У час розвитку новітніх інформаційних технологій та необмеженого доступу до Інтернет-ресурсів, здавалось би, друковані ЗМІ мали б відійти на другий план. Але, тим не менше, багато громадян досі віддають перевагу газетам та журналам. А що може бути ближчим, ніж районна газета, в якій і про справи у рідному районі, селі, селищі можна почитати, а то й себе чи сусіда на сторінках газети побачити? Проте районна преса часто потребує підтримки держави. Яким чином здійснюється ця підтримка і як можна покращити діяльність районних ЗМІ, а також ряд інших проблем розглянули днями на засіданні постійної комісії з питань роботи з громадськими об'єднаннями, засобами масової інформації та зв'язків з органами місцевого самоврядування. Вів засідання голова комісії Олександр ЧЕБАН. У депутатській роботі також узяв участь перший заступник голови обласної ради Володимир ПАЩЕНКО.

Насамперед розглянули питання виконання Програми підтримки засобів масової інформації та забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування на 2011-2015 роки. Програма зовсім нова — була затверджена наприкінці грудня минулого року, проте вже має певні як позитивні, так і негативні результати, про що повідомила начальник управління з питань преси та інформації облдержадміністрації Світлана Скиба. Вона зауважила, що на сьогодні існує два шляхи фінансування комунальних ЗМІ: виділення коштів у вигляді дотацій на покриття збитків від видання газет та надання на договірних засадах грошей на інформування населення про актуальні питання суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку району, міста. Останній шлях, на думку Світлани Іванівни, є більш перспективним, проте, на жаль, сьогодні лише 15 редакцій районних (міських) ЗМІ мають відповідні угоди з райрадами та райдержадміністраціями. Серед них — березанська, березнегуватська, братська, жовтнева, снігурівська райгазети, миколаївська міська «Вечерний Николаев» та обласна «Рідне Прибужжя», КП «Телерадіокомпанія «МАРТ», Очаківська районна редакція провідного мовлення «Очаківська нива». А баштанська, веселинівська, вознесенська, новоодеська районки разом з южноукраїнською та первомайською міськими газетами мають змішаний тип фінансування: і дотаційне, і в рамках укладених угод. Ще 14 комунальних ЗМІ області отримують кошти з місцевих бюджетів виключно у вигляді дотацій на покриття збитків. Загалом, редакції комунальних газет лише на 75% покривають власні витрати отриманими доходами.

Світлана Скиба звернула свою увагу й на тиражі друкованих засобів масової інформації. Так, за її словами, загальний разовий тираж комунальних ЗМІ на початок лютого становив 90 тис. примірників, що на 3% більше, ніж у минулому році. Суттєво збільшили свій тираж «Голос Баштанщини», «Вісті Снігурівщини», новобузька газета «Вперед» та новоодеська «Промінь». У середньому по області насиченість комунальною пресою становить один примірник на п'ять родин, натомість у деяких районах, зокрема Баштанському, Казанківському, Новобузькому та Снігурівському, цей показник набагато вищий і досягає одного примірника на дві родини.

Проте є й приводи для занепокоєння, і, в першу чергу, вони стосуються фінансування районних комунальних ЗМІ на 2011 рік. Так, зауважила начальник управління з питань преси та інформації облдержадміністрації, спостерігається чітка тенденція до зменшення коштів для засобів масової інформації: поки не передбачено грошей для арбузинської газети «Нове життя», на 90% урізано бюджет доманівської районки, на 50% — місцевих газет Баштанського, Веселинівського, Єланецького, Жовтневого та Очаківського районів. Ще 8 редакцій недоотримають коштів у межах 20-40% від минулорічної суми. Загалом фінансування комунальних ЗМІ скоротили на більш ніж 34% (1217,2 тис. грн.). Проте, висловила впевненість Світлана Скиба, практика показує, що додаткові кошти для фінансування районних газет, теле- та радіокомпаній зазвичай надходять при уточненні бюджетів.

У свою чергу члени постійної комісії наголосили на тому, що районним газетам справді багато в чому важче, ніж обласним, проте й вони мають свої переваги. За словами депутатів, редактор газети — не остання людина в районі, має певний вплив, а отже повинен налагоджувати тісну співпрацю з місцевими органами влади, зокрема у питаннях передплати на ту чи іншу газету пільгових категорій громадян. Крім того, зауважили депутати, районна газета — «найближча» для жителів того чи іншого регіону порівняно з обласними, відтак необхідно зробити її настільки цікавою, щоб люди самі прагнули оформити передплату.

Редактори районних газет, присутні на засіданні комісії, насамперед подякували депутатам, що практично вперше за останній десяток, а то й два, років їх запрошено всіх разом узяти участь у роботі комісії, адже це можливість не лише донести до обласного керівництва свої проблеми, але поділитися досвідом у їх вирішенні з колегами. А позитивних прикладів роботи районних ЗМІ можна навести чимало.

Розглянули на засіданні й питання вирішення соціальних проблем шляхом створення благодійних організацій. За приклад узяли діяльність благодійної організації «Семенівський добробут» с. Семенівка Арбузинського району. Як зауважив її голова Михайло Давиденко, організація була створена у 2002 році і на перших порах кількість її членів становила понад 1000 чоловік, які згодилися внести від прибутків зі своїх земельних ділянок по 50 грн. До цього додали свої кошти і місцеві підприємства: по 250 грн. — малі і по 10 тис. грн. — великі. І хоча організація не викликала загального схвалення у селі, проте за зібрані кошти вдалося зберегти місцеву лікарню, яку через нерентабельність планували закрити, дитячий садок, організувати харчування у школі. Проте саме через невдоволення жителів, непорозуміння між сільським головою та керівниками господарств-членів організації її діяльність довелося призупинити. Відновилася вона лише у 2009 році з приходом нового керівництва у село. Налагодилася співпраця з власниками підприємств, громадськістю, стало зрозумілим, що потрібно розраховувати не тільки на владу, але й на власні сили, бо лише в такому випадку можна сподіватися на позитивні зміни. А тому вже у 2009 році було підписано угоди з 18 суб'єктами господарювання на суму 80 тис. грн. 2010-го 31 учасник вніс 100 тис. грн. А на початок 2011 року угоду підписали вже більш як 50 підприємців.

Вислухавши всіх доповідачів, члени постійної комісії одноголосно погодились, що досвід «Семенівського добробуту» необхідно поширювати як в інших селах Арбузинського району, так і в інших районах області. «Та ініціатива, яка народжується згори, ми самі знаємо, як іноді швидко вона вмирає, а те, що народжується знизу, від самих жителів, зазвичай має хороший результат», — наголосив Володимир Пащенко і, звертаючись до присутніх редакторів районних газет, попросив через власні засоби масової інформації поширити позитивний досвід благодійної організації із Семенівки, показати, наскільки корисними є такі організації для забезпечення стабільного розвитку сіл, а зі свого боку пообіцяв всебічну підтримку обласної ради для подібних ініціатив.

Останнім на порядку денному стояло питання про передачу пам'ятки історії «Курган Слави» у м. Нова Одеса з комунальної власності міста на баланс області. Це питання не нове, і саме воно викликало немало суперечок серед депутатів. Каменем спотикання вже вкотре стала проблема визначення «власника» цього об'єкту. Згідно з чинним законодавством балансоутримувачем пропонується визначити державну інспекцію по охороні пам'яток культури в Миколаївській області, яка підпорядковується управлінню культури облдержадміністрації. Проте відразу виникають суперечності. По-перше, управління культури знаходиться у Миколаєві, а монумент все-таки у Новій Одесі, й він потребує постійного догляду та охорони, а забезпечити їх з обласного центру буде набагато важче, ніж на місці. По-друге, для передачі «Кургану Слави» на баланс області необхідно визначити його вартість, а оскільки досі на об'єкті ведуться ремонті роботи, зробити це не видається можливим. По-третє, немає чіткої ясності, яку ж саме територію передаватимуть на баланс: чи лише сам монумент, чи весь комплекс із земельною ділянкою, що обслуговується разом із пам'яткою (межі якої, до речі, теж коливаються від 4 до 9 га). Таким чином, підсумували депутати, віз і нині залишається на місці (причому вже, певно, більш як 5 років), і жодних зрушень у цьому питанні не видно. Тому основною рекомендацією членів постійної комісії управлінню культури ОДА було виробити чіткий алгоритм дій щодо передачі «Кургану Слави» і визначити, нарешті, його балансоутримувача.