, або, якщо такої відмови не буде, зажадати від райдержадміністрації вжити заходів щодо розірвання договору, який має місце, і зробити заново роботу: частину земель з багаторічними насадженнями залишити за підприємствами — здати в оренду, а іншу частину, яка являється ріллею, віддати повністю під розпаювання».

Не менш складним виявилося питання про звернення жителів сіл Кімівка та Калабатине Березанського району щодо земельного спору із керівництвом господарства ім. К.Л. Петровського. Господарство зобов'язувалося виплатити селянам гроші за оренду майна, а в подальшому викупити його. Але ні орендної плати, ні грошей від продажу майна люди так і не побачили. Щоправда, як повідомив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Лагодієнко, орендна плата кілька тижнів тому все-таки була сплачена і навіть є відповідна довідка. Проте на сьогодні існує проблема продовження договору оренди між господарством і жителями сіл. Також зменшилась і частка майна, яке планується викупити: тепер господарство береться викупити майно лише на суму 1,7 млн. гривень, тоді як загальна вартість його становить 4,2 млн. Тому знову маємо проблему: яким чином розділити кошти і задовольнити вимоги людей? У ході майже півгодинної дискусії депутати вирішили рекомендувати власникам господарства, райдержадміністрації і жителям сіл колективно вирішити дане питання, провести інвентаризацію майна, викупити те, що планувалося, а отримані кошти пропорційно розділити між людьми.