![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу в Україні за 2014 – 2019 роки. Презентація результатів у Одеській області
15:43 / 08.06.2021
«18» травня 2021 року відбулася регіональна дискусійна платформа на тему економічної інтеграції України до європейського економічного простору. Метою заходу було обговорення результатів дослідження Індексу євроінтеграційного економічного поступу (ІЄЕП) України в 2014-2019 рр. та місця Одеської області в загальноукраїнському рейтингу. Захід проводився в рамках проекту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у впровадженні проєвропейських економічних реформ в регіонах України», що реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за сприяння Програми «МАТRA» Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Партнером проекту в Одеській області є ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву».
- період застою у 2014-2015 рр., коли значення ІЄЕП залишалися майже незмінними і коливалися на рівні 0,3. Така ситуація склалася через негативну динаміку “інституційної” складової (СІП) інтегрального показника. До 2017 році його значення щороку знижувалося на 18%. Натомість Субіндекс торговельно-економічних зв'язків (СТЕЗ) стабільно зростав кожного року у середньому на 5%. - період позитивної динаміки 2016-2018 рр. Попри незначний спад у 2017 р. торговельно-економічного субіндексу, його стрімке зростання у 2018 р. на фоні стабільного поліпшення інституційної складової (у середньому 20% щорічно) дозволило досягнути найвищого за досліджуваний період рівня ІЄЕП (0,353) у 2018 р. - повернення на негативний вектор динаміки. У 2019 р. порівняно з 2018 р. середнє значення ІЄЕП скоротилося на 7% і становило 0,331. Зміни на гірше відбулися за обома субіндексами, але якщо для торговельно-економічної складової зниження сягнуло тільки 3%, то для складової інституційної підтримки цілих 14%. - Загалом торговельно-економічна складова ІЄЕП відзначалася кращою динамікою, більшою стабільністю та вищими значеннями узагальнюючих показників. Середнє значення СТЕЗ у досліджуваних роках становило 0,361, тоді як СІП – 0,246.
- регіони, що демонстрували зростання Індексу та істотно зміцнили свої позиції у загальнодержавному рейтингу: Волинська, Житомирська, Запорізька, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська; - регіони, чий Індекс зростав / знижувався, але загальні позиції залишилися майже незмінними на фоні інших, успішніших / менш успішних областей: Вінницька, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Черкаська; - регіони, в яких зниження значення ІЄЕП призвело до помітної втрати позицій у рейтингу: Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Харківська. - Незважаючи на деякий прогрес в зростанні самого індексу, відносно інших областей України Одеська область майже не просунулась в загальнонаціональному рейтингу протягом досліджуваного періоду. На тлі падіння в рейтингу з 9 по 17 місце в 2014-2017 роках, 13 місце в 2018-2019 роках – доволі гарний знак, втім такий прогрес не є достатнім з огляду на стратегічне розташування області та її зовнішньоекономічний потенціал. - Загалом, рейтинг Одеської області за Індексом євроінтеграційного економічного поступу регіону в 2014-2019 роках погіршився на 4 сходинки, якщо в 2014 році Одещина займала 9 місце в рейтингу, то вже в 2015 році вона спустилася до 13го місця, яке з невеликими відхиленнями займає й по теперішній час. Загалом, ІЄЕП для Одеської області приймав такі значення: 9, 13,12,17,13,13 в 2014-2019 рр. відповідно.
- Відносно низьке місце Одещини за показником «2.1. Рівень стратегічної інституційної підтримки» забезпечене малою кількістю потенційно можливих сфер реалізації проектів євроінтеграційного характеру, недостатністю проектів євроінтеграційного характеру в рамках потенційно можливих сфер реалізації проектів євроінтеграційного характеру; недостатністю фактичного фінансування проектів євроінтеграційного характеру. - Відносно високе місце Одещини за показником «2.2. Рівень цільової інституційної підтримки економічних процесів євроінтеграції» забезпечене значною кількістю запланованих заходів, в яких враховано вектор європейської інтеграції, по відношенню до загальної кількості заходів в межах таких програм, як: «Програма інформатизації Одеської області на 2018-2020 роки «Електронна Одещина» (12 заходів), «Програма соціально-економічного розвитку Одеської області на 2019 р.» (11 заходів).
- Проведене дослідження свідчить про недостатнє використання потенціалу євроінтеграції Одеської області та існування численних диспропорцій в змістовних складових цього системного процесу. - Серед найбільш важливих диспропорцій — недостатність інституційної підтримки євроінтеграції, що негативно впливає як на Субіндекс інституційної підтримки євроінтеграційного поступу, який є квінтесенцією та узагальненням такої підтримки, так і на результативність за суто економічними складовими Субіндексу глибини торговельно-економічних взаємозв’язків з ЄС. - Другою диспропорцією є фінансіалізація економічних відносин Одеської області та ЄС та імпортозаміщення. Додаткова асиметричність відповідних потоків наочно показана на прикладі таких показників, як: кількість переказів з ЄС, частка накопичених інвестицій нерезидентів в області, тощо.
- Департаменту економічної політики та стратегічного планування забезпечити наявність євроінтеграційної складової в завданнях до відповідних стратегічних цілей Стратегії соціально-економічного розвитку Одеської області на наступні періоди, а також в перегляді існуючої Стратегії розвитку; наявність в цілях Планів з виконання заходів на реалізацію Стратегії та інших програмних документах області євроінтеграційної складової; розробку Програми розвитку конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва в Одеській області на наступні роки, передбачити в ній наявність євроінтеграційної складової у вигляді цілей, заходів і т.ін. - Департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва передбачити залучення іноземних інвестицій з країн ЄС, в тому числі шляхом проведення виставок, ярмарок і т.ін., які презентують Одещину, бізнес-потенціал області, потенційні об’єкти для інвестування; забезпечення присутності на таких виставках представників малого та середнього бізнесу, інформації про них тощо, видання відповідних брошур та іншої продукції, забезпечення її наявності в електронному вигляді; розробку проектів інвестиційного співробітництва в великих інфраструктурних проектах, транскордонного співробітництва з країнами ЄС; забезпечити наявність та поширення інформації щодо грантових конкурсів, виявлення зацікавленості з боку ЄС. - Департаменту освіти і науки впровадити освітні заходи європейської тематики на базі установ освіти різних рівнів; розробити разом з Департаментом інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва навчально-розважальні та інші програми, які висвічують можливості економічної співпраці з країнами ЄС, створення євро-освітянських хабів для підприємств Одещини спільно з ВНЗ регіонів; забезпечити контроль за поширенням відповідних заходів по всій території області. - Управлінню туризму, рекреації та курортів розробити- розробити Програму розвитку туристично-рекреаційної галузі Одещини на наступні періоди, передбачити в ній наявність євроінтеграційної складової у вигляді цілей, заходів і т.ін. - Управлінню комунікацій та інформаційної політики зміцнити інформаційну підтримку процесів євроінтеграції, в тому числі за рахунок співпраці з Департаментом економічної політики та стратегічного планування, Департаментом інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва, Департаментом освіти і науки шляхом забезпечення поширення відповідних інформаційних матеріалів управлінь та департаментів; стимулювати поширення інформації відповідних розпорядників інформації з країн ЄС. - Управлінню аграрної політики- забезпечити перегляд Програми розвитку агропромислового комплексу Одеської області на 2019-2023 роки «Аграрна Одещина» шляхом укріплення євроінтеграційної складової. - Координаційній раді з питань сприяння розвитку громадянського суспільства- забезпечити сприяння розробленню проектів (програм), спрямованих на вирішення актуальних проблем розвитку громадянського суспільства в області, зокрема створити передумови для участі в конкурсах (зокрема, конкурсу ДФРР, конкурсу проектів, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу тощо). - Департаменту фінансів- забезпечити пріоритетне фінансування відповідних євроінтеграційних складових передбачених в програмах, стратегіях, планах дій інших Департаментів та Управлінь тощо.
- розробити Стратегію диверсифікації структури зовнішньої торгівлі товарами та послугами регіону; - в межах Програми розвитку конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва в Одеській області розробити позиції щодо стимулювання мікробізнесу за рахунок отримання грошових переказів, отримання грантів та іншої грошової допомоги з країн ЄС; - розробити регіональну Програму з реалізації просвітницької діяльності щодо економічної складової ЗВТ Україна-ЄС для всіх суб‘єктів економічної діяльності, НГО та органів влади; сформувати відповідні офіси Євроінтеграції та бізнес-освіти; - забезпечити розробку Стратегії транскордонного співробітництва Одеської області, особливе місце передбачити для розвитку спільних програм з туризму, логістичних ланцюгів, екологічних проектів, проектам з розвитку малого та середнього підприємництва, розвитку великих промислових транскордонних кластерів; - передбачити продовження участі Одеської області в програмах транскордонного співробітництва з країнами ЄС. Коментарі
Немає коментарів
|
Пошук:
![]() Сергій Токарєв
Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) має сильні сторони, які роблять з неї серйозного конкурента на світовому ІТ-ринку. Загальний обсяг стартап-екосистеми з 2014 року виріс у 15,5 рази в порівнянні з країнами Західної Європи. Але через брак відданих менторів і релокацію засновників стартапів регіон все ще залишається обмеженим. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, як ЦСЄ мусить діяти, аби стати потужним стартап-хабом.
![]() Балет «Снігова Королева» на музику Туомаса Кантелінена у постановці творчої команди театру надихає, зворушує і повертає віру в казку маленьким і дорослим глядачам та не втрачає актуальності попри свою холодну назву — ні в спеку, ні коли на вулиці сніжить. Адже його сенси — поза сезоном і поза часом: про силу любові, яка здатна розтопити будь-яку кригу, про вірність, вибір серця і шлях крізь випробування.
Останні новини:
09:34 19.01.2026
09:20 19.01.2026
Повітряні сили ЗСУ: вночі знешкоджено 126 засобів повітряного нападу, запущених росіянами по Україні
09:13 19.01.2026
08:32 19.01.2026
08:30 19.01.2026
|
||||||||||||||||
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.032 |