|
Друга світова війна 1939-1945 рр. крізь призму історичної пам’яті
18:54 / 02.09.2020
75 років тому 2 вересня 1945 року завершилася Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії людства та найбільша трагедія ХХ століття. Одеська національна наукова бібліотека зберігає значний масив матеріалів, які розкривають різні аспекти Другої світової війни. Пропонуємо добірку видань останніх років, які висвітлюють широке коло питань одного з найбільш драматичного періоду всесвітньої історії: причини і хід Другої світової війни; особливості воєнної міжнародної дипломатії; ціна перемог і поразок, їх історичне значення та філософське осмислення; спогади політичних діячів і учасників бойових дій та інші питання. Книга українського філософа, професора, академіка Мирослава Поповича «Червоне століття» (Київ, 2019) являє собою спробу нового жанру – філософії історії. У книзі відображено історію європейської цивілізації ХХ століття, а саме того регіону, який був охоплений комуністичним тоталітаризмом. Окремий розділ присвячено подіям та наслідкам Другої світової війни, насамперед, розумінню й тлумаченню сенсу війни як історичного явища, подана її філософська оцінка. В монографії вчених Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького О. Овчаренко, О. Сухушиної та Н. Земзюліної «З історії війн першої половини XX століття: деякі питання міжнародних відносин» (Черкаси, 2018) проаналізовано низку проблем військових конфліктів і війн ХХ ст., окремих питань міжнародних відносин міжвоєнного двадцятиліття та Другої світової війни, яка справила визначальний вплив на весь подальший розвиток історичного процесу. Актуальними є видання Українського інституту національної пам’яті – серія «Історія без цензури!» – «Війна і міф. Невідома Друга світова,1939-1945» (Харків, 2019), «Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум'ї війни : Україна та українці у Другій світовій» (Харків, 2017). У книзі Макса Гейстінґса «І розверзлося пекло... Світ у війні 1939-1945» (Харків, 2019) – описи битв як на суходолі, так і на морі, від Дюнкерка до Іодзіми, від Сталінграда до Гвадалканалу. Опубліковано інтерв’ю, щоденники, листи, спогади й різноманітні особисті документи. Усі подробиці військових операцій та економіка країн – учасниць війни, логістика забезпечення армій, політичні портрети й замальовки у Французькому генеральному штабі, Білому домі та Міністерстві у справах колоній. «Велика і драматична книжка. Здається, усе попереднє життя Гейстінґса – його робота воєнним кореспондентом, журналістом та істориком – було підготовкою до цієї миті» – Ендрю Едоніс, New Statesman, «Книжки року». Книга американського журналіста та військового кореспондента за часів Другої світової війни Вільяма Ширера «Злет і падіння Третього Райху: історія нацистської Німеччини» (Київ, 2017) – одна з найважливіших праць із новітньої історії за визначенням New York Times. Книга удостоєна Національної книжкової премії та переведена практично на всі мови світу. Багаторічна робота з першоджерелами, особисті спостереження автора за підйомом нацистської Німеччини, 485 тонн документів від Міністерства закордонних справ Німеччини, безліч щоденників, записів телефонних розмов, ретельно збережених німцями, – усе це стало основою масштабної праці дослідника. Поєднання особистих спогадів та історичних фактів вирізняє цю книжку з-поміж решти праць, присвячених історії нацистської Німеччини. «Ялта. Ціна миру» (Харків, 2019) – найвідоміша робота Сергія Плохія, професора історії й директора Українського наукового інституту Гарвардського університету. У монографії автор спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, дає оцінку Ялтинської конференції 1945 року та її наслідкам. Чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Сергій Плохій дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні. Дослідження американського історика Тимоті Снайдера «Криваві землі» (Київ, 2011) розкриває жахливі факти про масові вбивства у період із 1933 до 1945. «Нацистський і радянський режими перетворили людей на числа», – пише Т.Снайдер. Автор зазначає, що глибоке знання історії України, Польщі, Білорусі, єврейського народів – кожної з цих історій окремо – не дає можливості зрозуміти причини масового знищення населення впродовж історично досить короткого періоду. Вивчення кожної національної історії окремо не дає змоги побачити цілісне явище, і лише розгляд їх сукупно з історією політичних режимів Гітлера і Сталіна допомагає зрозуміти його причини. У двотомнику «Україна в Другій світовій війні: погляд з XX століття» (Київ, 2011) подається сучасне бачення мобілізаційних і режимних заходів радянського керівництва, стратегічних і фронтових операцій на території України, політики німецької окупаційної влади, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, боротьби партизанів та підпільників, суспільно-політичних та соціокультурних процесів воєнної доби, з'ясовуються також долі жертв нацистських переслідувань, демографічні втрати українського народу в роки війни. Автор книги «Тотальні війни. Творення модерної України в 1914-1954 роках» (Харків, 2019) Юрій Лібер, викладач Університету Алабами в Бірмінгемі, переконливо доводить що дві світові війни, революції, голод, геноцид й чистки, які протягом першої половини ХХ століття спустошували Європу, руйнували й водночас творили українську націю, відіграли важливу роль у формуванні сучасної України. Він вважає, що довга тінь війни, яка тяжіє над Україною, повсякчас повертає її до модернізаційних проектів. Окремий розділ присвячено подіям Другої світової війни та становленню національної ідентичності українців і України. У виданні Національного музею історії України у Другій світовій війні (м. Київ) «З музейного досьє. Кузьма Дерев'янко» (Київ, 2016) опублікований унікальний комплекс оригінальних матеріалів К.М.Дерев’янко, що зберігаються у музеї. На весь світ відомим його зробив лише один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні. Потомок гайдамаків, родом з Уманщини, Кузьма Миколайович Дерев’янко народився 1904 року у сільській родині. Попри численні труднощі, нестатки, репресії Кузьма Дерев’янко зумів стати талановитим розвідником, знавцем кількох іноземних мов, зокрема японської, військовим стратегом. 2 вересня 1945 р., ступивши під спалахами численних фотокамер на палубу лінкора «Міссурі», він разом із найвищим командуванням союзницьких армій підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні. Книжка «Друга світова. Непридумані історії : (не) наша, жива, інша» (Харків, 2018) складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, дідусів і бабусь. Автори статей, зібраних, завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про Другу світову війну, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після. Вахтанг Кіпіані, укладач книги, головний редактор сайту «Історична правда», наприкінці передмови пише: «Щоб осягнути Другу світову, треба прочитати не одну монографію науковців,спогади Черчілля, Манштейна, Жукова тощо... Історії, опубліковані в цьому виданні, – це лише частина доробку авторів науково-популярних сайтів «Українська правда», «ТЕКСТИ», «Історична правда». Насправді їх набагато більше. І за іншої нагоди можна буде видати і другий, і третій том…», констатуючи значну кількість іще не надрукованих «історій». Видання «Спогади про Другу світову війну» В. Черчілля (Київ, 2018) є скороченим варіантом шеститомного видання «Другої світової війни» з епілогом автора про повоєнні роки. «Спогади…» – найвагоміший доробок відомого політичного і державного діяча Вінстона Черчілля у літературі, за який він 1953 року отримав Нобелівську премію. Аналізуючи перебіг Другої світової війни, а також усі її ключові події, Вінстон Черчілль подає напрочуд широку і детальну панораму війни, яка охопила майже увесь світ. Це видання буде особливо корисним не тільки для вивчення подій і механізмів Другої світової війни, а й для розуміння різниці в їхній інтерпретації. «The Secret History of World War II: the ultra-secret wartime letters and cables of Roosevelt, Stalin, and Churchill» (New York, 1987). Назва книги відображає її зміст. У книзі опубліковано вибране таємне листування президента США Ф. Рузвельта, прем'єр міністра Великої Британії В. Черчілля та глави уряду СРСР Й. Сталіна часів Другої світової війни. Англомовне документальне видання Christine Hatt «World War II, 1939-45» (New York; Toronto; London, 2011) містить витяги з щоденників, листи, юридичні документи, книги, вірші та промови учасників Другої світової війни, які зберігаються у бібліотеках і архівах США. Книга ілюстрована картами, воєнними і сучасними фотографіями. Тексти доповідей учасників міжнародної наукової конференції пам'яті А. Шептицького, що пройшла у Києві у листопаді – грудні 2015 р. «Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі» (Київ, 2016) висвітлюють роль Митрополита Андрея Шептицького в рятуванні єврейських дітей в Галичині у 1941-1944 роках. Низку статей присвячено аналізу нацистської політики щодо національних та релігійних меншин. Докладно досліджуються механізми співіснування з окупаційною владою, життя у містах у роки окупації. Окремо розглядаються проблеми подолання радянських міфів про історії Другої світової війни, а також досліджуються масштаби та специфіка репресій радянської влади – від початку Другої світової війни до окупації території Західної України. Матеріали міжнародної наукової конференції у Львові (червень 2019) «Людина і техніка у визначних битвах світових воєн XX століття» (Львів, 2019) висвітлюють історичний досвід тенденцій та траєкторії розвитку багатоаспектних проблем взаємодії людини і техніки у визначних битвах світових воєн ХХ століття. Особлива увага приділяється історії розвитку воєнної науки, техніки і озброєння, воєнному мистецтву і тактиці бойових дій ключових битв воєн ХХ ст., аналізується історичний досвід збройних конфліктів минулого. Світлана Герасимова, відділ зв’язків з громадськістю та реклами Одеської національної наукової бібліотеки |
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.018 |