ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




«Натхненний дослідник українського фольклору»: до 150 річчя від дня народження Філарета Колесси
21:00 / 12.07.2021
Академік Філарет Михайлович Колесса
Академік Філарет Михайлович Колесса

17 липня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Філарета Колесси (1871-1947), видатного українського вченого, фольклориста, музикознавця, композитора, етнографа.

Академік Філарет Михайлович Колесса (1871-1947) – вчений зі світовим ім'ям, чия багатогранна і плідна діяльність стала значним внеском у розвитку української фольклористики і літературознавства. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фольклористики, а його науковий доробок є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики ХХ століття. Він вважав, що «фольклор — це цінний матеріал для пізнання світогляду наших предків» і присвятив життя дослідженню української народної творчіості в її історичному розвитку та взаємозв'язках з творчістю інших народів.

Цікаво, що перший відгук про наукові успіхи Філарета Колесси у галузі етнографії належить Івану Франку, якого можна вважати вчителем і наставником на той час молодого вченого. «Філарет Колесса — нова генерація талановитих збирачів етнографічної інформації» - зазначів Іван Франко.

Наукові розвідки Ф.Колесси підтримували в свій час і не меньш віддані прихільники української народної творчості Леся Українка і Климент Квітка. Вони у 1908 році організували фундаментальний проект – етнографічну експедицію на Наддніпрянську Україну задля збереження традиційного кобзарського та лірницького репертуару, у якій Філарет Колесса брав найактивнішу участь.

У листі від 7 червня 1911 року Леся Українка писала Філатету Колессі: «…Дуже дякую Вам від себе і від імені мого чоловіка за надіслану книжку «Дум». Незвичайно втішно було мені бачити сю велику працю викінченою і доведеною до ладу Вашим високоосвіченим старанням. Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!» Честь Вам і дяка за Ваші труди!...».

“Щасливе сполучення історико-філологічної та музичної освіти при високій одарованості та сприятливих персональних впливах витворило з Ф.Колесси такого всестороннє узброєного дослідника народньої пісні, що мало який нарід появив йому рівного…” – зазначав Климент Квітка.

Народна творчість, фольклор – це дорогоцінне художнє надбання народу, це витвір його поетичної душі, котрі необхідно знати й цінувати. А тому звернення до ціх скарбів, їх збирачів і дослідників надзвичайно актуальна тема.

До ювілею видатного фольклориста Одеська національна наукова бібліотека підготувала електронну виставку «Натхненний дослідник українського фольклору», адже фонди книгозбірні містять наукові праці Філарета Колесси, які не тільки нині не втратили актуальності, а і є надзвичайно важливими для сучасних культурологів, етнологів, фольклористів, літературознавців, істориків і усіх хто прагне пізнати духовно-естетичні джерала, традиції, культуру українського народу.

По-перше, це раритетна і рідкісна книжка Ф.Колесси «Українські народні думи», що вийшла друком у видавництві «Просвіта» у Львові у 1920 році. Книжка визнана першим повним виданням українських дум з поясненнями, нотами та тематичними ілюстраціями, знімками кобзарів. Филарет Колесса зробив спробу зібрати та систематизувати думи, при цьому намагаючись максимально точно зберегти особливості місцевих говірок, рідковживані та давні слова й форми тощо. Окрім безпосередньо творів, книга містить грунтовну теоретичну частину, в якій розглядається історія виникнення дум.

Одне з найпопулярніших видань Ф. Колесси «Музикознавчі праці» (Київ: Наукова думка, 1970), де зібрано його праці з музичного фольклору й професійної музики різних років: «Ритміка українських народних пісень» (1906 – 1907); «З царини української музичної етнографії» (1925); «Українські народні музичні інструменти» — друкується вперше, стаття (без дати) написана на початку 20-х років; «Речитативні форми в українській народній поезії» (1927); «Характеристика української народної музики» (1923) та ін. Особливо ретельно розглядаються проблеми стилю української народної пісні — її ритміки, інтонаційно-ладової будови, взаємозв’язків з пісенністю інших слов’янських народів.

Великий інтерес, особливо для фахівців-музикознавців становлять окремі статті Ф. Колесси про основоположника української класичної музики Миколу Лисенка, аналітичні рецензії на його музично-фольклорні праці, листування Ф.Колесси та М.Лисенка.

Не меньш популярні його «Фольклористичні праці» (Київ, 1970) містять статті й розвідки з фольклористичної спадщини вченого. На великому фактичному матеріалі дослідник розкриває взаємозв'язки української народної творчості з творчістю слов'янських і неслов'янських народів, відстежує взаємовпливи народної поезії і літератури. Особливий інтерес становлять дослідження: “Студії над поетичною творчістю Т.Шевченка”, “Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку”, “Народнопісенна ритміка в поезіях І.Франка” та ін.

Творчу спадщину Філарета Колесси широко досліджують сучасні вітчизняні музикознавці: Софія Грица, Теофіль Комаринец, Михайло Чорнопиский, Микола Дмитренко, Ірина Руснак, Ірина Коваль-Фучило та інші. Чимало цікавої інформації і грунтовних статей можна віднайти у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях тощо.

На думку професора, знаного дослідника творчості і наукової спадщини Ф.Колесси Софії Грици, фольклористки, музикознавеці, етномузиколога, етнокультуролога, доктора мистецтвознавства: «Величезне значення мають роботи Колесси, присвячені українському народному епосу. У фольклористичній літературі ми не знайдемо більш фундаментального зібрання словесних та музичних тексів дум”. У своїй книзі «Філарет Михайлович Колесса» (Київ, 1962) авторка розповідає про непересічний творчий шлях ученого, докладно аналізує його музично фольклористичну діяльність. ЇЇ наступна збірка «Трансмісія фольклорної традиції: Етномузикологічні розвідки» (Київ – Тернопіль, 2002) розкриває, зокрема, маловідомі сторінки творчих взаємовідносини Філарета Колесси та його колеги, польського етнографа Казиміра Мошинського.

Помітним внеском у дослідження творчої спадщини Ф.Колесси є праці української фольклористки, етнолога, ученої Ірини Коваль-Фучило. Зокрема, книга «Колесса Ф. М. Обнова української етнографії й фольклористики на Західних областях УРСР. Листування Ф. Колесси й М. Азадовського» (Київ, 2011).

На особливу увагу читача заслуговує збірник «Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця XIX-XX століття» (Львів, 2005), що містить статті учених-філологів, музикологів та етномузикологів, присвячені однієї з найславетніших українських родин. Адже династія Колессів займає особливе місце в культурному та мистецькому житті України, а її представники відомі далеко за межами нашої держави. Збірка відкривається статтею представниці роду Ксенії Колесси, професора Львівської музичної академії ім. М.Лисенка. Досліження суттєво глибить наші знання про родину Філарета Колеси, які працювали у галузі музики і музичного мистецтва. Зокрема, його братів Івана та Олександра Колессів, видатних музикантів; сина Миколу, композитора, диригента, педагога; племінниць: піаністку Любку Олександрівну і віолончелістку Христю Олександрівну; онучок: Ксенію Миколаївну, піаністку, музикознавця, педагога та Харитину Миколаївну, віолончелістку і педагога.

Вагоме місце у виданні займають етномузикознавчі статті, малодослідженні аспекти музично-фольклористичного доробку Ф.Колесси, невідомі сторінки його наукової біографії.

Отож, всім, кому цікава тема української фольклористики і літературознавства запрошуємо до найстарішої книжкової скарбниці, де можна переглянути і попраціювати із зазначеними та іншими матеріалами. А також на сайт ОННБ, де на вас чекає електронна виставка та інші цікаві матеріали.

Олена Гладенька,

провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Одеської національної наукової бібліотеки.

Олена Гладенька
Олена Гладенька

Пошук:
розширений

Микола Саранча
Роль міді та марганцю для озимої пшениці
У сучасному сільському господарстві все більшу роль для отримання щедрих та якісних врожаїв озимої пшениці відіграють мікроелементи, зокрема мідь та марганець. Вони мають вагомий вплив на проходження фізіологічних процесів під час росту та розвитку рослин та формування врожаю. Значення мікроелементів для сільськогосподарських рослин зросло із підвищенням врожайності, яку стимулюють, застосовуючи NPK добрива. Проте забезпечення мікроелементами з ґрунту не завжди задовольняє потребу рослин, що і призводить до прояву дефіциту.

Шоста Велика Одеська Бібліоніч надихала любити, читати, творити, радіти талантам і донатити
Вже шостий рік поспіль чимало одеситів 14 лютого відмічають в Одеській національній науковій бібліотеці як подвійне свято: День святого Валентина і Міжнародний День книгодарування, бо добре знаються на тому, як книга, слово і кохання доповнюють і наповнюють одне одного.
Велика Одеська Бібліоніч-VI 14 лютого, 17:00– о 21:00, ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА
Налаштуймося на хвилю любові, яка дарує крила і сили захищати коханих і мріяти!
Наукова зустріч з Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи»
22 січня 2024 р. у головному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки до дня Дня Соборності України відбулася наукова зустріч з істориком Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи».
До Дня Соборності України
Щороку 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, Україна відзначає День Соборності. Злука задекларувала об’єднання українських земель в одній державі та продемонструвала соборницькі прагнення українців. Ця подія стала знаковою для українського державотворення.
Різдвяно-новорічна програма «Книжковий диво­світ» в ОННБ триватиме до 8 січня!
Заходи проєкту Родинного дозвілля в ОННБ продовжено на період зимових шкільних канікул 2024 року. Одна з найкрасивіших бібліотек країни запрошує молодших школярів разом із батьками відвідати різдвяно-новорічну програму «Книжковий дивосвіт».



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.010