
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
![]() |
Шевченківські читання в Одеській національній науковій бібліотеці
![]() 18:36 / 11.03.2021
![]() У ці березневі дні, коли ми відзначаємо 207 років від дня народження Тараса Шевченка, — видатного Українця, світом визнаного генія – слід згадати ще одну знаменну дату – 180-річчя від часу написання знакового Шевченкового твору – поеми «Гайдамаки». Саме ця тема стала чільною під час Шевченківських читань, яки відбулись 10 березня у форматах онлайн та офлайн в Одеській національній науковій бібліотеці. Захід відкрила Ірина Бірюкова, генеральний директор ОННБ, заслужений працівник культури України. Вона, зокрема, підкреслила внесок працівників ОННБ до шевченкознавчих досліджень, — упорядкування і випуск бібліографічних покажчиків «Шевченко в одеській пресі» (шість випусків); репринтне перевидання збірки «Вінок Т.Г.Шевченку», упорядкованої М.Ф. Комаровим і виданої в Одесі у 1912 році яка нині є бібліографічною рідкістю. У вітальному слові Юрій Санак, начальник відділу по роботі з бібліотеками та історико-топонімічної комісії Департаменту культури і туризму Одеської міської ради зауважив на актуальності й сучасності поезії Тараса Шевченка, підкресливши роль бібліотек в популяризації творчої спадщини Кобзаря. Надія Крет, головний спеціаліст відділу національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації торкнулась феномену невгасного впливу творів і самої постаті Кобзаря на наше сьогодення. Захоплюючий екскурс у історію створення та видання Шевченкових «Гайдамаків» запропонував присутнім у своєму виступі Олесь Федорук, відомий літературознавець, текстолог, кандидат філологічних наук, керівник Центру дослідження життя і творчості П. Куліша, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України (м. Київ). Історичні розвідки у площині «Гайдамаків» Т.Г. Шевченка, зокрема паралелі між літературним твором та реальними історичними подіями Коліївщини простежила у своїй доповіді Олена Бачинська, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. Про цікаві спостереження щодо інтерпретації образу Тараса Шевченка та козака — борця у соціокультурному просторі Півдня України на початку ХХ і ХХІ століть йшлося у виступі Юрія Слюсаря, заступника директора Одеського історико-краєзнавчого музею з наукової роботи. Любов Федченко, театрознавець, дослідник українського театру торкнулась теми сценічного втілення «Гайдамаків» Т.Г. Шевченка на одеській сцені. Образ козака, як носія свободи, справедливості й звитяги через призму поетичних та малярських творів Т. Г. Шевченка простежила у своєму виступі Тетяна Маслова, художник, графік, викладач художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, член НСХУ. Власними думками й дослідницькими розвідками щодо «одеських сторінок» Шевченка, його «Гайдамаків» та інших творів ділилися присутні на заході: Тарас Гончарук, доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Вікторія Сікорська, доктор філософії, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри довузівської підготовки факультету по роботі з іноземними студентами Одеського національного морського університету; Роман Кракалія, письменник, журналіст, член НСЖУ та інші. Сьогодні, звертаючись до дорогоцінної спадщини великого Кобзаря нам ніби заново відкриваються його безсмертні твори; набирають актуальності соціально-філософські думки, політичні погляди, морально-етичні міркування… Але окремо виділяється його звернення до вітчизняної історії, славетної минувшини, яка не тільки надихає, а й потребує прояву справжньої громадянської позиції від кожного: «Щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало…». Саме ці рядки з «Гайдамаків» стали назвою книжкової виставки, яка презентувалась в рамках нинішніх читань. Матеріали виставки – це, передусім, нові видання 2004 – 2019 років, які висвітлюють незаангажовані аспекти сучасної літературної, соціально-історичної думки; новий підхід до вивчення історії України. Увагу також було прикуто до оригінальних гравюр, що були видані у 1964 році — до 150-річчя Т.Г.Шевченка і зберігаються у фонді бібліотеки. Це твори відомих українських художників ХХ століття: Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Анатолія Базилевича та інших. В рамках програми читань ці скарбі також представлені широкому глядачеві на виставці «Твори Т.Г. Шевченка в образотворчому мистецтві». Запрошуємо всіх охочих ознайомитись з експозиціями книжкової й мистецької виставок, поспілкуватися, обмінятися думками і надихнутись словом і образом Кобзаря! Виставки діятимуть впродовж березня. Тамара Кухарук, завідувач відділом соціокультурної діяльності Одеської національної наукової бібліотеки.
![]() Книжкова виставка
![]() Виставка гравюр
![]() Ірина Бірюкова
![]() Юрій Санак
![]() Надія Крет
![]() Олесь Федорук
![]() Олена Бачинска
![]() Юрій Слюсарь
![]() Любов Федченко
![]() Тетяна Маслова
![]() Тарас Гончарук
![]() Вікторія Сикорска
![]() Роман Кракалія і Тамара Кухарук
|
Пошук:
![]() ![]() ![]() Сергій Токарєв
На Всемирном экономическом форуме (WEF) был представлен отчет The Future of Jobs Report 2025, анализирующий будущее рынка труда. Хотя основной акцент в исследовании сделан на изменения в профессиях, наибольшие выводы из него должны сделать высшие учебные заведения — говорит в своей колонке для 24 канала Сергей Токарев, инвестор, сооснователь и партнер Roosh.
![]() ![]() ![]() В Одеській національній науковій бібліотеці з нагоди 154-ї річниці від дня народження Лесі Українки, у рамках проєкту «Лесиними стежками», до уваги користувачів представлено книжкову виставку «Море, море! Без краю просторе, Руху повне і разом спокою…»: Леся Українка і Одеса».
![]() ![]() Одеська національна наукова бібліотека запрошує на творчу зустріч з лауреатом Премії імені Шолом-Алейхема 2025 року Леонідом Лейдерманом, яка відбудеться 2 березня 2025 року о 12.00 у відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ.
![]() ![]() 21 лютого 2025 року відбудеться Всеукраїнська наукова конференція «Постать Івана Липи у вимірах епох» з нагоди 160-річчя від дня народження одного з видатних ідеологів та будівничих української державності, визначного громадсько-політичного та державного діяча, письменника, видавця, лікаря.
![]() ![]() Український гурт «Давня Казка» презентує новий трек «Будьмо» та кліп до нього — історію, яка надихає на віру в краще навіть у найскладніші часи. Пісня стала музичним маніфестом незламності, гумору та оптимізму, який допомагає українцям триматися разом.
![]() ![]() Новорічні свята наближаються, і це чудова нагода для нових відкриттів, змін і вражень. Для любителів книг це також час звернути увагу на твори, що святкуватимуть важливі ювілеї у 2025 році. Серед них – знакові романи, які змінили хід літератури, поетичні збірки, що стали відображенням цілих епох. Час безупинно йде, але залишає за собою безцінні скарби у вигляді книг. Тривалість життя кожної з них визначається її читачами. У кожної книги є свій характер, своя історія та шлях до серця. Хороші твори не старіють – вони зберігають свою вічну свіжість, постійно оновлюючись з плином часу. Як і люди, книги мають свої «дні народження».
![]() |
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.019 |