Європейські газети звертають увагу на використання в Україні у День Перемоги поряд із національним прапором і «червоного радянського прапора з серпом і молотом».

Оглядачі також зауважують, що поряд із нав'язуванням радянської символіки, влада у Києві намагається законодавчо обмежити діяльність неурядових організацій в Україні. Газети також цитують норвезького адвоката, котрий каже, що українка Галина Колотницька, колишня медсестра лівійського диктатора Каддафі, не має шансів отримати притулок у Норвегії. Газети пишуть і про презентацію в Москві російсько-українського підручника з історії України. Австрійська «Ді Прессе» інформує, що у День Перемоги в Україні майорять радянські прапори і пояснює, що в Києві «при офіційних урочистостях із приводу закінчення Другої світової війни червоний прапор із серпом та молотом розміщають на флагштоках поряд із синьо-жовтим національним українським стягом». Але «замість переможної згоди в країні відбувається конфлікт», бо багато українців проти використання червоного прапора в офіційних церемоніях. Австрійська газета вважає, що влада Януковича не від добра кличе народ «вперед у минуле!» бо «популярність Президента Януковича неухильно знижується, і його команда сподівається дещо поправити ситуацію атмосферою загравання з бідними ветеранами та русофілами». У західних регіонах України населення у своїй більшості бойкотує червоні прапори як окупаційну колись для них символіку. «Ді Прессе» також наголошує, що, окрім повернення радянської символіки, влада у Києві посилює наступ проти незалежних неурядових організацій і збирається навіть ухвалити закон про заборону міжнародного фінансування таких організацій. Влада звинувачує деякі з неурядових фондів у антиурядовій пропаганді. Австрійське видання цитує представників таких організацій, зокрема керівника міжнародного фонду імені Генріха Бьолля Кирила Савіна, який вважає, що такі кроки влади Януковича мотивовані політично і є намаганням позбавити неурядові організації підтримки з-за кордону, що означає посилення наступу на всіх політичних противників влади у Києві. Чеська «Лідове новіни» публікує інформації про намагання колишньої медсестри лівійського диктатора Каддафі, українки Галини Колотницької, отримати азиль у Норвегії, мотивуючи це нібито загрозою її життю в Україні з причини володіння нею таємною інформацією про Лівію. Хоча відомий норвезький адвокат Арвід Гумлен каже журналістам із скептицизмом, що Галина Колотницька, на його думку, немає шансів отримати притулок у Норвегії. «Лідове новіни» цитує ще одну медсестру Каддафі, також українку — Оксану Балінську, котра заявляє, що Галина Колотницька не була якоюсь вибраною для «папи» (як його йменували медсестри) і наголошує, що такою для Каддафі була лише сербка Драґа. Балінська також дивується з того, що Галина Колотницька намагається шукати притулку, ховатися. Російська Ізвестія» наголошує, що сталася «перемога на російському фронті, інформуючи про презентацію в Російському гуманітарному університеті в Москві «важливої книги — «Нариси історії України», яку написали спільно російські та українські історики на чолі з українським академіком Петром Толочком. Автор статті в Ізвестіях» Петро Мамонов називає написання цього посібника «науковим подвигом» і «новим словом в історіографії. Сам Петро Толочко каже, що знаменними в книзі стали — відмова від «специфічних оцінок Голодомору», від терміну «радянсько-німецька війна» замість Велика Вітчизняна, відновлення спільної історії України та Росії. Толочко також наголосив, що ця книжка може стати для сучасних студентів «першим і головним свідоцтвом, що брехню можна перемогти, нехай поки-що на малій ділянці гуманітарного «українського фронту». Академік Толочко кляне «помаранчеву владу» в Україні та відзначає, що написання «Нарисів» стало «поверненням до здорового глузду». Також зазначено, що «Нариси історії України» видані при сприянні Фонду «Президентський центр Б.М. Єльцина».