Друзі! Ми раді повідомити вам приємну новину! Одеська національна наукова бібліотека поповнилась неймовірно цікавим і цінним академічним виданням – «Самійло Величко “Літопис”» (Київ: Кліо, 2020). Хочеться вважати цю надзвичайну подію дивовижним збігом обставин, адже книга надійшла саме на завершення тижня мови, під час якого в ОННБ реалізовано проект «Бібліотека – простір культури мовлення», приурочений до Дня української писемності та мови.

Про книгу

2020 року виповнюється 300-річчя написання основної частини «Літопису» Самійла Величка, унікальної пам’ятки української історичної думки козацької доби та барокового письменства першої половини ХVІІІ ст.

Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана Івана Мазепи і мав можливості для збирання й використання матеріалу. Свій фундаментальний історичний трактат він писав упродовж кінця ХVІІ – першої чверті ХVІІІ ст. «Літопис» відображає особливості уявлень, ідей, цінностей та самоусвідомлення людей у часи козацької України; показує тодішнє розуміння політичних і соціальних процесів; використовує велику кількість документальних і наративних джерел, а також історіографічних праць; відтворює значний масив важливих для дослідників документів (оригіналів і копій); подає, цитує або переказує і критично коментує повідомлення козацьких літописців.

На відміну від літописів Самовидця та Грабянки, праця Величка є масштабнішою. Вона охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік.

Попри унікальність і популярність, Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано у ХІХ столітті з порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного аналізу. Крім того, до публікації ХІХ століття з цензурних причин не увійшли окремі документи і панегірики, пов’язані з І.Мазепою.

Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст. дасть змогу повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити багато історіографічних міфів та уточнити конкретні події. Видання вміщує повний текст праці Самійла Величка зі збереженням його структури: томів, частин, розділів, глав, параграфів тощо. У тексті публікації передано всі структурні елементи оригіналу. Відтворюються мініатюри (портрети українських гетьманів, виконані ретушшю), передаються наявні при ілюстраціях написи.

Оригіналу рукопису передують шість вступних статей: звернення «До читача» від відповідальних редакторів Валерія Смолія і Тетяни Таїрової-Яковлєвої; масштабне колективне дослідження «“Літопис” Самійла Величка (“Історія”) – визначна історіографічна пам’ятка: до історії тексту та її вивчення» (Сергій Багро, Андрій Бовгиря, Геннадій Боряк, Тетяна Таїрова-Яковлєва); біографічне дослідження Тетяни Таїрової-Яковлєвої «Самійло Величко: біографічна розвідка»; дві кодикологічні студії – «Оригінал пам’ятки: кодикологічний аналіз» (Анастасія Мельник, Іван Поляков, Тетяна Таїрова-Яковлєва, Денис Ципкін) та попереднє кодикологічне дослідження Київського списку Людмили Гнатенко «Київський список пам’ятки: кодикологічний аналіз»; нарешті – археографічний вступ «Археографічні засади видання» (Андрій Бовгиря, Людмила Гнатенко).

Текстові пам’ятки передує перелік «Скорочення та слова під титлами», а також розгорнутий зміст усіх трьох частин твору С.Величка відповідно до його оригінальні структури. До книги додано три переліки джерел, використаних автором і наведених у тексті, а саме: перелік історіографічних творів; літературних творів; документів. А також іменний і географічний покажчик.

Завдяки колосальним зусиллям науковців, видавців, меценатів, які здійснили роботу державної ваги, масштабна праця Величка стала можливою для вивчення і дає змогу кожному з нас повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити безліч історіографічних міфів, уточнити конкретні події, усвідомити себе.

«…Сподіваємось, перше повне видання тексту праці С.Величка з урахуванням археографічних коментарів і кодикологічного аналізу стане новим етапом в усвідомленні її місця в українській історіографії, спонукає переглянути джерельну базу пам’ятки, виявити фрагменти втрачених ранніх козацьких літописів, унікальних документів тощо, а також покладе початок новим дослідженням і науковим дискусіям» – звертаються до читача відповідальні редактори й упорядники видання Валерій Смолій та Тетяна Таїрова-Яковлєва.

Видання адаптоване для сучасного прочитання й розраховане на широке коло читачів – істориків, філологів, культурологів і всі, кого цікавить історія козацької доби та зразки барокової літератури.

Запрошуємо усіх ознайомитися з унікальною історичною писемною пам'яткою у фонді Одеської національної наукової бібліотеки!

Герасимова Світлана, провідний бібліограф

відділу зв’язків з громадськістю і реклами ОННБ