ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:




Нове слово у дослідженнях Півдня України
17:54 / 21.12.2020

За часи незалежності українська історична наука стала інтегральною частиною світової історіографії. Найголовнішим чинником розвитку української історіографії залишається деідеологізація історичної науки, розкутість думки, свобода наукової творчості і вибору світоглядних позицій. Відбуваються докорінні зміни в оцінці тих чи інших подій української історії. З’явилося чимало цікавих і оригінальних наукових праць. Цьому сприяє багато чинників, передусім відкритість українського історіографічного простору для різних поглядів і методологій.

У грудні 2020 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулась презентація колективної монографії «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.»(Київ : К.І.С., 2020 р.). Видання книги ініційовано Українським інститутом національної пам’яті, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Дослідження висвітлюють різни аспекти історії поселень Південної України в період XV-XVIII ст. і сприяють переосмисленню минулого степових просторів завдяки науковим пошукам українських істориків В. Грибовського, С. Чирука, Б. Черкаса, В. Брехуненко, Т. Гончарука, В. Полторака, О. Середи, О. Репана, І. Синяка та П. Бойко.

Захід відбувся на платформі Zoom, в обговоренні видання взяли участь представники влади та громадських організацій, автори видання і провідні науковці, журналісти, бібліотекарі, митці та студентство: Бірюкова І.О., генеральний директор ОННБ, заслужений працівник культури України; Різникова Я.О., заступник директора Департаменту – начальник управління культури, національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації; Гуцалюк С.Б., керівник Південного міжрегіонального відділення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті; Бачинська О.А., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Гончарук Т.Г., доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Полторак В.М., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Середа О.Г., кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, викладач гуманітарного факультету Стамбульського університету; Маслова Т.М., художник, графік, викладач Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, член НСХУ; Сапожников І.В., доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології Національної академії наук України, член Національної спілки журналістів України та ін.

У межах презентації працівники ВЗГіР ОННБ підготували електрону книжково-документну виставку «Слово до прийдешнього: козацькі літописи XVІ-XVIII ст.», бібліографічний огляд якої провела провідний бібліограф Світлана Герасимова.

Наприкінці заходу було передано понад 20 примірників видання для розповсюдження по бібліотеках України.

Ельвіра Заборцева, провідний бібліотекар відділу зв’язків з громадськістю та реклами ОННБ

Фото Ельвіра Заборцева.

Поиск:
расширенный

Артём Филипенко
Росія діє на Донбасі за придністровським сценарієм. Чому ми маємо навчитися?
Ключова помилка Молдови — визнання сепаратистів стороною переговорів, виведення Росії зі статусу країни-агресора і введення у статус посередника. Це досвід, який може використати Україна і який ми не маємо повторювати за жодних умов. Читайте конспект ґрунтовної і цікавої лекції про Придністров'я, Молдову і Росію від завідувача сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артема Филипенка. Лекція відбулася онлайн під час зустрічі дискусійного клубу «Україна – ЄС». Записала Тетяна Кропивницька.

ХХ ювілейні Різдвяні читання
26 січня 2021 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбулися ХХ ювілейні Різдвяні читання, які бібліотека традиційно проводить у партнерстві з Одеською єпархією Української православної церкви. Цьогоріч для обговорення обрано найактуальнішу тему сьогодення – збереження миру в світі, адже ООН проголосила 2021 рік Роком Миру і Довіри. Одвічні євангельські рядки «Плід правди сіється творцями миру» (Як.:3:18) стали своєрідним гаслом під час Різдвяних читань.
Соборність України: сила і єдність нації
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
Подарок меломанам от Одесской Оперы
5 января в Одесской Опере прошел очень аллегоричный концерт перед локдауном, который, напомним, начинается уже послезавтра – сразу после Рождества.
Фінал XI Конкурсу Кейсів з КСВ. Визначено бізнес, який змінює країну
CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток КСВ» провела конференцію «Бізнес, що змінює країну” та назвала компанії-переможців XI Конкурсу Кейсів з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), найстарішої премії з КСВ в Україні. Генеральний партнер Конкурсу — компанія EY. Український культурний фонд (УКФ) виступив партнером номінації «Бізнес, що підтримує культуру». Медіапартнер події — журнал «Бізнес».
Нове слово у дослідженнях Півдня України
За часи незалежності українська історична наука стала інтегральною частиною світової історіографії. Найголовнішим чинником розвитку української історіографії залишається деідеологізація історичної науки, розкутість думки, свобода наукової творчості і вибору світоглядних позицій. Відбуваються докорінні зміни в оцінці тих чи інших подій української історії. З’явилося чимало цікавих і оригінальних наукових праць. Цьому сприяє багато чинників, передусім відкритість українського історіографічного простору для різних поглядів і методологій.



© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.094