«Контекст-Причорноморʼя» вже писав про те, чому «Нові удари по інфраструктурі Одещини вписуються у логіку дій російських терористів». В першу чергу це стосується:

специфічного географічного положення нашої області, оточеної, значною мірою, державними кордонами та морем, що не дає можливості швидко і в достатньому обсязі «перекинути» до нас електроенергію з інших українських регіонів; а також

переконання російських терористів, що ситуацію на Одещині можна буде «розкачати» тривалим знеструмленням регіону, чому, на жаль, частина з нас дала привід, зокрема перекриттям вулиць.

Перший чинник, звісно ж, у компетенції державної та місцевої влади, яка в умовах військового часу не повинна нам звітувати про все, що робить для уникнення нових «блекаутів». Краща комунікація можновладців з громадянами посприяла б, звичайно ж, і зниженню впливу другого чинника, але це тема окремої великої розмови, значна частина якої може відбутися вже після закінчення військових дій. Тож сьогодні ми сконцентруємось на тому, як люди самостійно чи шляхом низової самоорганізації можуть підготуватись до тривалих відключень світла. Чим не тільки зробити своє життя більш комфортним в разі тривалого відрізання від «благ цивілізації», але і зменшити у незваних «асвабадітєлєй» спокусу вчергове спробувати Одещину на стійкість та незламність.

Ми вже мабуть всі, відповідно до можливостей, запаслися різними гаджетами: від павербанків до ліхтариків на батарейках (в тому числі і налобних – дуже зручна штука), термобілизни та окопних свічок, які можуть нам полегшити життя. Тому будемо згадувати їх по ходу нашої розмови (але будемо вдячні всім, хто порадить ще щось, чим можна буде укріпити свою «автономність»). І сконцентруємось на порадах щодо можливих підготовчих дій найуразливішої до аварій на інфраструктурних об’єктах верстви населення – мешканців багатоповерхових будинків (власники приватних будинків набагато «автономніші», особливо за наявності генераторів чи сонячних панелей). Значною мірою вони вже були сформульовані органами влади, енергетиками, комунальниками та громадськими активістами. Але комусь може бути корисно побачити призабуту пораду дворічної давнини, а хтось може і щось нове для себе дізнається.

Отже, щоб найменше відчувати на собі наслідки орківської «братской любві» варто:

• При будь-якій можливості максимально заряджати усі гаджети (телефони, ноутбуки, акумуляторні ліхтарі) та зарядні пристрої (павербанки, еко-фло та інші зарядні станції) щоб вони могли якнайдовше пропрацювати від моменту відключення світла.

• Під час відключення світла намагайтеся економно використовувати заряди ваших електронних пристроїв: переведіть їх у енергоощадні режими, знизьте яскравість екранів, вимикайте GPS, мобільні дані та Wi-Fi, якщо це не дуже потрібно.

• Подбайте про автономне освітлення житла: лампи з акумуляторами або здатні працювати від павербанків, світлодіодні гірлянди чи навіть прості новорічні гірлянди на батарейках (але з «білим» світлом). Лампочки з датчиком руху – варіант взагалі майже ідеальний, але ціни поки що «кусаються», хоч вже і менші в 1,5-2 рази, ніж були при перших блекаутах.

• Дізнайтеся, де знаходяться найближчі до вас Пункти незламності чи інші заклади з генераторами (супермаркети, кафе), де можна буде підзарядити ваші гаджети.

• Після відключення електропостачання вимкніть з розеток електроприлади (це потрібно, аби вберегти їх від стрибка напруги у момент відновлення подачі електроенергії). Також не вмикайте одразу багато електроприладів на радощах, що «свєта повернулась»: це небезпечно, як для самих приладів, так і для електропроводки, і може залишити вас у темряві навіть тоді, коли сусіди насолоджуватимуться благами цивілізації.

• Мешканцям квартир з електроплитами варто придбати туристичний пальник із газовим балоном чи на сухому спирті і запас пального до нього (будемо сподіватись, що мешканцям газифікованих будинків ця порада не знадобиться). Також доцільно завчасно підготувати термоси з теплими напоями чи супом.

• Намагайтесь не користуватися ліфтами, особливо у випадках, коли за графіком у найближчий час має бути відключення світла (мої щирі співчуття мешканцям «високих» поверхів).

• Заготуйте певну суму грошей готівкою на випадок, якщо не буде можливості розплатитись карткою.

• Для безпечного пересування вулицями в темну пору доби одягайте світлорефлекторний одяг або носіть сітловідбивальну стрічку на рукаві, сумці чи рюкзаку. При переході вулиці «сигналізуйте» водіям про себе ліхтариком.

• Перевіряйте наповненість домашньої аптечки всіма необхідними для вас ліками.

• Подбайте, щоб у вашій шафі висіло достатньо випрасуваного одягу.

• Любителям мити голову перед виходом з дому варто відмовитись від цієї звички: навіть найпростіший фен потребує для роботи щонайменше потужної зарядної станції, а вони далеко не всім «по кишені». Тому надихаємось «мудрістю» радянського прапорщика: «Сапоги нужно чистить свечера, чтобы утром натягивать их на свежую голову».

Холодильник є окремою темою, бо тут також (як і у випадку з праскою чи феном) павербанком не зарадиш, тому

• Поступово (шляхом споживання, звісно) звільніть морозилку від продуктів та замініть їх «акумуляторами» холоду, на роль яких цілком підходять прості півторашні пластикові пляшки з водою (кажуть, що краще підсоленою, але не берусь цього стверджувати). При тривалих відключеннях електрики ці «акумулятори» варто перемістити в холодильну камеру, що забезпечить вам доволі тривале збереження продуктів у ній.

• Не відчиняйте без нагальної потреби холодильник, коли немає електроенергії, аби він не втрачав накопичений холод. При користуванні згаданими в попередньому пункті «акумуляторами» варто подбати про вільні місця для них: це дозволить вам менше тримати холодильник відкритим при перекладанні «холоду» з морозильної камери в холодильну. А вцілому памʼятаємо, що зачинений холодильник (навіть без використання «акумуляторів» холоду) зберігає їжу холодною приблизно чотири години, а повна морозильна камера зберігає температуру приблизно 48 годин.

• Також варто подбати про консерви та запас іншої їжі, що не псується без холодильника. І окремо про продукти, які не потребують приготування, такі як сухарі, снеки або сухофрукти).

• Ну і пам’ятаємо, що взимку балкон – також холодильник.

Вода

• Обов’язково створюємо запаси питної та технічної.

• Дізнаємось, де найближчий бювет.

• При можливості стаємо клієнтами доставки бутильованої води та робимо такими клієнтами близьких, яким важко ходити за водою до бюветів. 20-літрового бутля одній людині «на чай та суп» може вистачити майже на тиждень. Для економії можна доставкою користуватись лише в разі тривалого відключення водопостачання: в такому разі «важкого удару» по ваших фінансах завдає лише перший контакт з сервісом, коли потрібно буде придбати помпу (чи інший пристрій) для наливання води та залогові бутлі, які можуть довго стояти просто в якості запасу рідини в час, коли водопостачання є.

Звʼязок

• Дізнайтесь чи ваш постачальник домашнього інтернету може забезпечити його безперебійне постачання в разі знеструмлення вашого району. В разі необхідності змініть тарифний план або й постачальника. Це може бути виправдано також тим, що акумуляторними станціями оператори забезпечують в першу чергу оптоволоконний інтернет, а він набагато «швидший».

• Придбайте (іноді їх роздають безкоштовно) сім-карти різних операторів. Це знадобиться у разі, якщо зв’язок одного з операторів буде недоступний.

• Подбайте про FM-радіо на батарейках.

Тепло

• У гардеробі мають бути теплі шкарпетки, светри та термобілизна, в шафі – пледи і ковдри. Не зайвим виглядає і спальний мішок.

• Замінюємо, по можливості старі вікна на сучасні склопакети.

• Переконуємося у відсутності щілин у віконних рамах. В разі їх наявності — оброблюємо силіконовим герметиком, застосовуємо ущільнювачі. Щілини у місцях кріплення підвіконня заповнюємо монтажною піною.

• Склопакети також варто перевірити на предмет того, чи достатньо щільно зачиняються вікна. В разі потреби зверніться в компанію, що їх встановлювала, вони знають, де потрібно «підлатати».

• Можна наклеїти на скло вікон плівку (економніший, але «темніший», варіант – пакувальна плівка «з пухирцями»).

• Доцільно встановити тепловідбивний екран на стіни за батареями (економніший варіант – відбивач з алюмінієвої фольги та аркуша пакувального картону).

• Відсутність щілин між полотном дверей і дверними коробками також допомагає зберегти квартиру теплішою. Ліквідувати їх допомагають поролонові смужки або інший ущільнювач, наклеєний за периметром дверних коробок.

• Стелимо килимові покриття взимку.

• Стіну, яка промерзає взимку, варто ізолювати пінополістирольними листами, зашитими гіпсокартоном, корковою настінною плиткою або корковими шпалерами.

• Подвійні двері на вході в квартиру теж роблять її теплішою. Також доцільно оббити двері дермантином з теплоізоляцією.

Якщо є можливість організуватись з сусідами або «стимулювати» до роботи комунальників:

• Перевірте наявність скла у вікнах під’їзду, замініть вибиті шибки або закрийте вікна фанерою.

• Обробіть шибки за периметрами вікон силіконовим герметиком, вкладіть у рами ущільнювач.

• Встановіть тепловий тамбур на вході (подвійні двері). Якщо під дверима є щілина, зробіть поріг.

• Перевірте стан теплоізоляції труб, арматури та бойлера в будинковому теплопункті.

• Утепліть стіни, саме через них втрачаються 60% тепла. Ефект дає ізолювання не окремої квартири, а всього фасаду будинку.

І варто пам’ятати, що згуртувавшись у межах своїх будинків, ми зможемо не тільки утеплити їх чи оперативно надавати допомогу сусідам, які її потребуватимуть (або мати можливість попросити у них про допомогу), а й вирішувати ряд питань, які самотужки вирішити важче чи дорожче. Наприклад разом наготувати окопних свічок закупивши «в складчину» парафіну, який невеликими партіями купити важко (а купувати звичайні свічки, щоб потім їх «переплавляти» в окопні – дорогувато). Такий варіант, мабуть, не зацікавить тих, хто може за 5-10 тис грн придбати біокамін на етанолі, але більшості з нас він підійде, звісно ж, при дотриманні правил пожежної безпеки.

Роман Сирінський