ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




Роман «Характерник». Подлинная история жизни мага
08:43 / 22.10.2018

Как рассказывает Антон Попов, автор нового романа «Характерник», кто-то свыше, какой-то внутренний голос постоянно ему твердил: когда ты напишешь этот роман и поставишь в нём последнюю точку, твоя жизнь изменится кардинально. Пророчество сбылось и события потекли совсем другим путём. Весьма позитивные, неожиданные и «вновь настолько интересные, что впору писать ещё одну книгу» — рассказывает писатель.

В конце сентября он вместе с супругой, поэтом и литератором Лесей Мудрак приехали в Одессу, чтобы презентовать свой новый роман «Характерник» в библиотеке им. М. Грушевского. По специальности Антон Попов — акушер-гинеколог, однако он стал врачом-гомеопатом. На писательство его сподвигло не пример врача Антону Павловичу Чехову. По его словам, «он не мог не написать этот роман». Это, своего рода, духовная дань памяти деду. Ведь Демьян Владимирович Попов выпускник первого выпуска Одесского медицинского института в 1925 году, жил какое-то время в Одессе на Большом Фонтане, в молодости, да и в зрелом возрасте, хлебнул ни один фунт лиха, поскольку, по сути, стал родоначальником гомеопатии на Украине. А всё не традиционное, тем более, народное, преследовалось с особым рвением и жестокостью при тоталитарном режиме.

Настоящая фамилия его была Попович. И то было время, когда документы и фамилии видоизменяли, часто «теряли» или подделывали, ради спокойной или относительно стабильной жизни при советском строе. Как рассказал Антон Попов, дед был настоящим характерником.

(Справка: Характе́рник (укр. характерник, химородник, галдовник, заморочник) — наименование ведуна, целителя, духовного наставника в Запорожской Сечи, который занимался не только ведовством или гаданием, но и лечением раненых казаков, их психологической и физической подготовкой, о чём говорят различные свидетельства очевидцев, украинских народных легенд и парафраз. Согласно украинской мифологии характерники обладали магическими способностями, которые они использовали для нужд запорожских казаков. Характерники в украинской мифологии имеют положительный образ, который выражается в персонифицированной легендарной личности казака Мамая).

Чтобы описать эпоху начала 20-х годов XX столетия, голод и застенки 30-ч, довоенное время, саму войну 1941-45 г.г., автор много работал с архивами и в интернете, основываясь на воспоминаниях матери, в своё время побывавшей и в оккупации, и успевшей сжечь портрет Сталина, будучи ученицей 3 класса. Как рассказал А.Попов, «Характерник» он писал в течение 2 лет и только по ночам. В дневное время — много «отвлекающих манёвров»: работа, малыш.

Если вы прочтёте этот роман — это, по словам автора, «шикарный голливудский экшн». Ведь там есть всё — война, предательство, голод, любовь, оккупация, плен, борьба за свою профессию и против советской идеологии и системы.

«Это шикарный сюжет, я не говорю, что я потрясающий писатель, но я написал это от всего сердца. — Рассказал Антон Попов. — В своё время мама передала мне семейный архив, который сберегла с большим трудом. Ведь там были справки, как раскулачивали деда, сколько было земли.... Вообщем, тут взято всё из жизни и перенесено на страницы произведения. Пусть о художественной ценности книги судят специалисты. Откровенно говоря, я не знаю, что такое украинское писательство, но знаю, что пишу, лучше многих, хотя не считаю себя писателем. Эта книга пусть будет памятью об истории жизни нашей семьи и памятью о моём дедушке, которому я очень благодарен, поскольку и сегодня живу в той квартире, где он жил, потому что он дал мне профессию, передав методику и вдохновение».

Так получилось, что последние годы жизни деда автор общался с ним больше других, много чему научился у него. Жалеет только об одном, что опыт, глубокие научные знания пришли, как всегда спустя время поисков, проб и ошибок. Хотя без них куда же? Примечательно, что новый роман, да ещё и связанный с судьбой, прежде всего, духовного наставника и целителя украинского казачества, вышел из под пера автора в год рождения его младшего сына. Нового казака, а может быть и характерника?

Ольга Шубина

Пошук:
розширений

Автор
Кіберполіціїя: що таке скам, як його розпізнати та захиститись
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.

Стендап-зірка Лєра Мандзюк у неділю вразить Одесу новою концертною програмою
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок. «Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
До Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів «Голодомори в Україні: хронологія геноциду»: круглий стіл. Анонс
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
Форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям»
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
Презентація книжкової виставки-інсталяції «Мова – духовний скарб народу»: до Дня української писемності та мови
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
Відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012