ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




Шевченківські читання в Одеській національній науковій бібліотеці
18:36 / 11.03.2021

У ці березневі дні, коли ми відзначаємо 207 років від дня народження Тараса Шевченка, — видатного Українця, світом визнаного генія – слід згадати ще одну знаменну дату – 180-річчя від часу написання знакового Шевченкового твору – поеми «Гайдамаки». Саме ця тема стала чільною під час Шевченківських читань, яки відбулись 10 березня у форматах онлайн та офлайн в Одеській національній науковій бібліотеці.

Захід відкрила Ірина Бірюкова, генеральний директор ОННБ, заслужений працівник культури України. Вона, зокрема, підкреслила внесок працівників ОННБ до шевченкознавчих досліджень, — упорядкування і випуск бібліографічних покажчиків «Шевченко в одеській пресі» (шість випусків); репринтне перевидання збірки «Вінок Т.Г.Шевченку», упорядкованої М.Ф. Комаровим і виданої в Одесі у 1912 році яка нині є бібліографічною рідкістю.

У вітальному слові Юрій Санак, начальник відділу по роботі з бібліотеками та історико-топонімічної комісії Департаменту культури і туризму Одеської міської ради зауважив на актуальності й сучасності поезії Тараса Шевченка, підкресливши роль бібліотек в популяризації творчої спадщини Кобзаря.

Надія Крет, головний спеціаліст відділу національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації торкнулась феномену невгасного впливу творів і самої постаті Кобзаря на наше сьогодення.

Захоплюючий екскурс у історію створення та видання Шевченкових «Гайдамаків» запропонував присутнім у своєму виступі Олесь Федорук, відомий літературознавець, текстолог, кандидат філологічних наук, керівник Центру дослідження життя і творчості П. Куліша, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України (м. Київ).

Історичні розвідки у площині «Гайдамаків» Т.Г. Шевченка, зокрема паралелі між літературним твором та реальними історичними подіями Коліївщини простежила у своїй доповіді Олена Бачинська, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.

Про цікаві спостереження щодо інтерпретації образу Тараса Шевченка та козака — борця у соціокультурному просторі Півдня України на початку ХХ і ХХІ століть йшлося у виступі Юрія Слюсаря, заступника директора Одеського історико-краєзнавчого музею з наукової роботи.

Любов Федченко, театрознавець, дослідник українського театру торкнулась теми сценічного втілення «Гайдамаків» Т.Г. Шевченка на одеській сцені.

Образ козака, як носія свободи, справедливості й звитяги через призму поетичних та малярських творів Т. Г. Шевченка простежила у своєму виступі Тетяна Маслова, художник, графік, викладач художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, член НСХУ.

Власними думками й дослідницькими розвідками щодо «одеських сторінок» Шевченка, його «Гайдамаків» та інших творів ділилися присутні на заході: Тарас Гончарук, доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Вікторія Сікорська, доктор філософії, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри довузівської підготовки факультету по роботі з іноземними студентами Одеського національного морського університету; Роман Кракалія, письменник, журналіст, член НСЖУ та інші.

Сьогодні, звертаючись до дорогоцінної спадщини великого Кобзаря нам ніби заново відкриваються його безсмертні твори; набирають актуальності соціально-філософські думки, політичні погляди, морально-етичні міркування… Але окремо виділяється його звернення до вітчизняної історії, славетної минувшини, яка не тільки надихає, а й потребує прояву справжньої громадянської позиції від кожного: «Щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало…». Саме ці рядки з «Гайдамаків» стали назвою книжкової виставки, яка презентувалась в рамках нинішніх читань. Матеріали виставки – це, передусім, нові видання 2004 – 2019 років, які висвітлюють незаангажовані аспекти сучасної літературної, соціально-історичної думки; новий підхід до вивчення історії України.

Увагу також було прикуто до оригінальних гравюр, що були видані у 1964 році — до 150-річчя Т.Г.Шевченка і зберігаються у фонді бібліотеки. Це твори відомих українських художників ХХ століття: Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Анатолія Базилевича та інших. В рамках програми читань ці скарбі також представлені широкому глядачеві на виставці «Твори Т.Г. Шевченка в образотворчому мистецтві».

Запрошуємо всіх охочих ознайомитись з експозиціями книжкової й мистецької виставок, поспілкуватися, обмінятися думками і надихнутись словом і образом Кобзаря! Виставки діятимуть впродовж березня.

Тамара Кухарук, завідувач відділом соціокультурної діяльності Одеської національної наукової бібліотеки.

Книжкова виставка
Книжкова виставка

Виставка гравюр
Виставка гравюр

Ірина Бірюкова
Ірина Бірюкова

Юрій Санак
Юрій Санак

Надія Крет
Надія Крет

Олесь Федорук
Олесь Федорук

Олена Бачинска
Олена Бачинска

Юрій Слюсарь
Юрій Слюсарь

Любов Федченко
Любов Федченко

Тетяна Маслова
Тетяна Маслова

Тарас Гончарук
Тарас Гончарук

Вікторія Сикорска
Вікторія Сикорска

Роман Кракалія і Тамара Кухарук
Роман Кракалія і Тамара Кухарук

Пошук:
розширений

Микола Саранча
Роль міді та марганцю для озимої пшениці
У сучасному сільському господарстві все більшу роль для отримання щедрих та якісних врожаїв озимої пшениці відіграють мікроелементи, зокрема мідь та марганець. Вони мають вагомий вплив на проходження фізіологічних процесів під час росту та розвитку рослин та формування врожаю. Значення мікроелементів для сільськогосподарських рослин зросло із підвищенням врожайності, яку стимулюють, застосовуючи NPK добрива. Проте забезпечення мікроелементами з ґрунту не завжди задовольняє потребу рослин, що і призводить до прояву дефіциту.

Шоста Велика Одеська Бібліоніч надихала любити, читати, творити, радіти талантам і донатити
Вже шостий рік поспіль чимало одеситів 14 лютого відмічають в Одеській національній науковій бібліотеці як подвійне свято: День святого Валентина і Міжнародний День книгодарування, бо добре знаються на тому, як книга, слово і кохання доповнюють і наповнюють одне одного.
Велика Одеська Бібліоніч-VI 14 лютого, 17:00– о 21:00, ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА
Налаштуймося на хвилю любові, яка дарує крила і сили захищати коханих і мріяти!
Наукова зустріч з Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи»
22 січня 2024 р. у головному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки до дня Дня Соборності України відбулася наукова зустріч з істориком Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи».
До Дня Соборності України
Щороку 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, Україна відзначає День Соборності. Злука задекларувала об’єднання українських земель в одній державі та продемонструвала соборницькі прагнення українців. Ця подія стала знаковою для українського державотворення.
Різдвяно-новорічна програма «Книжковий диво­світ» в ОННБ триватиме до 8 січня!
Заходи проєкту Родинного дозвілля в ОННБ продовжено на період зимових шкільних канікул 2024 року. Одна з найкрасивіших бібліотек країни запрошує молодших школярів разом із батьками відвідати різдвяно-новорічну програму «Книжковий дивосвіт».



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012