ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




«Добро в кожен дім»: до Дня Святого Миколая»
12:56 / 10.12.2019

На сучасному етапі розвитку національної культури в Україні надзвичайно важливо усвідомити велике значення української етнографії та етнології, як науки яка допомагає зрозуміти нашу історію.

Ще у середині ХХ ст. український вчений, академік Степан Килимник у передмові до видання «Український рік народних звичаях» (Торонто, 1964 р.) порушує питання «Чи знаємо ми себе? Чи знаємо свій народ, його історію, культуру, його прагнення, бажання, ідеали, його душу? – трудно відповісти на це все». Він підкреслює, що надзвичайно важливо реалізувати знаменне сократівське «пізнай самого себе», відчути себе нацією, що з правіків належить до могутньої і прекрасної у своїх барвах європейської цивілізації.

Українська культура надзвичайно багатогранна і глибоко духовна. Пізнавайте, досліджуйте, пишайтеся нею, дбайте про збереження нашої історичної святині, пізнавайте світ і себе.

До циклу зимових свят, за давньою та доброю традицією Одеська національна наукова бібліотека проводить святкові заходи, зокрема, соціопросвітницький проект «Гостинна книгарня», який відкриває книжково-ілюстративна виставка Дня Святого Миколая під назвою «Добро як сенс життя».

Майже всі країни Європи, Азії та навіть Сходу мають свої цікаві традиції шанування і святкування дня Святого Миколая. В культурі різних народів він відомий під різними іменами: Міклаш, Йолопукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас та інші.

В Україні день Святого Миколая здавна був важливим і веселим святом. Про це свідчить численна дослідницька, наукова та популярна література, що представлена на виставці.

Джерельною базою експозиції стали наукові та академічні дослідження професійних істориків і мистецтвознавців, праці церковно-історичного характеру про життя та діяльність Святого Миколая, етнографічна література, що висвітлює вітчизняні і світові традиції, художня та дитяча література (вірші, пісні, оповідання, легенди тощо). Варто окремо зупинитися на декількох виданнях, які, на думку бібліотекаря, заслуговують на увагу і які рекомендуємо читати, щоб зрозуміти значення цього свята у нашому духовному й культурному житті.

Передусім, наше «одеське» видання – дослідження Надії Верещагіної, історика культури, кандидата історичних наук, доцента ОНУ ім. І.І.Мечникова «Николай Мирликийский – духовный патрон новообращенного Киева» (Одеса, 2012 р.). Монографія розглядає культурологічну традицію старокиївського шанування архієпископа Мир Лікійського Миколая та доводить визначальне значення вітчизняного культу у формування східнослов’янської традиції шанування Святого Миколая. Також, варто звернутись до більш популярної статті пані Надії: «Іконописне чудо Миколая «Мокрого» в Свято-Макарівській церкві», де йдеться про чарівну історію ікони і пов'язаний з нею сюжет «Чудо з немовлям».

Слід відзначити, що культурологічні роботи Н.Верещагіної є результатом серйозної дослідницької роботи, займають чільне місце в історії православної культури і поширюють інтерес до духовного і матеріального спадку Київської Русі.

Вже декілька років поспіль у читачів бібліотеки користується популярністю видання – монографія Ігоря Кісарова «Святий Миколай Чудотворець: факти, перекази, сучасність» (Миколаїв, 2012 р.). В книзі – стародавні та сучасні факти про Святого Миколая: життєпис, велика кількість свідчень про чудеса, різноманітні жваві історії. Окремим розділом представлено шанування Святителя у релігійній та народній культурі; цікаво простежується зв’язок традиції з сучасністю. З глибокою повагою і любов’ю подано історію міста Миколаєва, що отримало назву на честь Святого. Книга надзвичайно пізнавальна і адаптована як для церковного так і для світського сприйняття. Корисним і сучасним додатком до книги є DVD-диск з інформацією про Святого Миколая: репродукції ікон та зображень; світлини пам’ятних і знаменних місць, пов’язані з Чудотворцем; тексти найбільш поширених молитов тощо.

Святий Миколай – один з найулюбленіших і найпопулярніших образів українського церковного малярства. Українська іконописна традиція образу Святого Миколи становлять одну з найбільших значущих тематичних груп серед збережених пам’яток українського середньовічного мистецтва. Про основні традиції в зображенні Святого Миколая в іконописі розповідає Любов Бурковська у книзі «Ікони святого Миколи в українському малярстві кінця ХІV — ХVI століть: ґенеза, особливості іконограф» (Київ, 2015). У книзі розкрито ґенезу, іконографію та семантику українських ікон св. Миколи кінця ХІV — ХVI століть; розглянуто особливості та шляхи адаптації образу в мистецтві Київської Русі; досліджено закономірності та принципи побудови житійних ікон святого тощо. Видання довершує чудове оформлення (так і хочеться взяти до рук!) та численні ілюстрації.

До питання традиції іконопису звертається мистецтвознавець, науковець Національного художнього музею України Інна Пархоменко, її розвідки публікуються на сторінках періодичних видань, зокрема у журналі НХМУ «Музейний провулок» (№ 1 (3), 2005) та у журналі «Православний вісник» (№ 1, 2003). У статті «Унікальна ікона святителя Миколая (ХVІ ст.) із Слупського монастиря м. Києва» пані Пархоменко знайомить читача з раніше невідомою і рідкісною іконою Святого Миколая, що зберігається в Національному музеї, і яка ніколи не експонувалася і не досліджувалася.

На виставці можна побачити унікальні раритетні книги (видані на рубежі ХІХ – ХХ ст.), що не втратили своєї актуальності і сьогодні. Серед експонатів – перлина релігійної літератури, видання славетної одеської друкарні Євгена Фесенка «Жизнь и чудеса святителя Христова Николая Чудотворца, архиепископа Мир Ликийских» (Одеса, 1894).

Надзвичайно широко образ Святого Миколая представлено в художній літературі, віршах, фольклорних творах. Данину цій традиції віддав і Іван Франко, склавши вірш «Чудо з утопленим хлопцем» і казку «Суд Святого Миколая» про дива і мудрість Чудотворця. Сучасна поезія і твори Лариси Недін, Людмили Вовк, Теодори Савчинської-Латик, Мечислава Малінського та інших пронизані ідеалами людяності, добра та любові, яки впродовж свого життя стверджував Святий Миколай і які яскраво проявляються саме у ці світкові дні.

Для родинного читання пропоную «Книгу, яку треба прочитати до Дня Святого Миколая» (Київ, 2017). Важливо пояснити дитині хто такий Святий Миколай і чому треба чемно поводитися, робити добро, пробуджувати найщиріші паростки душі. Книга нагадає про походження свята, його звичаї та традиції, а вишукані ілюстрації створюють справжній святковій настрій.

PS. А добро дійсно зараз вітає у повітрі! Коли писалась ця стаття до бібліотеки завітав Юрій Немченко, науковець, читач, як то кажуть з багаторічним стажем й подарував декілька примірників книги своєї доньки, філолога і письменниці Ірини Немченко «Відтінки моєї долі»: поезії про життя, любов і віру у добро.

Отже, напередодні «зимового» Миколая та з нагоди новорічних свят запрошуємо до Одеської національної наукової бібліотеки ознайомитися з виданнями, оглянути вставку, зробити щось добре і гарне фото на пам'ять!

Виставка експонуватиметься до 10 січня 2020 року.

Герасимова Світлана Миколаївна, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю та реклами бібліотеки.

Пошук:
розширений

Автор
Кіберполіціїя: що таке скам, як його розпізнати та захиститись
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.

Стендап-зірка Лєра Мандзюк у неділю вразить Одесу новою концертною програмою
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок. «Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
До Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів «Голодомори в Україні: хронологія геноциду»: круглий стіл. Анонс
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
Форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям»
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
Презентація книжкової виставки-інсталяції «Мова – духовний скарб народу»: до Дня української писемності та мови
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
Відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.013