Зимові мотиви навіть після закінчення першого весняного місяця продовжуть домінувати поки ще над кволим наступом тепла. А квітневе тепло лише починають вплітатися у прохолодні та пасмурні дні. Холодні не по-весняному дощі, поливаючи землю, вселяють оптимізм у тих, хто готовий боротися з політикою уряду Азарова на власних присадибних ділянках, виконуючи власну продовольчу програму, наплювавши на всі обіцянки-цяцянки регіоналів щось, десь, комусь покращити, правда, невідомо кому й невідомо коли, але вже точно не сьогодні.

Скрутні часи переживає модернова Японія у зв'язку з аварією на АЕС Фукусіма. Намагаючись применшити рівень аварії, уряд цієї країни щодня змушений визнавати свою безсилість перед злим генієм «мирного атому». Кількість жертв цунамі у цій країні скоро сягне 30 тисяч і це поки що далеко не кінцева сумна статистика чисельності загиблих. Аварійним роботам у зоні лиха перешкоджає високий рівень радіації, що розповсюджується зі зруйнованої станції. Аби зарадити катастрофі на АЕС, почали відкачувати радіоактивну воду, яка перевищує граничну норму в 7,5 млн. разів, прямо в океан, що в перспективі створить ще немало проблем не тільки японцям та їх сусідам. Радіоактивна хмара тим часом облетіла навколо світу і досягла не тільки американського континенту, але й Європи, накрила терени Білорусі та України. Правда, у нас і своїх радіоактивних небезпек вистачає. Чорнобильський блок до свого 25-річчя так і не має укриття, виділені кошти постійно розкрадаються, зона давно перетворилась на прохідний двір, а відчуття небезпеки у більшості громадян та влади притупилося. І що там якась радіація, коли з приходом нової влади настав час ікс елементарного виживання для більшості українців, і вже не один прихильник послідовного Президента кляне той день і час, коли він підтримав любиму Партію регіонів. Вона, перебуваючи в опозиції, обіцяла солодке життя, різні канікули підприємцям та зниження податків, підвищення пенсій і зарплат громадянам та ще багато дечого, що обіцяють у таких випадках, Та перемігши, перетворила життя багатьох своїх прихильників у нестерпне випробування із фільму жахів та катастроф. Одного походу по продовольчих рядах достатньо, аби довгий час ковтати ліки, що дорожчають, а соціальними залишаються лише в устах високопосадовців, які контролюють цей бізнес. Уряд професіоналів-регіоналів, як злий чарівник, до чого доторкається, вартість того або зростає в рази, або товар пропадає зовсім, і громадяни змушені виживати на свій лад. Але офіційна статистика твердить, що в нас усе дуже файно. Що добре виходить у команди професіоналів — це деребан державних ресурсів на користь купки олігархів-буржуїнів. Скромний аеропорт у Донецьку різко подорожчав на 900 млн. грн., а ремонт президентської «Синьогори» в Івано-Франківську, де пару раз відпочивав Ющенко і навіть водив туди журналістів, обійшовся у 33 млн. грн., як після серйозного погрому з п'янкою та мордобоєм. Народ поки що продовжує безмолствувати, а влада набирається боргів, як собака бліх, що важким тягарем повиснуть не тільки на тих, хто нині змушений їх повертати, але й на майбутніх поколіннях українців. Правда, чергового траншу від так колись нелюбимого регіоналами МВФ, скоріш за все, не буде, бо влада не виконала своїх обіцянок підвищити пенсійний вік українцям, тому доведеться щось знову продати або брати у борг у стратегічного партнера. За відсутності коштів на найнеобхідніше країну продовжують розкрадати де тільки можна і поки що нема на то ради ні від кого. Законодавство антикорупційне не працює, Президент заклопотаний поїздками по закордонах та лікуванням власного коліна, пошкодженого під час гри в теніс. Тихо, без зайвого галасу, відбулись читання у Верховній Раді з приводу введення в дію ініціативи Президента України щодо зняття мораторію з продажу українських земель. Поза увагою залишились протести фермерів та громадськості, які криком кричать про непередбачені наслідки пришвидшення легалізації права продажу на землю. Результат, однозначно, буде таким самим, як і з приватизацією заводів та пароходів, коли вся власність опинилася в руках декількох сімейно-олігархічно-буржуазних кланів країни, а українці — у розбитого корита та з черговими загрозами подорожчання всього і скрізь. Уряд Азарова, нездатний вирішити проблеми громадян — організувати виробництво та зробити все для відродження колись потужного економічного потенціалу країни, йде найпростішим шляхом дерибану землі: в 2012 році планує продати 2 млн.700 тис. га розпайованих земель. І скоро не будемо мати не лише заводів, фабрик, газотранспортної магістралі, але й національного багатства, що належить усім українцям, — землі. Розчаровані владою й опозицією, громадяни продовжують перебувати у летаргічному сні, хоч рецедиви пробудження бачимо чи не щодня. І тоді, коли уряд за невчасну сплату боргів наклав на громадян пеню і планує відбирати майно та житло, а з 1 квітня українці платитимуть на 15 % більше за електроенергію, то своїм подільникам-олігархам він готує подарунок, списавши 60 млрд. грн. боргів за газ та електроенергію, із цих коштів 26 млрд. грн. — це борги перед держбюджетом. Українці бачать, як Партія регіонів усе більше посилює їх експлуатацію, руйнуючи їх духовний та моральний світ, понижуючи планку їх запитів. Суспільство продовжує оговтуватись від розпочатого регіоналами топтання по національних інтересах та руйнації їх соціального стану, переживаючи несправедливість, яка все більше й більше входить у життя кожного українця. І вже зовсім небайдуже, як нинішні керманичі країни, намагаючись приспати громадянську позицію людей, відволікають їх на другорядну нині справу Кучми, бо у справедливість цієї справи мало хто вірить. І як попереджав великий пророк Тарас Шевченко: Та не однаково тобі Як Україну злії люди Присплять лукаві і в огні Її окраденою збудять...